^УХВАЛА

Іменем  України

5 вересня 2006 року.

Апеляційний суд Житомирської області в складі:

суддів: Мельничук Н.М. - головуючої,

Гузовського О.Г. та Широкопояса Ю.В.,

за участю прокурора Глазунова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора Житомирського району, який затверджував обвинувальний висновок, на вирок Житомирського районного суду 3 липня 2006 року, -

встановив:

Цим вироком               ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, неодруженого, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, судимого: 28.05.2003р. Житомирським районним судом за ч.З ст. 185 КК України на З роки позбавлення волі; 03.07.2003р. Богунським районним судом м.Житомира за ст.ст.309 ч.І, 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі: 30.10.2003р. Житомирським районним судом за ст.ст. 185 ч.3, 15 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.І, 70 ч.4 КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі; постановою Богунського районного суду м. Житомира від 06.07.2005р. звільненого від подальшого відбування покарання на підставі ст.З п."б" Закону України "Про амністію" від 31.05.2005р., -

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України  на 3 роки обмеження волі, за ч. 1 ст. 357 КК України на 2 роки обмеження волі.

Справа № 11 - 665/ 2006 Категорія ст.ст. 185ч.2,357ч.1 КК України

Головуючий у І інстанції Єзерська І.В. Доповідач: Широкополе Ю.В.

Відповідно до ст.70 КК України, остаточно призначено покарання Філінському - 3 роки обмеження волі.

Згідно вироку, 23 квітня 2006 року близько 18год. 23.04.2006р. в квартирі АДРЕСА_1 і області ОСОБА_1 таємно викрав з корисливих мотивів офіційні документи -пластикову кредитну картку "Приват Банку", на рахунку якої було 2681грн. 75коп., та персональний ідентифікаційний номер, що належали ОСОБА_2 та о 19год. 55хв. в цей же день з банкомату "Приват Банку" по вул. Івана Кочерги в м. Житомирі таємно, з використання вказаної пластикової картки та ідентифікаційного кода, таємно викрав 2600грн. та розпорядився викраденим.

В апеляції прокурор Житомирського району просить вирок скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 185 ч.І КК України - 3 роки позбавлення волі та на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням на 2 роки. Вказує на помилкову кваліфікацію дій засудженого за ч.І ст.357 та ч.2 ст. 185 КК України.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який частково підтримав апеляцію та просив шляхом зміни вироку виключити з нього кваліфікацію дій засудженого за ч.І ст.357 КК України та вказівку, про те, що ОСОБА_1 не має судимості згідно ст. 89 КК України, перевіривши справу, апеляційний суд погоджується з доводами прокурора, що приймає участь в апеляційному перегляді справи.

Оскільки в судовому засіданні ОСОБА_1 повіністю визнав себе винним в пред'явленому обвинуваченні за ст.ст.357 ч.І, 185 ч.2 КК України та не оспорював всіх фактичних обставин справи, викладених в обвинувальному висновку, суд першої інстанції відповідно до ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи. Тому, відповідно до ч.І ст.365 КПК України, апеляційним судом не перевіряються висновки суду першої інстанції про обставини вчинення ОСОБА_1 таємного викрадення чужого майна - пластикової кредитної картки, ідентифікаційного номеру до неї та 2600грн. готівки.

Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії засудженого за ч.2 ст. 185 КК України.

Відповідно до Закону України „Про платіжні системи, та перекази коштів в Україні" спеціальний платіжний засіб (платіжна картка) є платіжним інструментом, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держателем цього інструмента ініціюється переказ коштів з відповідного рахунка платника або банку, а також здійснюються інші операції, передбачені відповідним договором. Платіжна картка - це спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством    порядку    пластикової   чи    іншого    виду    картки,    що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, а також здійснення інших операцій. Платіжний інструмент - це засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунку платника. До платіжних інструментів відносяться документи та спеціальні платіжні засоби.

Відповідно до Постанови Правління НБУ від 19.04.2005 року №137 „Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням", платіжна картка є власністю емітента і надається клієнту або його довіреній особі відповідно до умов договору з клієнтом.

Таким чином, пластикова картка та персональний ідентифікаційний номер не є офіційними документами. Ці платіжні інструменти є власністю банка та були видані ОСОБА_2 для користування відповідно до умов договору.

Всі встановлені судом злочинні дії ОСОБА_1 охоплюються складом злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, правильно кваліфіковані за цим законом та помилково зайво були кваліфіковані органом досудового слідства та судом першої інстанції за ч.І ст.357 КК України.

Призначене ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, відповідає тяжкості злочину та даним про особу засудженого.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

апеляцію прокурора Житомирського району задовольнити частково.

Вирок Житомирського районного суду Житомирської області від З липня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з вироку засудження ОСОБА_1 за ст.ст.357 ч.І, 70 КК України і вважати його засудженим за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки обмеження волі.

В решті цей вирок залишити без зміни.

СУДДІ: