Справа № 2/2218/215/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2011 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Піндрака О.О.,
при секретарі Цибульському Д.В.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення в солідарному порядку боргу за договором позики в сумі 118383 грн. 12 коп., з яких: заборгованість за позиці –94800 грн. 00 коп., відсотки за користування позикою - 23583 грн. 12 коп., та відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн. за неповернення позики. На обґрунтування своїх вимог зазначив, що 11 листопада 2008 року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір позики № 1, за умовами якого він позичив останній 12500 доларів США, зі сплатою 20 % річних за користування позикою із неповернутої суми після прострочення повернення коштів, а ОСОБА_3 зобов’язалася своєчасно повернути позику в строк до 10 березня 2009 року; в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3, того ж дня уклав договір поруки з ОСОБА_5, однак відповідачі не виконують своїх зобов’язань з повернення грошових коштів, внаслідок чого станом на 07 вересня 2010 року виникла заборгованість за договором позики в сумі 118383 грн. 12 коп.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, в ході судового розгляду справи проти позову не заперечив. В останнє судове засідання відповідачі ОСОБА_3 (її представник) та ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 листопада 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір позики № 1, за умовами якого ОСОБА_1 передав останній гроші в сумі 12500 доларів США, які ОСОБА_3 зобов'язалася повернути до 10 березня 2009 року, а в разі прострочення повернення грошових коштів також сплатити відсотки за користування позикою в розмірі 20 % річних з неповерненої суми (п.п. 1-3 договору позики).
Згідно з п. 8 цього договору сторони підтвердили, що кошти в сумі 12500 доларів США були передані ОСОБА_1 та прийняті ОСОБА_3 до підписання договору і підпис сторін засвідчує цей факт.
Тоді ж, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3, між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір поруки, за умовами якого останній зобов’язався у повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання зобов’язань ОСОБА_3 (п. 1.1 договору поруки).
18 травня 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 надали ОСОБА_1 письмову розписку, згідно з якою підтвердили факт неповернення у визначений договором строк позики в сумі 12000 доларів США та зобов'язались повернути кошти у вказаній сумі до 10 червня 2009 року.
Відповідачі не виконали взяті на себе зобов’язання з повернення грошових коштів, внаслідок чого станом на 07 вересня 2010 року (згідно з позовними вимогами позивача) заборгованість за договором позики становить 118383 грн. 12 коп., з яких: сума боргу - 94800 грн. 00 коп. (що еквівалентно 12000,00 доларів США за курсом 7,90 грн. за 1 дол. США станом на 07 вересня 2010 року), відсотки за користування позикою згідно з п. 3 договору позики - 23583 грн. 12 коп. ((94800 грн. х 20 % : 365 днів х 454 дні (з 11.06.2009 р. по 07.09.2010 р.) = 23583 грн. 12 коп.).
Ці обставини підтверджуються: договором позики № 1 від 11 листопада 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_3; договором поруки від 11 листопада 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_5; розпискою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про продовження терміну користування позикою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В силу ст.ст. 1048, 1049 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
В силу частини 1 та 2 ст. 554 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не виконала зобов’язання з повернення позики ОСОБА_1, прострочила виконання грошового зобов’язання, а тому з відповідачів як солідарних боржників на користь останнього підлягає стягненню заборгованість за договором позики в сумі 118383 грн. 12 коп. (згідно з позовними вимогами позивача).
Позовні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки між сторонами виникли договірні відносини - укладено договір позики, в якому останні не передбачили такого виду відповідальності боржника як відшкодування моральної школи.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст.ст. 82, 88 ЦПК України. При цьому з ОСОБА_1, якому було відстрочено сплату судових витрат до ухвалення судового рішення у справі, в силу ст. 82 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню судовий збір (державне мито) в сумі 8 грн. 50 коп. (за вимогу немайнового характеру - відшкодування моральної шкоди).
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 82, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 553, 554, 1046 - 1050 ЦК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в солідарному порядку заборгованість за договором позики № 1 від 11 листопада 2008 року в сумі 94800 грн. 00 коп., проценти за користування грошовими коштами за період з 11 червня 2009 року по 07 вересня 2010 року включно в сумі 23583 грн. 12 коп., а всього - 118383 (сто вісімнадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 12 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в сумі по 651 грн. 91 коп. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (державне мито) в сумі 8 грн. 50 коп.
На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, без участі якої проголошено рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: