Судове рішення #1542511

                                                          

 

ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Головуючий у 1-й інст. суддя Морозюк А. Я.

Господарський суд Львівської області, справа № 5/425-28/73А                                                                         ряд.ст.зв. № 49                                                                                          

Доповідач у 2-й інст. суддя Любашевський В.П.

 

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                                                                                     

6 листопада  2007 року                              м. Львів                            Справа № 22а-1289/07

                                                                                      

 

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

доповідача у справі судді       Любашевського В.П.

суддів                                        Довгополова О.М.

                                       Яворського І.О.

секретаря судового засідання  Поворозника Д.Б.

осіб, які взяли участь у справі:

від позивача - Харамбура Наталія Семенівна - представник, довіреність від 17.05.2007 року № 2055/10/10-006;

від відповідача - Котягін Андрій Сергійович - представник, довіреність  від 14.03.2007 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області

на постанову  господарського суду Львівської області від 12 квітня 2007 року у справі № 5/425-28/73А

за  позовом Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області

до відповідача 1 - Приватного підприємства «Будпостачобєкт» та відповідача 2 - Дочірнього підприємства «Моноліт» ВАТ «Яворівбуд»

про визнання недійсним господарських зобов'язань, -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Постановою господарського суду Львівської області від 12 квітня 2007 року у справі № 5/425-28/73А у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області до відповідача 1 - Приватного підприємства «Будпостачоб'єкт», відповідача 2 - Дочірнього підприємства «Моноліт» ВАТ «Яворівбуд» про визнання недійсним господарських зобов'язань відмовлено, та закрито провадження в частині участі відповідача 1 - Приватного підприємства   «Будпостачоб'єкт». Постанова суду першої інстанції з посиланням на Господарський кодекс України, Постанову Пленуму Верховного суду України № 3 від 28 квітня 1978 року «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними» мотивована тим, що матеріали справи не вказують на наявність в діях ПП «Будпостачоб'єкт» наміру (умислу) на приховування від оподаткування доходів при вчиненні спірного податкового зобов'язання. У оскаржуваній постанові суд першої інстанції також зазначає, що ДП «Моноліт» не перебувало в жодних відносинах з ТзОВ «Єрматекс», а тому не може нести відповідальності за дії ТзОВ «Єрмотекс» в господарському зобов'язанні між ПП «Будпостачоб'єкт» та ТзОВ «Єрмотекс» стороною якого ДП «Моноліт» не являлося.

Закриття провадження у справі в частині участі відповідача 1 суд першої інстанції мотивував тим, що як свідчить Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 28.11.2006 року проведено державну реєстрацію припинення Приватного підприємства «Будпостачоб'єкт» за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції від 12 квітня 2007 року позивач у апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області задовольнити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що при проведенні  комплексної планової документальної перевірки ПП «Будпостачоб'єкт» за період з 01.10.04 року по 31.12.05 рік встановлено, що ПП «Будпостачоб'єкт» при виконанні робіт для ДП «Моноліт» виступало генпідрядником, а виконавцем було ТзОВ «Єрматекс». Згідно акту виконаних робіт за листопад 2005 року, ТзОВ «Єрматекс» виконало роботи на суму 186 066,00 грн. (в.т.ч. ПДВ 31 011,00 грн.) та виписано податкову накладну №  301123 від 30.11.2005 року. Дана податкова накладна включена ПП «Будпостачоб'єкт» до податкового кредиту в листопаді 2005 року. В свою чергу, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04.08.05 року по справі № 2-2196 визнані недійсними з моменту реєстрації установчі документи і свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «Єрматекс» та підприємство ліквідовано, а господарським судом Львівської області постановою від 20.12.06 року у справі № 5/3325-13/382 а позов ДПІ у Галицькому районі м. Львова задоволено повністю, чим визнано недійсним господарське зобов'язання, яке виникло між ПП «Будпостачоб'єкт» та ТзОВ «Єрматекс» на суму 187 002, 00 грн. таким чином, вказані обставини на думку апелянта, є підставою для визнання недійсним договору між ПП «Будпостачоб'єкт» і ДП «Моноліт» та застосування юридичних наслідків передбачених ст. 208 ГК України.

 

За даних обставин справи, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав:

 

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України - господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, необхідними умовами для визнання угод недійсними є її укладення з метою, завідомо суперечливою інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Однак для прийняття рішення про визнання угоди недійсною необхідно встановлювати у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угод, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання таки наслідків. Таким чином для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність таких умов:

1 - вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування;

2 - такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору;

3 - мета укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування.

Відсутність хоча б однієї з них, не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

 

Як убачається із матеріалів справи, судом першої інстанції не встановлено зазначених умов, а апелянтом не доведено, що на момент здійснення правочину (укладення угоди) та його виконання відповідачі мали намір укласти правочин в супереч інтересам держави або суспільства. Необґрунтованість вимог позивача, підтверджується і тим, що в період вчинення спірного господарського зобов'язання, яке виникло відповідно до податкової накладної № 1130000094 від 30.11.2005 року на суму 187 002,00 грн. в т.ч. ПДВ 31 167,00 грн,  відповідач 1 звітувався до ДПІ і декларував податкові зобов'язання по ПДВ у значно більшому розмірі (зокрема 5 111 734 грн.), ніж вище вказана сума ПДВ. Позивачем не подано доказів , які б вказували на те, що сума ПДВ за спірним правочином (31 167,00 грн.) не була включена відповідачем 1 до складу загальної задекларованої ним суми ПДВ 5 111 734 грн. в листопаді 2005 року.

Ще одним фактом, що свідчить про необгрунтованість вимог апеляційної скарги позивача, є те, що визнання недійсним договору між генеральним підрядником та підрядником, не є обставиною, яка б засвідчувала наявність у спірному договорі від 18.10.2005 року, укладеному між замовником та генпідрядником (відповідачем 1) ознак, передбачених ст 207 ГК України, та не підтверджує укладення такого договору з метою суперечливою інтересам держави та суспільства.

 На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, вірно дав правову оцінку обставинам у справі на підставі чого ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

 

           Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області залишити  б е з   з а д о в о л е н н я,    а   постанову  господарського суду Львівської області від 12 квітня 2007 року у справі № 5/425-28/73А  - б е з    з м і н.

 

 

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

 

 

        Судді                                                                                                   В.П.Любашевський

 

                                                                                                                         О.М. Довгополов

 

                                                                                                                         І.О.Яворський

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація