Справа № 22/ 1237 Головуючий у 1 інстанції Сергійко В В.
Категорія 19 Доповідач: Рафальська І.М.
УХВАЛА
Іменем України
ЗО серпня 2006 року апеляційний суд Житомирської області, у складі:
головуючого Рафальської І.М.,
суддів Зарицької Г.В., Балашкевича С.В.,
при секретарі Сухоребрій Т.А.,
з участю сторін, представників ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Черняхівського райсуду Житомирської області від 3 квітня 2006 року,
встановив:
У березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому зазначав, що 25 лютого 2004 року біля 19 год 30 хв. на автодорозі Черняхів-Житомир в напрямку м.Житомира сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля "Volkswagen Golf", номерний знак НОМЕР_1, яким керував він, з причепом автомобіля ВАЗ-21063 під керуванням відповідача. Внаслідок зіткнення його автомобіль отримав механічні пошкодження, чим спричинена матеріальна шкода в розмірі 4829 грн.73 коп Крім цього, витратив 160 грн. на проведення експертного дослідження, 39 грн. на пальне, сплатив держмито в розмірі 60 грн., а тому матеріальна шкода в загальному складас 5088 грн. Цю суму просив стягнути з відповідача. Позивач також просив стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
У листопаді 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн. Посилався на те, що внаслідок ДТП, яка, як він вважає, сталася з вини позивача, він отримав великий нервовий шок, чудом залишився живий. Відповідач йому погрожував і досі погрожує та залякує. Він втратив сон і спокій. Змушений був звертатися до правоохоронних органів про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.
Рішенням Черняхівського райсуду Житомирської області від 3 квітня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4829 грн.73 коп. матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля "Volkswagen Golf", н.з.НОМЕР_1, 160 грн. витрат за проведення експертного дослідження, 39 грн. витрат на бензин, а також 60 грн. сплаченого держмита, а всього 5088 грн.73 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500 грн. моральної шкоди.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 10000 грн. моральної шкоди відмовлено за безпідставністю.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення райсуду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, а його зустрічний позов задовольнити. Важає рішення незаконним, посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що судом не встановлено причинного зв'язку між протиправними діями та шкодою, не встановлено його вини. Це стосується як матеріальної, так і моральної шкоди Суд послався на висновок гр. ОСОБА_3, хоча останній атестацію як судовий експерт у відповідній комісії Міністерства юстиції не проходив. Вважає необгрунтованою відмову у задоволенні його позову. Суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 було винесено офіційне застереження про недопустимість антигромадської поведінки.
Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, то апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, 25 лютого 2004 року біля 19 год. 30 хв. на автодорозі Черняхів-Житомир в напрямку м.Житомира сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля "Volkswagen Golf ", номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, з причепом автомобіля ВАЗ-21063 під керуванням відповідача. Через зіткнення автомобіль ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження.
Відповідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Райсуд прийшов до правильного висновку, що такою особою, яка заподіяла майнову шкоду, є ОСОБА_2, оскільки його вина у вчиненні ДТП підтверджується протоколом огляду місця події та схемою до нього, з яких видно, що зіткнення транспортних засобів сталося на смузі руху ОСОБА_1, на відстані 1,3м від роздільної смуги /а.с.57, 58/. У протоколі та схемі зазначено, що на дорозі мала місце ожеледиця.
ОСОБА_2 був учасником огляду місця події, підписав протокол огляду, схему до нього, про що ствердив як в райсуді, так і в судовому засіданні апеляційного суду.
Згідно протоколу огляду транспортних засобів, на автомобілі ВАЗ-21063, який належить ОСОБА_2, механічних пошкоджень не виявлено /а.с.55/.
Оглядом автомобіля "Volkswagen Golf ", що належить ОСОБА_1, виявлено деформацію переднього лівого крила, лівої дверки, лівої боковини, заднього правого крила, лівого дзеркала заднього виду /а.с.56/.
Оглядом автомобільного причепа "Турист", номерний знак 33-16 НН, виявлено значну деформацію передньої лівої частини причепа, на якому ясно видно фарбу червоного кольору/а.с. 54/.
Наведене дає підставу стверджувати, що мало місце зіткнення передньої частини причепа з боковою частиною переднього лівого крила автомобіля під керуванням. ОСОБА_1.
Цього факту сторони не заперечують.
Перед зіткненням причіп автомобіля ОСОБА_2 "занесло" в сторону. Причиною цього стало перевантаження причепа "живим грузом"/ у ньому знаходилося троє свиней загальною вагою 300 кг/. Цього факт не заперечує сам ОСОБА_2
З пункту 3 висновку експерта-автотехніка ОСОБА_3, який слід прийняти до уваги відповідно до ч.4 ст.7 Закону України "Про судову експертизу", оскільки зроблений кваліфікованим спеціалістом за ухвалою суду, вбачається, що ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню шляхом своєчасної зупинки автомобіля /а.с. 131 зв./.
За п.п. 5, 6 цього висновку, невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п.п. 10.1. 12.1, 12.3, 14.2в., 22.1 Правил дорожнього руху з технічної сторони стало причиною створення аварійної обстановки і виникнення ДТП/а.с. 132зв./.
Експерт ОСОБА_4, який у своєму висновку судово-автотехнічної експертизи від 30.12.2005р./а.с. 165/ не надав конкретної відповіді на поставлені питання, мотивуючи відсутністю вихідних даних, в судовому засіданні пояснив, що висновки експерта ОСОБА_3 відносно того, що водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автопричепом ОСОБА_2, є вірними /а.с.200/.
Доказів про те, що аварійну обстановку створив ОСОБА_1, в матеріалах справи немає.
Клопотання про призначення додаткової експертизи ОСОБА_2 та його представником не заявлялося /а.с. 197/.
За таких обставин райсуд прийшов до правильного висновку про те, що саме порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху стало причиною виникнення ДТП і заподіяння ОСОБА_1 матеріальної і, як похідної від неї, моральної шкоди, та задовольнив первинний позов.
Суд правильно відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, оскільки в матеріалах справи відсутні дамі про встановлення конкретно факту погроз ОСОБА_2 зі сторони ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Черняхівського райсуду Житомирської області від 3 квітня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: