ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій інст. М.Желік Справа №22-а-1218/07
Господарський суд Львівської обл. Рядок статзвіту №37
Доповідач : Обрізко І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Обрізко І.М.,
суддів: Багрія В.М.
Улицького В.З.
за участю секретаря - Фацієвича М.Р.
позивача - ОСОБА_1., його представника - ОСОБА_2., представника відповідача - Куделюка А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на постанову господарського суду Львівської області від 05 квітня 2007 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради, Львівська міська рада про спонукання до вчинення дій,-
в с т а н о в и л а :
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до місцевого суду та просив зобов'язати Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради надати йому дозвіл на проведення монтажних робіт з благоустрою та робіт з встановлення малої архітектурної форми за адресою м. Львів, вул. Садова № 29.
Вимоги обґрунтовував тим, що 08 грудня 2005 року ухвалою № 292 Львівської міської ради йому надано в короткотермінову оренду земельну ділянку по вул. Садовій №29 у м. Львові для встановлення та обслуговування малої архітектурної форми. На виконання цієї ухвали 15 лютого 2006 року він уклав із Львівського міською радою договір оренди вказаної земельної ділянки, розробив та затвердив проектні пропозиції. Однак, коли 10 липня 2006 року звернувся до Залізничної районної адміністрації із заявою про видачу дозволу на проведення монтажних робіт з благоустрою та робіт із встановлення малої архітектурної форми, йому було необґрунтовано відмовлено із посиланням на п.3.2. ухвали Львівської міської ради від 13.07.2006 року № 109, згідно із яким до моменту врегулювання розміщення малих архітектурних форм районні адміністрації зобов'язані відмовляти суб'єктам підприємницької діяльності у видачі нових дозволів.
Постановою господарського суду Львівської області від 05 квітня 2007 року позовні вимоги задоволені.
Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, не погодившись із вказаним судовим рішенням, подала апеляцію, в якій із-за порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Основною аргументацією правомірності дій відповідача є те, що в дозволі позивачу відмовлено, позаяк він проводив роботи з монтажу малої архітектурної форм не за адресою, зазначеною в документах погодження по вул. Садовій № 29 у м.Львові, а за адресою вул. С. Петлюри № 17, причому на території скверу.
Судова колегія. заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того, що з матеріалів справи не вбачається намагання останнього звести малу архітектурну форму поза межами ділянки, переданої в оренду згідно із відповідним договором. Окрім того, як випливає з оспорюваного рішення, позивачу відмовлено у видачі дозволу з покликанням на п.3.2. ухвали Львівської міської ради № 109 від 13.07.2006 року, проте це обмеження не стосується випадків, коли договори оренди земельних ділянок вже укладені на підставі раніше постановлених ухвал.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторони не заперечують, що ухвалою за № 292 Львівської міської ради від 08 грудня 2005 року фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 надано в короткотермінову оренду земельну ділянку по вул.Садовій № 29 у м. Львові для встановлення та обслуговування малої архітектурної форми.
15 лютого 2006 року позивач уклав із Львівського міською радою договір оренди земельної ділянки, розробив та затвердив проектні пропозиції.
Коли звернувся 10 липня 2006 року до Залізничної районної адміністрації із заявою про видачу дозволу на проведення монтажних робіт з благоустрою та робіт із встановлення малої архітектурної форми, йому було відмовлено із посиланням на п.3.2. ухвали Львівської міської ради від 13.07.2006 року № 109, згідно із яким до моменту врегулювання розміщення малих архітектурних форм районні адміністрації зобов'язано відмовляти суб'єктам підприємницької діяльності у видачі нових дозволів.
Місцевий суд вірно виходив з вимог ст. 58 Конституції України, що не лише закони, а й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Аналогічна позиція Львівської міської ради, позаяк з листа юридичного управління за № 05/736 від 19.08.2006 року, наданого на запит відповідача, це обмеження не стосується випадків, коли договори оренди земельних ділянок вже укладені на підставі ухвал, призупинених в п.6 вказаної ухвали.
Посилання відповідача як в запереченнях на позов, так і в апеляційних вимогах на те, що фактично позивач проводить монтаж малої архітектурної форми за іншою адресою, тобто по вул. С. Петлюри № 17, а не по вул. Садова № 29 у м. Львові, не стосуються суті спору та, у разі наявності подібного, створюють інші спірні правовідношення.
З матеріалів справи вбачається, що передана позивачу в оренду земельна ділянка розташована у сквері на роздоріжжі вулиць Петлюри (найближчий будинок № 17) та Садової (найближчий будинок № 29), тому відсутні підстави вважати намагання останнього звести малу архітектурну форму поза межами ділянки, переданої йому в оренду згідно із вище вказаним договором.
У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, подібного останнім зроблено не було.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 05 квітня 2007 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Обрізко І.М.
Судді Багрій В.М.
Улицький В.З.