ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій інст. Васьковський О.В. Справа № 22а-1162/07
Господарський суд Закарпатської обл. Рядок статзвіту № 23
Доповідач: Шавель Р.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2007 року Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Шавеля Р.М.,
суддів: Улицького В.З. та Обрізка І.М.,
при секретарі - Федаш О.Л.,
з участю осіб, які взяли участь у справі:
пред-ка позивача - ОСОБА_2., довіреність № 1 від 02.11.2006р.,
пред-ка відповідача - Щубер В.М., довіреність № 100 від 20.08.2007р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1та Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції у Закарпатській обл. на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 27.03.2007р. у справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції у Закарпатській обл. про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень- рішень, -
в с т а н о в и л а:
22.01.2007р. суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1звернулася до господарського суду з позовом, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001041742/0 (4275/1701/2929702607/24043) від 16.11.2006р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 14055 грн. 47 коп. та № 0001551742/0 (4276/1701/2929702607/24044) від 16.11.2006р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 33891 грн., і застосування фінансових санкцій в розмірі 16945 грн. 50 коп.
Постановою господарського суду Закарпатської обл. від 27.03.2006р. позов Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1задоволено частково; скасоване податкове повідомлення-рішення № 0001041742/0 (4275/1701/2929702607/24043) від 16.11.2006р., яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності та інші доходи громадян в сумі 14055 грн. 47 коп.; в решті позовних вимог відмовлено.
Постанову суду оскаржили сторони.
В апеляційній скарзі Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, покликаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задоволити повністю.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог вказує те, що, погоджуючись із висновком суду щодо обов'язковості реєстрації платником податку на додану вартість, судом першої інстанції невірно визначено кінцеву дату добровільної реєстрації - 01.10.2006р., оскільки невірно застосовані норми п.9.4. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивачем не надавалися докази, які б свідчили про укладення в жовтні 2005р. позивачкою будь-яких цивільно-правових угод (договорів), внаслідок виконання яких планувалося здійснити оподатковувані операції, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду суму 600000 грн. Виходячи із змісту п.9.4. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», в розглядуваній ситуації позивачка повинна була зареєструватися платником податку на додану вартість протягом двадцяти календарних днів, наступних за вказаним звітним періодом, тобто до 20.11.2006р. Судом першої інстанції також не взято до уваги вимог п.п.4.4.2. п.4.4. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідач Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція у Закарпатській обл., яка, покликаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, в своїй апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції у частині задоволених вимог та відмовити в задоволенні позову.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції не наведено жодної норми матеріального права, яка б свідчила про протиправність прийнятого інспекцією рішення.
Натомість в ході перевірки було встановлено, що починаючи з четвертого кварталу 2005р. позивач здійснював свою діяльність на загальних підставах відповідно до норм Закону України від 22.05.2003р. «Про податок з доходів фізичних осіб» та Декрету КМ України від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян». Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручка у грошовій та натуральній формі) та документально підтвердженими витратами, що безпосередньо пов'язані з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними ДПА України. Валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підтвердженням цих операцій слугують первинні документи витрачених сум. Тобто, при визначенні оподатковуваного доходу враховуються лише прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу та підтверджені документально. Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту отримання доходу є його власним ризиком. Виключно факт отримання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх витрат в цілому, а лише частини, що не врахована судом.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін на підтримання поданих апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги, в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
За результатами позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2003р. по 31.08.2006р. Мукачівською об'єднаною державною податковою інспекцією у Закарпатській обл. складено акт № 808/17-01 від 10.11.2006р., в якому зафіксоване порушення позивачем вимог:
* п.4.1. ст. 4 Закону України від 22.05.2003р. “Про податок з доходів з фізичних осіб”, в результаті чого донараховано податок з доходів з фізичних осіб на суму 14055 грн. 47 коп.,
* пп.7.3.1. п.7.3. ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість”, що полягає у невіднесенні позивачем до податкового зобов'язання за жовтень 2005 року суми податку на додану вартість в розмірі 33891 грн. (а.с. 8-15).
