Головуючий по 1-й інстанції: Продан Б.Г. Справа № 22-а-71 Доповідач: Олендер І.Я. ряд.ст.зв. № 38
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року. м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі:
головуючого-судді Олендера І.Я.,
суддів Кушнерика М.П.,
Пліш М.А.,
при секретарі Федаш О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги ОСОБА_1та представника ОСОБА_2- ОСОБА_3на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 лютого 2007 року по справі № 2-694/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2до Хмельницької обласної спілки споживчих товариств, Старокостянтинівського районного споживчого товариства, про визнання частково недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії ,-
в с т а н о в и л а:
14 лютого 2007 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області винесено постанову по справі № 2-694/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2до Хмельницької обласної спілки споживчих товариств, Старокостянтинівського районного споживчого товариства про визнання частково недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії, якою в задоволені позову було відмовлено.
Вказану постанову суду в апеляційному порядку оскаржили позивач ОСОБА_1. та представник позивача ОСОБА_2. - ОСОБА_3., які в поданих апеляційних скаргах покликаються на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції винесена з порушенням як процесуального, так і матеріального права, в зв'язку з чим просять постанову скасувати та постановити нову, якою задовольнити їх позовні вимоги.
Як на доводи, в своїх апеляційних скаргах позивач ОСОБА_1. та представник позивача ОСОБА_2. - ОСОБА_3. покликаються на те, що в порушення норм процесуального права, зокрема ст.ст.209, 213 ЦПК України, судом винесено не рішення в цивільній справі, а постанова в адміністративній справі, тобто справа вирішена не в порядку цивільного судочинства, як-то вимагає закон. Крім того вважають, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме норми ст.ст.15, 41 Закону України „Про кооперацію” та ст.7 Закону України „Про споживчу кооперацію”, ст.98 ЦК України та п.22 Статуту Старокостянтинівського райспоживтовариства, в частині, що стосується затвердження статуту кооперативу, внесення до нього змін та доповнень, внаслідок чого було зроблено неправильний висновок щодо правомірності рішення загальних зборів. Також вважають, що в постанові міститься невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, внаслідок чого судом взагалі не вирішено питання щодо дійсності змін та доповнень до Статуту споживчого товариства.
В свою чергу представник відповідача - Старокостянтинівського районного споживчого товариства, в судовому засіданні заперечила проти доводів, викладених в поданих апеляційних скаргах та вважає, що постанова винесена з дотриманням норм як процесуального, так і матеріального права, судом вжито всіх засобів до всебічного, повного та об'єктивного вирішення справи, тому постанова, якою було відмовлено позивачам у задоволені їх позову є законною, підстав для її скасування та винесення нової постанови про задоволення вимог позивачів немає.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулись до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовами в порядку цивільного судочинства до Хмельницької обласної спілки споживчих товариств, Старокостянтинівського районного споживчого товариства про визнання частково недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії (а.с.2-4,111-113) та як вбачається з ухвал суду першої інстанції про відкриття провадження, об'єднання позовів і призначення справи до судового розгляду (а.с. 1, 58, 118), такі прийняті та призначені до розгляду в порядку цивільного судочинства, що стверджується і процесуальними діями суду та зафіксовано в протоколі судових засідань.
Однак, 14.02.2007 року судом першої інстанції постановлено по даній справі постанову в порядку адміністративного судочинства, з чого слід зробити висновок, що суд вважав дану справу адміністративною і при її вирішені керувався нормами КАС України, що регулюють вирішення справ адміністративної юрисдикції.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що винесена постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі- адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з вимог позивачів, сформульованих в позовних заявах, з Статуту Старокостянтинівського районного споживчого товариства, пояснень сторін, предметом даного спору є оскарження дій загальних зборів суб'єкту господарювання, членами якого є позивачі, з приводу внесення змін та доповнень до Статуту вище вказаного суб'єкту господарювання та спонукання іншого суб'єкту господарювання вчинити певні дії для проведення загальних зборів вказаного вище товариства, тобто даний спір виник між учасниками господарського товариства та самим товариством і пов'язаний із діяльністю такого та управління ним.
Згідно п.4 ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження в справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що компетенція Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, як адміністративного суду не поширюється на даний спір, що виник з корпоративних відносин, який не є публічно-правовим, а тому постанова підлягає скасуванню, провадження в даній справі закриттю, подані апеляційні скарги частковому задоволенню.
Поряд з цим ОСОБА_1та ОСОБА_2вправі звернутись до суду для вирішення даної справи в порядку господарського судочинства.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 203, 205, 206 КАС України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_1та представника ОСОБА_2- ОСОБА_3задоволити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 лютого 2007 року по справі № 2-694/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2до Хмельницької обласної спілки споживчих товариств, Старокостянтинівського районного споживчого товариства про визнання частково недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії - скасувати, а провадження у справі - закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.
На ухвалу апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після проголошення.
Головуючий суддя : І.Я.Олендер
Судді: М.П.Кушнерик
М.А.Пліш