ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій інст. Станько Л.Л. Справа № 22-а-5031/07
Господарський суд Львівської обл. (№ 13/204 (3/366-7/361) Рядок статзвіту № 37
Доповідач: Шавель Р.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2007 року м.Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - судді Шавеля Р.М.,
суддів Олендера І.Я. та Кушнерика М.П.,
при секретарі - Петлеваній Н.А.,
з участю осіб, які взяли участь у справі:
пред-ка відповідача - Пумпи О.Б., довіреність № 3-21/1473 від 14.11.2007р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Делакс-Україна» на ухвалу господарського суду Львівської області від 19.09.2007р. про закриття провадження у справі за позовом Спільного українсько-канадського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Делакс Україна» до Бориславської міської ради Львівської області про визнання нечинним або скасування рішення, -
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваною ухвалою господарського суду закрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Делакс-Україна» (до зміни назви - Спільне українсько-канадське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Делакс Україна» - а.с.203-216) до Бориславської міської ради Львівської області про визнання нечинним або скасування рішення Бориславської міської ради від 06.06.2005р. про неприйняття рішення “Про передачу спільному українсько-канадському підприємству ТзОВ “Делакс Україна” земельної ділянки в оренду” та зобов'язання Бориславської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Делакс-Україна» договір оренди земельної ділянки розміром 12,9624 га за адресою: м.Борислав, вул.Трускавецька на умовах запропонованого проекту договору оренди (а.с.196-199).
В апеляційній скарзі позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Делакс-Україна» просить ухвалу господарського суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного закриття справи.
Апелянт вважає, що позиція суду в частині закриття провадження щодо позовних вимог про оскарження рішення міської ради від 06.06.2005р. є хибною, оскільки суд помилково вважав, що рішення про відмову у передачі земельної ділянки не приймалося. Факт неприйняття відповідачем рішення про передачу земельної ділянки в оренду (як відмова у вчиненні такої дії) за своєю суттю є рішенням про відмову у прийнятті рішення щодо передачі позивачу земельної ділянки в оренду. Наведене твердження випливає із змісту ч.9 ст.129 Земельного кодексу /ЗК/ України, в якій законодавець вживає термін “відмова”, що фактично є незадоволення вимоги заявника у будь-якій формі і допускає можливості оскарження цієї відмови до суду.
Зазначає, що в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки суд помилково закрив провадження у справі, виходячи з того, що висновки суду про те, що ці вимоги не є спором у сфері публічно-правових відносин, через що ця вимога не повинна розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Законодавець у ст.ст.123, 124 ЗК України визначає спеціальних суб'єктів, до компетенції яких відноситься надання земельних ділянок в оренду - орган виконавчої влади та орган місцевого самоврядування, що дає право вважати, що лише ці особи, реалізуючи надані їм чинним законодавством повноваження, здійснюють владні управлінські функції. Підтвердженням наведеного також є чіткість регламентації дій та відповідальності органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, що характерно для публічних відносин.
Підкреслює, що заявлені позовні вимоги є однорідними, мають спільну підставу виникнення і є наслідком реалізації суб'єктом місцевого самоврядування владних управлінських функцій (а.с.217-219).
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника відповідача проти поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, в порядку ч.6 ст.123 ЗК України до порядку денного ІІІ-го пленарного засідання ХХІІ сесії Бориславської міської ради IV демократичного скликання 06.06.2005р. було включено розроблений міським управлінням земельних ресурсів проект рішення ради “Про передачу спільному українсько-канадському підприємству “Делакс-Україна” земельної ділянки в оренду” (а.с.19).
Голосування за вищевказаний проект рішення згідно з протоколом пленарного засідання від 06.06.2005р. відбувалося наступним чином: “за” - 21 голос, “проти - 4 голоси, утрималося - 0 голосів, не брало участі у голосуванні - 9 депутатів (а.с.20).
Визначений рішенням Бориславської міської ради № 1 від 08.04.2002р. “Про визначення повноважень міського голови міста Борислава та депутатів Бориславської міської ради IV демократичного скликання” загальний склад Бориславської міської ради становить 45 депутатів.
Виходячи з наведеного, а також приймаючи до уваги, що рішення ради вважалося б прийнятим у пленарному засіданні 06.06.2005р. за умови одержання 24-х голосів (з врахуванням голосу міського голови, який приймав участь у пленарному засіданні), керуючись ч.1 ст.46, п.1 ч.5 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування”, роз'ясненнями Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р., суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що протокол Бориславської міської ради від 06.06.2005р. не є офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, та спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Вказаний протокол відображає лише хід голосування і підтверджує, що з приводу розглядуваного питання рішення радою не прийнято, що не перешкоджає раді повторно звернутися на іншій сесії до вирішення цього питання. Відповідно до вимог ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування”, згідно існуючої практики в раді, наведений протокол не є рішенням в розумінні п.2 ст.18 КАС України, через що провадження у справі підлягає закриттю згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України.
