|
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД |
Справа № 22а-113/07
ряд.ст.зв.№19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого у справі судді - Любашевського В.П.
суддів Носа С.П.
Яворського І.О.
секретаря судового засідання Поворозника Д.Б.
Осіб, які беруть участь у справі:
від позивача - ОСОБА_3. ( довіреність від 02.03.2007 року)
від відповідача - не з′явився
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 01.03.2007 року у справі № 2а-31/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1до Відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції про оскарження неправомірних дій (бездіяльності) та спонукання до виконання обов′язку.
Зміст справи:
В лютому 2007 року ОСОБА_1звернулась з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Миколаївского районного управління юстиції про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття 06 вересня 2006 року постанови про закінчення виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення по справі № 2-26, виданого 22.05.2003 року Миколаївським районним судом Львівської області про те, щоб зобов′язати ОСОБА_2знести поставлену огорожу та стіну і перенести її на 70 см. та по довжині 20 метрів з проїзду-дороги; зобов′язати ОСОБА_2не чинити перешкод ОСОБА_1. у користуванні заїздом дорогою.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 01 березня 2007 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1до Відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції про оскарження неправомірних дій (бездіяльності) та спонукання до виконання обов′язку, враховуючи, що даний позов слід розглядати в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Позивач оскаржила постанову в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить суд скасувати ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 01 березня 2007 року і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Апеляційні вимоги позивач мотивує тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною і необгрунтованою, оскільки прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги і просить суд її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає судовому розгляду справи.
Особам, які беруть участь у справі, роз′яснені права і обов′язки, передбачені ст.ст.49, 51, 134 КАС України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд, -
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2007 року ОСОБА_1звернулась до суду з позовом в порядку КАС України до Відділу Державної виконавчої служби Миколаївского районного управління юстиції про оскарження неправомірних дій (бездіяльності) та спонукання до виконання обов′язку. Просить суд визнати неправомірними дії відповідача - Відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції щодо прийняття 06 вересня 2006 року постанови про закінчення виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення Миколаївського районного суду Львівської області у справі № 2-26/2004 р. за позовом ОСОБА_1до Крупської сільської ради, ОСОБА_2про відміну рішення сільської Ради, визнання недійсним плану забудови господарської будівлі, визнання частково недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, знесення огорожі та усунення перешкод в користуванні заїздом та зобов′язати Відділ Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції виконати вказане рішення суду в повному обсязі.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 01 березня 2007 року відмовлено у відкритті провадження у даній адміністративній справі, враховуючи, що позов слід розглядати в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Частинами 2 ст.ст. 2, 4 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб′єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлений інший порядок судового провадження. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 травня 2003 року Миколаївським районним судом Львівської області прийнято рішення у цивільній справі № 2-26/2004 р. за позовом ОСОБА_1до Крупської сільської ради, ОСОБА_2про відміну рішення сільської Ради, визнання недійсним плану забудови господарської будівлі, визнання частково недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, знесення огорожі та усунення перешкод в користуванні заїздом ( а.с. 6).
30 вересня 2004 року - прийнято ухвалу про роз′яснення рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 22.05.2003 року у справі № 2-26/2004 р. ( а.с. 5).
06 вересня 2006 року державним виконавцем Оприск М.П. Державної виконавчої служби у Миколаївському районі Львівської області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 22.05.2003 року ( а.с. 14).
Частиною 1 ст. 181 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Пунктом 1 ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, доводи апелянта є необгрунтованими, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
На підставі наведеного та керуючись ч.2 ст. 2, ч.2 ст. 4,ст. 196, п.1 ч.1 ст. 199, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1- залишити без задоволення.
2. Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 01 березня 2007 року у справі № 2а-31/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1до Відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції про оскарження неправомірних дій (бездіяльності) та спонукання до виконання обов′язку - залишити б е з з м і н.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Судді В.П.Любашевський
С.П.Нос
І.О.Яворський