Головуючий в 1-й інстанції Красовський О. Справа № 22а-3837/07
Рівненський районний суд Рівненської області №2-а-52/2007 Ряд. стат.звіту №37
Доповідач: В.З. Улицький
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого: Улицького В.З.
суддів: Обрізко І.М.,Онишкевича Т.В.
секретаря: Ігнатищ М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області на постанову Рівненського районного суду від 31.05.2007 року, колегія суддів, -
встановила:
У березні 2007 року ОСОБА_1звернувся з позовом до Олександрійської сільської ради про визнання нечинним рішення.
ОСОБА_1свої позовні вимоги мотивував тим, що припинення прав на землю, в тому числі права користування земельною ділянкою передбачено лише з підстав, зазначених в ст. 141 ЗК України, а примусове припинення прав на земельну ділянку, як це передбачено ст. 143 ЗК України здійснюється лише у судовому порядку. Спірне рішення №11 від 05.05.2006 року порушує майнові права позивача та завдає матеріальних збитків. Просив позов задоволити.
Постановою Рівненського районного суду від 31.05.2007 року позов Клімчука Володимира Миколайовича задоволено.
Постанову суду оскаржила Олександрійська сільська рада Рівненського району Рівненської області. Вважає дану постанову незаконною, винесеною із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт заперечує проти прийнятої постанови, вважає, що суд припустився порушень вимог законодавства при її прийнятті, неналежно та неповно дослідив усі обставини справи, безпідставно не прийняв до уваги заперечення та докази, надані відповідачем. Вважає, що така постанова підлягає скасуванню. Стверджує, що земельна ділянка у власність позивачеві не передавалась, а був наданий лише дозвіл на складання проекту землеустрою, що в подальшому передбачало або могло бути підставою для надання земельної ділянки у користуванням за цільовим призначенням.
Заслухавши доповідача, представників відповідача,перевіривши матеріали справи ,колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області слід задоволити з наступних підстав:
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Встановлено, що земельна ділянка у власність позивачеві не передавалась, а був наданий лише дозвіл на складання проекту землеустрою, що в подальшому передбачало або могло бути підставою для надання земельної ділянки у користуванням за цільовим призначенням. У позивача не має і інших прав на землю (оренди чи постійного користування), що б зобов'язувало сільську раду вирішувати спірне питання у судовому порядку.
Крім того, рішення Олександрійської сільської ради № 327 від 22.03.2007 року було прийняте з порушенням норм чинного законодавства. Відповідно до цього рішення тридцять вісім осіб отримали право на оформлення у власність земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва в санітарно-захисній зоні, що становить загрозу для життя та здоров'я цих громадян.
Судом встановлено, що п. 1 рішення сесії №327 від 22.03.2006 року надано дозвіл на складання проекту землеустрою 177 громадянам згідно додатку №1, але кількість громадян, вказаних у додатку, перевищує кількість, вказану у рішені. Разом з тим, було надано дозвіл окремим громадянам на складання проекту землеустрою за відсутності письмової заяви, що є грубим порушенням п.6 ст. 118 Земельного кодексу України.
Крім того, відповідно до п.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовнгою заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. У позовній заяві позивач просив скасувати рішення №11 від 22.03.2006 року, а суд першої інстанції визнав нечинним в частині рішення Олександрійської сільської ради №11 від 05.05.2006 року.
Отже, сільська рада правомірно прийняла рішення №11, яким скасувала рішення №327, як таке, що не відповідає нормам чинного законодавства.
Таким чином, доводи апелянта є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись, ст. ст. 117, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області - задоволити.
Постанову Рівненського районного суду від 31.05.2007 року - скасувати.
Прийняти нову постанову,якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1- відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головучий: В. Улицький
Судді: І. Обрізко
Т.Онишкевич