Справа N 22-а 343 - 2006 р.                                    Головуючий 1 інстанції Димитров В.І..

Категорія -21.                                                Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.

УХВАЛА іменем України.

17 серпня 2006 року.                                                                          м. Миколаїв.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Данилової О.О. та Довжук Т.С.,

із секретарем судового засідання Негрун І.О., з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва Щербіни О.С.,

представника відкритого акціонерного товариства "Жовтневий райагробуд" Маршика Г.С.,

переглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 рішення місцевого Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2006 року по справі за його ж адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва та відкритого акціонерного товариства "Жовтневий райагробуд" про визнання права на пенсію на пільгових умовах, відшкодування майнової та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися до суду, перевіривши у межах оскарження обставини та докази ,-

установила:

22 серпня 2005 року ОСОБА_1 пред'явив зазначений адміністративний позов.

Його обґрунтовував тим, що з 15 березня 1972 року і по 28 жовтня 1985 року працював муляром в комплексній бригаді ПМК-2 ОМКС, правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство "Жовтневий райагробуд".

У 2004 році йому виповнилося 55 років і, відповідно до п. "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", він мав право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Однак, коли він звернувся до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва з проханням призначити таку пенсію, йому в цьому було відмовлено з мотиву відсутності довідки про атестацію робочого місця.

Звернення до відкритого акціонерного товариства "Жовтневий райагробуд" про проведення атестації робочого місця й надання витребовуваної довідки позитивного вирішення не мало.

Через таке недоотримав 4 444 гривень 15 коп. пенсії й морально страждав.

Посилаючись на указані обставини, просив суд про задоволення його вимог.

У подальшому декілька разів уточнював свої вимоги і кінцево просив:

визнати за ним право на пенсію за віком на пільгових умовах з жовтня 2004 року;

стягнути з відкритого акціонерного товариства "Жовтневий райагробуд" 7 190 гривень у відшкодування майнових збитків і 10 000 гривень, як компенсацію за моральну шкоду.

У дебатах від названих вимог він не відмовлявся й наполягав на їх задоволенні.

Заперечуючи проти такого, представник управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.  Миколаєва пояснював,  що з  жовтня 2004 року пенсія позивачеві   не   могла  бути   призначена,   оскільки   не   було   офіційного   звернення відшукувача з такою заявою.

Представник відкритого акціонерного товариства позов не визнав, вважає, що товариство не може нести цивільно-правової відповідальності, оскільки відсутня його вина у заподіянні шкоди.

Постановою місцевого Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2006 року у відшкодуванні майнової та моральної шкоди відмовлено.

Вимога про право на пенсію з жовтня 2004 року не вирішувалася.

Не згодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 його оскаржив й просив скасувати з тих мотивів, що суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам і неправильно застосував норми матеріального й процесуального права, а саме, проігнорував надані ним докази й не вирішив усіх його вимог.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржене рішення суду 1 інстанції скасуванню у повному обсязі, цивільна справа поверненню до того суду для нового розгляду, оскільки місцевий суд постановив його без точного додержання норм процесуального права.

Так, вирішуючи цивільну справу, суд 1 інстанції вважав, що ним належним чином досліджені усі заявлені позовні вимоги і по усіх вимогах прийнято рішення.

Колегія суддів судової палати у повній мірі з встановленими фактами та висновками суду 1 інстанції не погоджується, вважає їх передчасними.

За ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Рішення визнається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільно судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При об'єднанні в одному провадженні кількох вимог або прийнятті зустрічного позову чи позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, має бути сформульовано, що саме постановив суд по кожній позовній вимозі. Коли ж суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Оспорене рішення зазначеним критеріям не відповідає.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач пред'явив три вимоги, а саме, про визнання за ним права на пенсію за віком на пільгових умовах з жовтня 2004 року, стягнення  з  відкритого  акціонерного  товариства  "Жовтневий  райагробуд"  7   190 гривень у відшкодування майнових збитків і  10 000 гривень, як компенсацію за моральну шкоду.

З протоколу судового засідання та інших матеріалів справи не вбачається, що позивач від таких вимог відмовився і така відмова була прийнята судом.

Тому, всі указані вимоги підлягали вирішенню.

Місцевий же суд не дослідив й залишив без вирішення процесуальної долі вимогу про визнання за позивачем права на пенсію за віком на пільгових умовах з жовтня 2004 року.

Між тим як доведеність такого його права, була б визначальною й для вирішення вимог про стягнення збитків та компенсації за моральну шкоду.

Констатування в мотивувальній частині рішення факту призначення позивачеві пенсії у грудні 2005 року не позбавляло суд обов'язку зазначити, у резолютивній частині, свого висновку щодо вимоги позивача про право на пенсію з жовтня 2004 року.

За такого, рішення не може залишатися в силі і підлягає скасуванню. Після скасування рішення справа підлягає передачі на новий розгляд.

При новому її розгляді суду слід врахувати наведене, уточнити позовні вимоги ОСОБА_1, перевірити доводи сторін і в залежності від встановленого, вирішити її по суті.

Керуючись ст. ст. 198, 204 - 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення місцевого Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2006 року скасувати, цивільну справу повернути до того ж суду для нового розгляду в іншому складі суду.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 1-гомісяця.