Справа №22/1641   Головуючий у 1 інстанції Котік В.В.

Категорія 66            Доповідач     Жизневська А.В.

УХВАЛА Іменем України

6 вересня 2006 року    апеляційний суд Житомирської області

в складі: головуючого   Жизневської А.В.

суддів   Малахової Н.М. Матюшенка І.В.

при секретарі                        Кульчицькій І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного комунального підприємства «Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності по оплаті комунальних послуг за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 21 червня 2006 року, -

встановив:

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 31 травня 2006 року задоволено позов ДКП «Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги в розмірі 328,09 грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення, направити справу на новий розгляд до суду. Зазначає, що судом рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що не була повідомлена належним чином про судове засідання 31.05.2006 p., тому суд не мав права розглядати справу без її участі. Крім цього, судом незаконно з неї стягнуто 51 грн. державного мита, а вона є інвалідом 2 групи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 6 ст.74 ЦПК України - особи, які беруть участь у справі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, а ч.2 ст.77 ЦПК передбачає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторона не з'явилася в судове засідання без поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово не з'являлася в судове засідання, не повідомляючи про причини неявки, суду не повідомляла про зміну місця проживання. Про судове засідання 31.05.2006 року була повідомлена телеграфом та судовою повісткою, яка вручалася через ВЖРЕП-4 (а.сп.36-38).

Протягом всього часу розгляду справи ОСОБА_1 не надала ніяких заперечень проти вимог позивача, не представляла ніяких доказів. Документ, який би міг засвідчити її право на пільги щодо сплати державного мита, не надавався ні суду 1 інстанції ні суду апеляційної інстанції.

Таким чином, судом рішення постановлено у відповідності до вимог процесуального законодавства, з дотриманням норм матеріального права, підстав для звільнення ОСОБА_1  від сплати державного мита у суду не було.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду і на правильність рішення не впливають, тому скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 31 травня 2006 року залишити без зміни.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може

бути оскаржено протягом двох місяців безпосередньо до Верховного

Суду України.                                                                          

Головуюча

Судді: