Справа №22-ц-1363/2006 р.                            Головуючий  по   1 інстанції        Щербина СВ.

Суддя-доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.

УХВАЛА

07    вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого      -        Лисенка П.П., судців: Данилової О.О., Довжук Т.С,

при секретарі судового засідання                     Гапєєвій Т.В.,

за участю позивачки                                         ОСОБА_1,

представника позивачки                            ОСОБА_2,

представників відповідача Задираки Л.А., Ліптуги Т.І.,

третьої особи                                                   ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційної скаргою Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод» (далі -ДАХК «ЧСЗ»)

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2006 року за позовом

ОСОБА_1

до

ДАХК «ЧСЗ»

про стягнення вартості будівельних матеріалів та робіт,

ВСТАНОВИЛА:

29 травня 2003 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ДАХК «ЧСЗ» про стягнення вартості будівельних матеріалів та робіт.

В  якості забезпечення позову позивачка просила суд заборонити відділу державної виконавчої служби Заводського району м. Миколаєва вчиняти дії щодо її виселення з квартири НОМЕР_1 АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2006 року заяву позивачки задоволено.

Не згодившись з ухвалою, ДАХК «ЧСЗ» в апеляційній скарзі просить її скасувати і постановити ухвалу про відмову в задоволенні заяви позивачки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову і забороняючи відділу державної виконавчої служби Заводського району м. Миколаєва (далі відділ ДВС) здійснювати дії щодо її виселення з кв. НОМЕР_1 АДРЕСА_1, суд першої інстанції свій висновок не мотивував, але виходив з положень ст.ст. 151-153 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 29 травня 2003 року звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до ДАХК «ЧСЗ» про стягнення вартості будівельних матеріалів і робіт, які вона витратила на ремонт квартири НОМЕР_2, наданої їй відповідачем та розташованої АДРЕСА_2.

Посилаючись на те, що приміщення за вказаною адресою не відповідає санітарним та технічним нормам житлового приміщення, позивачка заявила клопотання про заборону відділу ДВС вчиняти дії щодо її виселення на виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2003 року.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд може за заявою позивача вжити заходи забезпечення позову, але вони повинні випливати з суті заявлених вимог.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, ці заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Між тим, суд при розгляді заяви про забезпечення позову не з'ясував, яким чином виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2003 року пов'язано з виконанням можливого рішення суду по даній справі.

Зважаючи на наведене і враховуючи те, що заходи забезпечення позову застосовуються лише судом першої інстанції, а також на положення п. З ст. 312 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушений порядок вирішення заяви про забезпечення позову, що є безумовною підставою для скасування ухвали суду і направлення її для вирішення.

Керуючись статтями 312,313,315 ЦПК України, колегія судців

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДАХК «ЧСЗ» задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2006 року скасувати, а заяву зі справою направити до того ж суду для її вирішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.