Справа  № 2018/2-а-2051/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ                      УКРАЇНИ

    "12" квітня 2011 р.  Київський районний суд м. Харкова у складі:

          головуючого судді                              Бородіної Н.М.

          при секретарі                                           Ринденко А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС БДПС ВДАІ по обслуговуванню м. Харкова та ОСОБА_2 України в Харківській області прапорщика міліції ОСОБА_3 про скасування акту індивідуальної дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся у суд з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії АХ № 244453 від 04.02.2011 р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення в сумі 425 грн..

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що правил дорожнього руху він не порушував, йому не роз’яснювалися права та обов’язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КпАП України, а, оскільки розгляд справи відбувався на відкритому повітрі при температурі -5 градусів, позивач фактично не міг викласти свої пояснення по справі, крім того ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач вимагав у нього хабара за те щоб не виносити вказану постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, позивач вважає, що постанова серії АХ № 244453 від 04.02.2011 р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам закону та не підтверджує факт неправомірних дій позивача.

Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, постановою інспектора ДПС БДПС ВДАІ по обслуговуванню м. Харкова та ОСОБА_2 України в Харківській області прапорщика міліції ОСОБА_3 серії АХ № 244453 від 04.02.2011 р. на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В постанові вказується, що ОСОБА_1 04.02.2011 року о 19.00 год. керував автомобілем НОМЕР_1, в м. Харків, по вул. Клочківській, проїхав перехрестя з вул. Херсонською на заборонюючий червоний сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 Е ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 посилався на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст. 122 КпАП України, оскільки він проїхав вказане перехрестя на зелений сигнал світлофору, йому не роз’яснювалися права та обов’язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КпАП України, а відповідач вимагав у нього хабара за не складання постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Таку позицію ОСОБА_1 суд розцінює як спробу останнім уникнути адміністративної відповідальності, з огляду на нижчевикладене:

У відповідній графі в протоколі про адміністративне правопорушення міститься підпис ОСОБА_1 про те, що йому роз’яснювалися права та обов’язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КпАП України, а також що його повідомлено про місце та час розгляду справи. Стосовно посилання позивача на те, що відповідач вимагав у нього хабара, позивач в судовому засіданні пояснив, що з цього приводу він не звертався до правоохоронних органів з заявою про перевірку дій ОСОБА_3 на предмет порушення діючого законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КпАП України адміністративна відповідальність за скоєння правопорушення має місце, зокрема, у разі проїзду на заборонний сигнал світлофора.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Як вбачається з ч.1 ст. 256 КпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я,  по  батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення серії АХ1 № 231913 від 04.02.2011 р. відповідає вимогам ч.1 ст. 256 КпАП України, суд вважає його належним і допустимим доказом по справі, який підтверджує факт здійснення ОСОБА_1 дій, відповідальність за які передбачена ч.2 ст. 122 КпАП України.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Як вбачається з ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, за відсутності інших доказів по справі, крім пояснень позивача, які б встановлювали відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КпАП України, сприймає пояснення позивача щодо незаконності вказаної постанови як спробу уникнути останнім адміністративної відповідальності, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії АХ1 № 231913 від 04.02.2011 р. та постанова серії АХ № 244453 від 04.02.2011 р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в повному обсязі відповідають вимогам, що ставляться до цих процесуальних документів діючим законодавством, та підтверджують факт неправомірних дій позивача, ці документи об’єктивно не спростовуються матеріалами справи, а тому є належними і допустимими доказами по справі, що не спростовані позивачем.

При таких обставинах суд дійшов до висновку, що постанова серії АХ № 244453 від 04.02.2011 р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача в повному обсязі відповідає вимогам закону, підтверджують наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 71, 94, 99, 159, 160-163 КАС України, ст.ст. 122, 247, 251, 254, 283 КпАП України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя -                                                                       Бородіна Н.М.