Між тим, колегія суддів такий висновок господарського суду вважає помилковим, з врахуванням наступного.
Як слідує із змісту ухвали колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 23.05.2007р. під час розгляду справи судам слід з'ясувати, чи може бути протокольне рішення відповідача тим нормативно-правовим актом, або актом індивідуальної дії, визначеним у ст.17 КАС України, яке оскаржується в порядку адміністративного судочинства (а.с.163-166).
Аналіз досліджених судом першої інстанції обставин справи вказує на те, що по результатам розгляду Бориславською міською радою проект рішення ради “Про передачу спільному українсько-канадському підприємству “Делакс-Україна” земельної ділянки в оренду” прийнятий не був, що слід вважати фактичною відмовою органу місцевого самоврядування в наданні земельної ділянки в користування позивачу.
Таке рішення, що викладене в протоколі ІІІ-го пленарного засідання ХХІІ сесії Бориславської міської ради IV демократичного скликання 06.06.2005р., повністю відповідає визначенню “рішення державного чи іншого органу”, наведеному в роз'ясненні Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р.
Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що при тлумаченні поняття “рішення”, викладеному судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, позивач позбавлений можливості на підставі п.9 ст.123 ЗК України оскаржити до суду відмову органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки в користування.
Також, зазнаючи про відсутність у міської ради перешкод для повторного звернення на іншій сесії до вирішення цього питання, суд першої інстанції не досліджував внутрішніх документів міської ради, які передбачають наведену можливість; не врахував будь-яких пропозицій сесії про повернення до повторного розгляд проекту рішення ради “Про передачу спільному українсько-канадському підприємству “Делакс-Україна” земельної ділянки в оренду”; не дав належної оцінки вказівці у витязі з протоколу на протокольний характер рішення (“протокольне рішення”).
Правовою підставою для закриття провадження в цій частині позовних вимог суд називає положення п.1 ч.1 ст.157 КАС України, який передбачає закриття провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Між тим, підстав для закриття провадження згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд першої інстанції не навів, сама ж відсутність оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування (а саме до такого висновку дійшов суд у своїй ухвалі) не може слугувати підставою для закриття провадження по справі. За наведених обставин спір підлягає вирішенню по суті з прийняттям судового рішення, викладеним у формі постанови.
Колегія суддів вважає, що в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки суд вірно закрив провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки спір в цій частині стосується визнання права на землю та укладення договору оренди земельної ділянки, що взагалі не є спором у сфері публічно-правових відносин, через що ця вимога повинна розглядатися окремо і не за правилами адміністративного судочинства, а згідно норм Господарського процесуального кодексу /ГПК/ України.
При цьому колегія суддів враховує положення вимог ч.3 ст.21 КАС України, яка не допускає об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належать розглядати в порядку різного судочинства.
Слід вказати й на те, що при закритті провадження у справі суд першої інстанції в порушення вимог ч.2 ст.157 КАС України не роз'яснив позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такого питання.
Між тим, колегія суддів, з врахуванням вищевикладеного, враховуючи неодноразовий розгляд справи судами різних інстанцій, вважає за необхідне вказати й на те, що згідно матеріалів справи договір оренди землі № 04.06.439.00080 від 22.03.2006р. (а.с.190-192, 193) між сторонами є укладеним, ними досягнуто згоди по всіх його істотних умовах, які не суперечать чинному законодавству, через що в порядку ч.2 ст.11, ст.195 КАС України (вихід за межі позовних вимог в разі необхідності повного захисту прав та інтересів Бориславської міської ради) підстави для визнання його недійсним або розірвання є відсутніми.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків ухвали суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про закриття провадження у справі, через що винесена судом ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нової ухвали та направленням справи до суду першої інстанції для нового розгляду справи в іншому складі.
Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст.195, п.3 ч.1 ст.199, п.п.3, 4 ч.1 ст.202, п.3 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Делакс-Україна» задоволити частково.
Ухвалу господарського суду Львівської області від 19.09.2007р. скасувати і винести нову ухвалу.
Провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Делакс Україна» до Бориславської міської ради Львівської області про спонукання до укладення договору оренди землі - закрити.
В закритті провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Делакс Україна» до Бориславської міської ради Львівської області про визнання нечинним або скасування рішення міської ради - відмовити за безпідставністю.
Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду у частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Делакс Україна» до Бориславської міської ради Львівської області про визнання нечинним або скасування рішення міської ради.
Ухвала апеляційного суду в частині закриття провадження набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Ухвала апеляційного суду в частині відмови у закритті провадження і скерування справи на новий розгляд є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.М.Шавель
Судді: І.Я.Олендер
М.П.Кушнерик