Справа № 22 ц - 1481\2006 р. Головуючий у 1-й інстанції Бойко Л.Л.
Категорія 23 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
РІШЕННЯ
Іменем України
6 вересня 2006 року м. Миколаїв
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Славгородської Н.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання Цвєтковій Ю.В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_8,
представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та фермерського господарства «Злагода» ОСОБА_6 (далі -«Злагода» ОСОБА_6)
на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2006 року
за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди
та зустрічним позовом фермерського господарства «Злагода» ОСОБА_8 (далі - ФГ «Злагода» ОСОБА_8) до ОСОБА_7, фермерського господарства «ОСОБА_4» ( далі - ФГ ОСОБА_4) про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2005 року ОСОБА_7 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Він зазначав, що у лютому 2004 року уклав з фермером ОСОБА_4 договір про сумісний обробіток належної останньому земельної ділянки, площею 15 га. Весною 2004 року він своєю технікою обробив цю земельну ділянку, а восени - посіяв пшеницю. На суміжній земельної ділянці, належній доньки відповідача, працював відповідач, який є головою ФГ «Злагода» ОСОБА_8. 23 червня 2005 року ОСОБА_8 переорав 1,38 га земельної ділянки з майже дозрілим врожаєм пшениці, чим завдав йому матеріальної і моральної шкоди.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача 5603 грн. вартості знищеного врожаю та 30 000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2006 року якості відповідача було притягнуто ФГ «Злагода».
У травні 2006 року ФГ «Злагода» ОСОБА_8 звернулося з позовом до ОСОБА_7 та ФГ «ОСОБА_4» про визнання недійсним договору про сумісну діяльність, укладеного між ОСОБА_7 та фермером ОСОБА_4 25 лютого 2004 року. Відповідач посилався на те, що договір про спільний обробіток землі є удаваною угодою, не містить суттєвих умов, а тому не створив юридичних наслідків. Справа розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2006 року позов ОСОБА_7 задоволено частково. З відповідачів в солідарному порядку стягнуто на користь позивача 1025 грн. матеріальної та 2000 грн. моральної шкоди. В задоволенні зустрічного позову ФГ «Злагода» ОСОБА_8 відмовлено.
В апеляційних скаргах ОСОБА_8 та ФГ «Злагода» ОСОБА_6 просять рішення скасувати. ОСОБА_8 просить ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_7 залишити без розгляду, а позов ФГ «Злагода» ОСОБА_8 задовольнити. ФГ «Злагода» ОСОБА_6 просить направити справу на новий розгляд. На думку апелянтів, висновки суду суперечать обставинам справи, вимогам матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ФГ «Злагода ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 на підставі договору про сумісну діяльність з фермером ОСОБА_4, укладеного 25 лютого 2004 року, обробляв належну останньому земельну ділянку та засіяв її озимою пшеницею. Сусідню земельну ділянку, надану для ведення фермерського господарства ОСОБА_6, обробляло ФГ «Злагода» ОСОБА_8. Внаслідок дій даного господарства було знищено частину врожаю пшениці засіяної позивачем. Встановивши зазначене, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що таким ОСОБА_7 спричинено 1025 грн. матеріальної шкоди та моральна шкода, які підлягають відшкодуванню.
Разом з тим, визначаючи коло осіб, які винні в спричиненні шкоди, суд необгрунтовано поклав солідарну відповідальність на ОСОБА_8 та ФГ «Злагода» ОСОБА_8.
Згідно зі ст. 1190 солідарну відповідальність перед потерпілими несуть особи, спільними діями яких було завдано шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що шкода була завдана юридичною особою - ФГ «Злагода» ОСОБА_8, оскільки ОСОБА_8 знищуючи посіви озимої пшениці діяв як фермер та користувався технікою вказаного фермерського господарства.
За такого, цивільну правову відповідальність відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України слід покласти слід покласти на вказану юридичну особу.
Також визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, суд не врахував всіх обставин справи, а саме незначну тяжкість наслідків від моральних страждань позивача та їх незначну тривалість.
Враховуючи викладене, колегія судців вважає, що рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди відповідно до п.п.3.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України слід скасувати та ухвалити нове рішення. На користь позивача с ФГ «Злагода» ОСОБА_8 слід стягнути 1025 грн. матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди, що колегія судців вважає достатньою компенсацією його моральних страждань, а також 59 грн. 50 коп. судових витрат на підставі ст.89 ЦПК України. В задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_8 необхідно відмовити.
Рішення в частині відмови в задоволенні позову ФГ «Злагода» ОСОБА_8 до ФГ «ОСОБА_4» та ОСОБА_7 про визнання недійсним договору про сумісну діяльність скасуванню не підлягає, оскільки висновки суду щодо необґрунтованості позову відповідають обставинам справи та вимогам матеріального права.
Доводи апелянта ФГ «Злагода» ОСОБА_6 про те, що рішення підлягає скасуванню з причин того, що вказане господарство не було притягнуто до участі у справі в якості третьої особи, не можуть бути взяті до уваги, оскільки рішенням суду не порушено прав та обов'язків вказаної юридичної особи. Зокрема, із матеріалів справи вбачається, що двома фермерськими господарствами був укладений договір про надання послуг ( а.с. 38). Однак, він стосувався лише обробки земельної ділянки ФГ «Злагода» ОСОБА_6, а не землі, яку обробляв позивач.
Доводи апелянта ОСОБА_8 про неправильність висновків суду щодо законності договору про сумісну діяльність є безпідставними, оскільки законодавство України не має обмежень щодо складу учасників спільної діяльності. Щодо умов договору, то його учасники для себе такі умови визначили та вони (умови) не порушують право відповідача.
Вказане спростовує доводи апелянта про неправомірність володіння ОСОБА_7 земельною ділянкою ОСОБА_4.
Доводи вказаного апелянта про те, що позивач порушив межові знаки та засіяв пшеницю не на території поля виділеного його доньки спростовуються актом встановлення межі земельної ділянки ОСОБА_4 в натурі ( а.с. 8), та поясненнями самого ОСОБА_8 про те, що він бачив засіяну ОСОБА_7 земельну ділянку але, самовільно переорав її частину ( а.с. 51).
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково, а апеляційну скаргу «Злагода» ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2006 року в частині позовних вимог ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення.
Стягнути на користь ОСОБА_7 с фермерського господарства «Злагода» ОСОБА_8 1025 грн. матеріальної, 1000 грн. - моральної шкоди та 59 грн. 50 коп. судових витрат.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовити.
Рішення в частині відмови в задоволенні позову ФГ «Злагода» ОСОБА_8 до ФГ «ОСОБА_4» та ОСОБА_7 про визнання недійсним договору про сумісну діяльність від 25 лютого 2004 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.