Справа № 2а-2657-11

                                                                  П О С Т А Н О В А

                                                         І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 травня 2011 року                                                                                                              м. Мар`їнка

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                                                Приходько В.А.

при секретарі                                                                         Устименко І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області про перерахунок пенсії та виплати надбавки учаснику війни

                                                                В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Мар’їнського районного суду Донецької області з вказаним адміністративним позовом і просив визнати протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області щодо невиконання з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року приписів ч. 3 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону від 23 листопада 1995 року та зобов’язати управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області здійснити перерахунок та виплату надбавки, як учаснику війни, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, у відповідності до ч. 3 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону № 458/95-ВР від 23 листопада 1995 року в період часу з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року, у розмірі 10 955,72 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23 листопада 1995 року Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”№ 458/95, згідно якого, йому як учаснику війни пенсія або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Визначення   прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України “Про прожитковий мінімум”від 15 липня 1999 року №966 . Позивач вважає, що отримував доплату до пенсії як учасник війни у значно меншому розмірі, ніж визначено вищезазначеними нормами. Зазначив, що використання відповідачем при вирішенні питання про перерахунок пенсії позивача того з нормативних актів, який погіршує його становище в порівнянні з іншими громадянами, що відповідно суттєво порушує його пенсійні права, тому просить їх захистити.     

У судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Мар’їнському районі будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи не направив в судове засідання свого представника, про причину неявки суду не повідомив.

За таких обставин і відповідно до ст. 122 КАС України суд визнав можливим розглянути справу без участі сторін та на підставі доказів, наданих у справі в порядку письмового провадження.  

          Суд, перевіривши матеріали справи, приходе до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 надано статус “учасника війни», що підтверджується копією посвідчення. Тому на нього в повному обсязі розповсюджуються вимоги норм Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. ОСОБА_1 призначена пенсія за віком згідно ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”з 10 серпня 1998 року. Починаючи з 1 березня 1999 року згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ОСОБА_1 призначено надбавку до пенсії, як учаснику війни, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком –прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”№ 458/95 в редакції від 23 листопада 1995 року учасникам війни, нагородженими орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 75 % мінімальної пенсії за віком, іншим учасникам війни –на 50 % мінімальної пенсії за віком. Позивач, який має статус іншого учасника війни, володіє правом на підвищення до пенсії на підставі зазначеної норми Закону в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Дана норма Закону була чинною до 31 грудня 2006 року.      Відповідно до ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”у зв’язку із змінами та доповненнями до Закону надбавка учасникам війни з 1 січня 2007 року становила 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Спору про право на отримання надбавки до пенсії як “учаснику війни” між сторонами немає, спір виник тільки про розмір вказаних виплат.

Суд, перевіряючи правильність виплати надбавки до пенсії, як учаснику війни, надає оцінку письмовій відповіді управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області. Згідно із Законом України від 05.10.2005 № 2939-IV “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”зазначені норми викладено в новій редакції. Відповідно до цього Закону пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в таких розмірах: учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, –15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; іншим учасникам війни –10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Суд погоджується, що вказані норми протягом 2006-2008 років змін не зазнавали, неконституційними не визнавались, отже, підлягають застосуванню з часу набрання ними чинності. Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Закону України від 05 жовтня 2005 року “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”вищезазначені зміни, внесені до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, набрали чинності в різний час. Так, нова редакція частини четвертої статті 13 та пункту 1 статті 16 Закону набрали чинності 01 січня 2006 року, частини четверті статей 12 та 15 – 01 липня 2006 року, частина четверта статті 14 –1 січня 2007 року. Отже, часом застосування норми, що регулює питання нарахування особам, маючим статус “інші учасники війни”у розмірі 10 відсотків мінімальної пенсії за віком є –1 січня 2007 року.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивач просить захистити право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком в період часу з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року. Розмір мінімальної пенсії, з якої призначалась надбавка учасникам війни з 1 вересня 1996 року по 31 грудня 1998 року становив 16,62 гривень (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 831 від 26 липня 1996 року), з 1 грудня 2000 року –18,10 гривень (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2001 року № 36), з 1 січня 2002 року по 31 грудня 2006 року –19,91 гривень (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 3 січня 2002 року № 1).

З такими діями управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі, суд погодитись не може.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Основні положення щодо визначення правового статусу ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприянню формування в суспільстві шанобливого ставлення до них, а також захист ветеранів війни визначений та закріплений в Законі України від 22 жовтня 1993 року “Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту”.

Відповідно до ст. 14 ч. 4 Закону України “Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту” (норма Закону була чинною до 31 грудня 2006 року) іншим учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Статтею 28 частини 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначені розміру відсоткового підвищення учасникам війни, передбаченого ч. 4 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту”підлягає застосуванню саме зазначена в Законі мінімальна пенсія за віком, а не розмір, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”. В пункті 2 Зазначеної постанови Кабінету Міністрів України установлено розміри сум, з яких проводиться розрахунок підвищень, усупереч положенням вказаних статей закону, при чому ці суми не відповідають розміру мінімальної пенсії.

Суд, вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання надбавки, як учаснику війни, на підставі Закону України на відповідний рік - Закон України “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2000 рік” від 25 жовтня 2000 рік, Закон України “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік” від 22 березня 2001 року, Закон України “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік” від 28 листопада 2002 року, “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік” від 11 травня 2004 року, Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”.     

З аналізу спеціальних законодавчих актів, які підлягають застосуванню у справах із соціальних відносин, що носять публічно-правовий характер, а це Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 та Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (з відповідними змінами) –ОСОБА_2 Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії інші виплати відповідно до чинного законодавства) –суд може визнати дії відповідача законними чи незаконними та в разі незаконності дій –зобов’язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум, як заявлено позивачем.

Суд не приймає посилання відповідача у відповіді на відсутність бюджетних коштів для виплати відповідної допомоги, оскільки відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, тобто, фактично вимога позивача щодо виплати недоотриманої суми одноразової компенсації є формою реалізації конституційного права громадян на соціальний захист.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.    

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 100, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області про перерахунок пенсії та виплати надбавки учаснику війни задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області щодо виплати з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року ОСОБА_1 підвищення до пенсії як учаснику війни у значно меншому розмірі, ніж встановлено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в редакції Закону № 458/95-ВР від 23.11.1995 року

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі провести  ОСОБА_1 перерахунок та виплату надбавки як учаснику війни, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб що втратили працездатність, згідно до ч. 3 ст. 14 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”в редакції Закону № 458/ 95- ВР від 23.11.1995 року за період часу з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                    підпис

З оригіналом згідно:

Суддя