Справа № 2а-1276-11

                                                                   ПОСТАНОВА

                                                                  Іменем України

06 травня 2011 року                                                                                                                м. Мар"їнка

Мар"їнський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Приходько В.А., при секретарі  Устименко І.В.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мар"їнському районі Донецької області про перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії

                                                                   ВСТАНОВИВ:

           Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просив визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Маар»їнському районі Донецької області у перерахунку державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст.50, частини 4 ст.54, ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з вирахуванням мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами про Державний бюджет України на відповідний рік. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Марійському районі Донецької області здійснити з 01 січня 2005 року по 31 жовтня 2006 рік перерахунок його державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 4 ст.54 та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та виплатити йому недоплачену пенсію за вищезазначений період.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що  він є учасником ліквідації наслідків аварії Чорнобильській АЕС, 1 категорії та інвалідом третьої  групи, захворювання якої пов"язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Перебуває  на обліку в Управлінні пенсійного фонду у Мар'їнському районі. В 2005-2006 роках ним було отримано пенсію по інвалідності нижчу від розміру, встановлену законом. Він звернувся до Управління пенсійного фонду в Мар»їнському районі з заявою про перерахунок пенсії згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 і посилався на те, що пенсія по інвалідності підлягає перерахунку як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інваліду 3 групи, з 01 січня 2005 року по 31 жовтня 2006 року. Відповідачем у перерахунку   пенсії йому  було відмовлено, як він вважає, неправомірно.

          Позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі і просив їх задовольнити.

          Відповідач до суду не з»явився, з позовом не погодився, посилається на відсутність правових підстав для перерахунку та виплати пенсії, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В своїх запереченнях вказує, що з набранням чинності Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-УІ внесені зміни з 01.01.2008 року до ст.50, 51, 54 Закону України від 28.02.1991р. № 796-ХІІ. Положення ст.28 Закону №1058, щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при призначенні пенсії за Законом №796. Враховуючи конституційну норму щодо обов'язкового виконання постанов Кабінету Міністрів України, управлінням Пенсійного фонду в Мар'їнському районі при визначені розміру пенсії  було правомірно застосовані відповідні постанови Кабінету Міністрів України.

          Крім того, в запереченнях відповідач вказує, що постановою Мар»їнського районного суду від позивачу вже було здійснено перерахунок пенсії з 01 листопада 2006 року.

          Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

          Позивач віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 062216 та є інвалідом третьої  групи згідно довідки МСЕК .

          Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 12.01.2005 року, визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно із ст.  50  Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

          Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, З, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          Стаття 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю та  незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

          Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 12.01.2005 року визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, зазначені норми розповсюджуються на позивача ОСОБА_1 як віднесеного до категорії 1.

          Частиною 3 статті 54 вказаного закону передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання  внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35 Закону). А як вбачається із довідки МСЕК група інвалідності ОСОБА_1 призначена саме у зв"язку із виконанням обов»язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС.

          Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 12.01.2005 року, пенсія з інвалідності третьої групи не повинна бути нижчою шести мінімальних пенсій за віком.

          З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

          Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності.

          Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3-й групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року № 523 (із змінами та доповненнями).

          Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.          Законом України 'Про Державний бюджет України на 2006 рік" № 3235-4 від 20.12.2005 року з 1 січня 2006 року був затверджений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 350 грн, з 1 квітня - 359 грн.,з 1 жовтня - 366 грн.

          Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися виходячи із наведених розмірів.

          Суд не може прийняти посилання відповідача на внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 січня 2008 року, які були внесені Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», оскільки мова йде зовсім про інший період і позивач вказує на невірну виплату йому пенсії в період з 01 січня 2005 року по 31 жовтня 2006 року, тобто задовго до внесення зазначених відповідачем змін до Закону.

          До того ж, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 щодо предмету та змісту Закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 28 розділу 2 "Внесення змін до деяких законодавчих актів України". Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за якими особам постраждалим від аварії на ЧАЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно пенсія у складі державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровлю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Крім того, суд приймає до уваги, що стаття 50 Закону України "Про статус і соціальний   захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи" передбачає встановлення особам, віднесеним до категорії 1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі інвалідів 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком.

          Згідно ст. 16 Конституції України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави. Згідно ст. 22 Конституції України - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об'єму існуючих прав та свобод.

          Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії" передбачено, що тільки законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком. Виходячи із загального законодавства України, закони мають вищий юридичний статус у порівнянні з нормативними актами Кабінету Міністрів України.

          Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, ч. 2 ст. 6, статтею 8, ч. 2 ст. 19, статтями 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері  пенсійного забезпечення, не може бути скасоване або звужене.  Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так ст.8 КАС України.          

          Таким чином, з огляду на вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги позивача повинні бути задоволені і пенсія йому повинна бути перерахована з 01.01.2005 року по 31.10.2006 року та із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком.

          Суд вважає, що відмова відповідача щодо виплати пенсій позивачу у розмірах шести мінімальних пенсій за віком є неправомірною, оскільки не відповідає вимогам частини 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (254к/96-ВР) (частина друга статті 46 Конституції України).

          До того ж, посилання відповідача на наявність постанови Мар»їнського районного суду про зобов»язання перерахувати позивачу пенсію з 01.11.06р. є неспроможними, оскільки в цій постанові йде мова про інший період.

          Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. (з наступними змінами та доповненнями), громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору. Відповідач також має пільги щодо сплати судового збору, тому судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.

          На підставі статей 16, 50, 55, 67, 121  Конституції України, статей 1, 13, 14, 17, 49, 50, 54, 67, 71 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про Державний бюджет на 2005 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік, Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, II, 14, 15 17, 23, 48, 58, 69-71,79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                               ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мар"їнському районі Донецької області про перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії задовольнити.

          Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Маар»їнському районі Донецької області у перерахунку ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст.50, частини 4 ст.54, ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з вирахуванням мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами про Державний бюджет України на відповідний рік.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Мар»їнському районі Донецької області здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2005 року по 31 жовтня 2006 рік перерахунок його державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 4 ст.54 та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та виплатити йому недоплачену пенсію за вищезазначений період.

          Судові витрати віднести на рахунок держави, звільнивши сторони від сплати судового збору.

          Постанова може бути оскаржена до Донецького адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а для осіб, які приймали участь у справі, але не були присутні протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя            підпис

З оригіналом згідно:

Суддя