На підставі результатів зазначеної перевірки Мукачівською об'єднаною державною податковою інспекцією у Закарпатській обл. прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 16.11.2006р.:
* № 0001041742/0 (4275/1701/2929702607/24043) від 16.11.2006р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 14055 грн. 47 коп.;
* № 0001551742/0 (4276/1701/2929702607/24044) від 16.11.2006р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 33891 грн. і застосування фінансових санкцій в розмірі 16945 грн. 50 коп. (а.с.16, 17).
Виходячи з наведеного, враховуючи досліджені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає правильними і обгрунтованими висновки суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0001041742/0 (4275/1701/2929702607/24043) від 16.11.2006р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 14055 грн. 47 коп., оскільки сума 108719грн. правомірна була включена позивачем до складу валових витрат, пов'язаних з отриманням доходу у жовтні 2005 року.
Вказана обставина стверджується представленими позивачем документами, а саме:
* договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 4 від 01.09.2005р., укладений між позивачем (замовник) та ПП ОСОБА_3(експедитор), згідно умов якого експедитор від свого імені та за рахунок замовника забезпечує перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом (а.с. 55-61);
* актом виконаних робіт від 30.09.2005р., яким підтверджено надання транспортно-експедиційних послуг на виконання умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 4 від 01.09.2005р. в сумі 202857 грн. 30 коп., в тому числі 108719 грн., неврахованих відповідачем у складі понесених позивачем витрат (а.с. 54);
* платіжними дорученнями та квитанціями на розрахунок готівкою (а.с. 39-53).
Таким чином, доводи апеляційної скарги Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції у Закарпатській обл. про відсутність первинних документів витрачених сум, які відносяться до валових витрат, колегія суддів до уваги не приймає як необґрунтовані та безпідставні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001551742/0 (4276/1701/2929702607/24044) від 16.11.2006р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 33891 грн. і застосування фінансових санкцій в розмірі 16945 грн. 50 коп., суд першої інстанції правильно виходив з того, що через обсяг виручки позивачки за три квартали в сумі 930379 грн., вже на початку IV кварталу 2005р. остання не мала права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а тому повинна була зареєструватися з 01.10.2005р. як платник податку на додану вартість.
Однак, відповідної заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість ОСОБА_1. не подала.
Протягом вересня 2005р. позивач надавала транспортно-експедиційні послуги ТзОВ “Універсал М” на підставі договору, через що на банківський рахунок позивачки в жовтні 2005р. надійшли грошові кошти від ТзОВ “Універсал М” за надані послуги на суму 203346 грн.
В порушення вимог пп.7.3.1. п.7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачем не віднесено до податкового зобов'язання в жовтні 2005р. суму 203346 грн., отриманих на банківський рахунок від ТзОВ “Універсал М”.
Звідси, податковим органом правомірно нараховано податок на додану вартість в сумі 33891грн. основного платежу та 16945 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій, а тому відповідач відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України довів правомірність прийнятого рішення.
Доводи апеляційної скарги позивачки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не приймаються колегією суддів, виходячи з наступного.
Позивачем вірно вказано на те, що в розглядуваній ситуації 01.10.2005р. - є першим днем втрати права перебування на спрощеній системі оподаткування. За таких умов вона зобов'язана була зареєструватися платником податку на додану вартість, при цьому терміни проведення реєстрації і отримання свідоцтва платника податку на додану вартість не впливають на початок дії правил загальної системи оподаткування.
В частині доводів позивача щодо порушення строків проведення перевірки суд першої інстанції вірно відхилив такі через необґрунтованість вимог в цій частині.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 КАС України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1та Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції у Закарпатській обл. на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 27.03.2007р. залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий Р.М.Шавель
Судді: В.З.Улицький
І.М.Обрізко