Справа № 2а-1558-11

                                                              П О С Т А Н О В А

                                                        І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 травня 2011 року                                                                                                            м. Мар`їнка

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                                                Приходько В.А.

при секретарі                                                                         Устименко І.В.

за участю представника відповідача                                   ОСОБА_1»єнко Т.В.

розглянувши в судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Мар»їнської райдержадміністрації про визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманої грошової допомоги

                                                                В С Т А Н О В И В:

          Позивачка ОСОБА_2 звернулась до Мар’їнського районного суду Донецької області з вказаним адміністративним позовом і просила визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Мар'їнської райдержадміністрації про відмову у виплаті їй суми недоотриманої грошової допомоги до 5 Травня у 2009, 2010 роках в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, встановлених на день виплати. Зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити їй суму недоотриманої грошової допомоги до 5 Травня у 2009, 2010 роках у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, встановлених на день виплати з урахуванням фактично отриманої суми виплати. Позивачка доповнила свій позов і також просила визнати незаконними дії відповідача про відмову у виплаті їй суми недоотриманої грошової допомоги до 5 Травня у 2011 році в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, встановлених на день виплати, з урахуванням фактично отриманої суми виплати.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона знаходиться на обліку в управління праці та соціального захисту населення Мар'їнської райдержадміністрації, як  ветеран війни - учасник війни і має право на щорічну до 5 травня разову грошову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Зміни до Закону, які звужували її право, Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008року визнані неконституційними. Ухвалюючи відповідне рішення Конституційний Суд України зазначив, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Отже, у 2009, 2010 роках щорічна допомога, що виплачується до 5 травня учасникам війни, повинна бути нарахована та виплачена у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, оскільки це передбачено Законом в редакції від 25.12.1998року, яка діяла до внесення змін, які визнані неконституційними. У 2011 році їй як ветерану війни -учасники війни до 5 травня 2011 р. сплачено грошова допомога у розмірі 120 грн. тоді як потрібно було сплатити 2292 грн. Виходячи з того, що прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність з 01 квітня 2011 р. складає 764 грн. тобто на момент звернення та виплати. Грошова допомога повинна їй бути виплачена у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком 764 х 3 = 2292 грн., а виплачено лише 120 грн., тому недоплата складає 2172 грн.

          Позивачка в судове засідання не з»явилась, про дату розгляду справи була повідомлена належним чином, просила справу розглянути в її відсутність.

          Представник відповідача ОСОБА_1»єнко Т.В. в судовому засіданні з позовом не погодилась і суду пояснила, що допомога до 5 Травня позивачці в 2009, 2010, 2011 роках виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів і в межах фінансування з Державного бюджету, тому дії відповідача є законними. Що стосується виплати допомоги за 2009, 2010 роки, то позивачка пропустила строк звернення до суду, а що стосується виплати допомоги до 5 Травня в 2011 році, то допомога їй була виплачена на підставі Постанови КМУ №341 від 04.04.2011р. «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році», виконання якої для відповідача є обов»язковим.

          Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку представника відповідача, суд вважає необхідним позов задовольнити частково.

          Позивачка ОСОБА_2 відповідно до ст. ст. 4, 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»є ветераном війни –учасником війни, що підтверджується копією посвідчення, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Мар»їнської РДА 13 травня 1997 року.

          Відповідно до ст. 14 ч 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції Закону від 25.12.1998 року), щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

          Фактично позивачка отримала в 2009 році грошову допомогу в розмірі 70 грн., а в 2010 і в 2011 роках отримала 120 грн. за кожен рік, при цьому відповідач керувався положеннями відповідних Постанов Кабінету Міністрів № 211 від 18.03.2009р, №299 від 07.04.2010р., №341 від 04.04.2011р.

          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

          Виходячи із загальних засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при виплаті грошової допомоги до 5 травня слід керуватися ст. 14 ч 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції Закону від 25.12.1998 року), а не постановами КМУ№ 211 від 18.03.2009р, №299 від 07.04.2010р., №341 від 04.04.2011р. про розміри разової грошової допомоги, на які посилається відповідач, що суперечить іншим нормам законів.

          Згідно ст. 22 Конституції України - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об'єму існуючих прав та свобод.

          Такий висновок суду узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України в тім, що у разі невідповідності нормативно-правового акта  Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що грошова допомога до 5 травня ОСОБА_2, виплачена відповідачем за  2009, 2010, 2011 роки, є неправильною, тому що повинна була виплачуватись виходячи із суми мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачці у нарахуванні та виплаті грошової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком в 2009, 2010, 2011 роках.

          Але суд вважає обґрунтованими доводи представника відповідача про те, що позивачкою пропущений строк звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (зі змінами, внесеними Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Згідно з частиною 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою в березні 2010 року з позовними вимогами про  виплату недоотриманої суми грошової допомоги до 5 травня за 2009, 2010 роки.

Грошова  допомога до 5 травня за 2009 рік, яку позивачка вважає виплаченою невірно, позивачці була виплачена в квітні 2009 року, а грошова допомога до 5 травня за 2010 рік, яку позивачка вважає виплаченою невірно, позивачці була виплачена в квітні 2010 року тобто вона пропустила шестимісячний строк звернення з позовом до суду з вимогами за 2009, а також і за 2010 роки.

Позивачка в позовній заяві просила поновити їй пропущений строк звернення до суду і посилалась на те, що вона намагалась врегулювати спір з відповідачем у досудовому порядку шляхом письмового звернення до відповідача.

Суд вважає, що наведена позивачкою причина не є поважною, оскільки звернення позивача до відповідача із заявою з питання виплати допомоги до 5 травня не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 про визнання незаконними дій відповідача про відмову у виплаті їй суми недоотриманої грошової допомоги до 5 травня у 2011 році в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, то вони є законними і обґрунтованими і підлягають задоволенню.

          Такі дії відповідача суперечать вимогам ст. 14 ч 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції Закону від 25.12.1998 року) про те, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, відповідач повинен був виплатити позивачці до 5 травня у 2011 році 764 х 3 = 2292 грн., але виплатив лише 120 грн. і тому недоплата грошової допомоги складає 2172 грн.

За таких обставин, у цій частині позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

На підставі ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції Закону від 25.12.1998 року), Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., керуючись ст. 99, 100, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Мар»їнської райдержадміністрації про визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманої грошової допомоги задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Мар»їнської райдержадміністрації про відмову у виплаті ОСОБА_2 суми недоотриманої грошової допомоги до 5 Травня у 2011 році в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, встановлених на день виплати, з урахуванням фактично отриманої суми виплати.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Донецького адміністративного апеляційного суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а для осіб, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні протягом цього ж строку з моменту отримання копії постанови.

Суддя           підпис

З оригіналом згідно:

Суддя