Головуюча у I інстанції: Завадська О.П. Справа № 22-а-1064/07
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області ряд. стат. звіту № 39
Суддя-доповідач: Олендер І.Я.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів - Кушнерика М.П., Пліша М.А.
при секретарі - Федаш О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 березня 2007 року у справі за його позовом до Міністерства оборони України, військової частини А2502 м. Старокостянтинів про стягнення недоотриманих сум грошового забезпечення військовослужбовця, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А2502 м. Старокостянтинів про стягнення безпідставно невиплаченої надбавки за вислугу років в розмірі 7413,04 грн., 1458,04 грн. компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати та судових витрат в сумі 310 грн. У ході судового розгляду справи Міністерство оборони України залучено співвідповідачем.
Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 березня 2007 року у задоволенні вказаного позову відмовлено за безпідставністю.
У поданій апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою повністю задовольнити його позовні вимоги, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що у період з 01 травня 2003 р. до часу звільнення 30 листопада 2004 р., в порушення вимог Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 р. “Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу” з подальшими змінами згідно з Указом Президента України № 1227 від 29.10.2003 р., виплата йому відповідних надбавок, незважаючи на їх належне державне фінансування, здійснювалася не у повному розмірі та із суттєвим заниженням, чим було обмежено його законні права і свободи як військовослужбовця. Вважає, що з врахуванням стажу військової служби він мав право на отримання щомісячної надбавки за безперервну службу в розмірі 70% грошового забезпечення.
Представник відповідачів Лагутін Є.В. у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1. заперечив, оскільки вважає її безпідставною, а оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися і суд відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України розглядає справу у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.
Відповідно до п.1 Указу Президента України № 389/2003 від 05.05.2003 р. “Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу” (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 1227/2003 від 29.10.2003 р.) Міністрові оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України, які мають високі результати у службовій діяльності, щомісячні надбавки за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення, зокрема, при стажі роботи понад 5 років - до 10; понад 10 років - до 30; понад 15 років - до 50; понад 20 років - до 70; понад 25 років - до 90 відсотків грошового забезпечення. Пунктом 2 Указу виплату надбавок передбачено з 1 травня 2003 року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України.
Наказом Міністра оборони України № 149 від 26.05.2003 р., прийнятого на виконання вказаного Указу, затверджено Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України та передбачено, що розміри щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України щорічно встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України.
Вказаними нормативно-правовими актами Міністру оборони України надано право (а не закріплено обов'язок) встановлювати військовослужбовцям щомісячну надбавку за безперервну військову службу в межах коштів на утримання Збройних Сил України. При цьому розмір таких надбавок визначається самим міністром, залежить від бюджетного фінансування і обмежується виключно їх максимальними розмірами від грошового забезпечення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_1., як і іншим військовослужбовцям, надбавка за безперервну військову службу у спірний період військовою частиною А2502 м. Старокостянтинів виплачувалася в розмірах, визначених за рішенням Міністра оборони України, у межах наявного фонду грошового забезпечення.
Таким чином, висновки Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області про відсутність правових підстав для виплати позивачу суми недоотриманої надбавки за вислугу років та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати є правильними і належним чином обґрунтованими.
Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 березня 2007 року у справі за його позовом до Міністерства оборони України, військової частини А2502 м. Старокостянтинів про стягнення недоотриманих сум грошового забезпечення військовослужбовця - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий І.Я.Олендер
Судді М.П.Кушнерик
М.А.Пліш