Справа № 1-71/08
ВИРОК
Іменем України
16 січня 2008 р. Печерський районний суд м. Києва
в складі : головуючого судді Мосьондза І.А.
при секретарі Табала Я.
з участю прокурора Нідзельської О.
адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, не одруженої, працюючої суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_1 раніше судимої 11.12.1995 року Московським районним судом м. Києва за ст. 140 ч.2 КК України / в редакції 1960 року/ до 3-х років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, 22.09.1997 року Московським районним судом м. Києва за ст. 229-6 ч.1 КК України / в редакції 1960 року/ до 3-х років 6 місяців позбавлення волі, 17.01.2000 року Московським районним судом м. Києва за ст. 140 ч.2 КК України / в редакції 1960 року/ до 4-х років позбавлення волі та 11.03.2003 року Печерським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 11.10.2007 року приблизно о 15.30 годині, знаходячись в приміщенні ресторану швидкого харчування « Швидко», розташованому у торговому центрі «Навігатор» по бул. Дружби Народів, 25 в м. Києві, скориставшись тим, що за нею ніхто не спостерігає, повторно таємно викрала чуже майно, що належало ОСОБА_3, а саме: жіночу сумку вартістю 100 гривень, в якій знаходились: гаманець вартістю 50 гривень; гроші в сумі 30 доларів США, що згідно курсу НБ України станом на 11.10.2007 року становить 151 гривень 50 копійок; гроші в сумі 1272 гривень; мобільний телефон «Моторола V 3 I » вартістю 1400 гривень; мобільний телефон «LG КЕ 800» вартістю 1610 гривень, з карткою оператора мобільного зв'язку «ЮМС» вартістю 30 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 30 гривень, а всього майно загальною вартістю 4 643 гривень 50 копійок.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнала повністю і дала покази, які відповідають обставинам справи. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд її суворо не карати.
Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудна та інші учасники і які ніким не оспорюються.
Тому суд обмежився дослідження доказів допитом підсудної ОСОБА_1 та дослідженням тих матеріалів кримінальної справи, що характеризують її особу.
Суд приходить до висновку про доведеність вини підсудної ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, в зв'язку з чим її дії кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні підсудній міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, обставини справи, особу підсудної.
ОСОБА_4 за місцем роботи та проживання характеризується з позитивної сторони, шкоди її злочинними діями не завдано, потерпіла ОСОБА_3просить її суворо не карати. Суд також враховує, що ОСОБА_1 проживає разом з матір'ю, яка є особою пенсійного віку та братом ОСОБА_5, який є інвалідом 3-ї групи та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 є її щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання підсудної, судом не встановлено.
Обтяжуючу обставину, зазначену в обвинувальному висновку - рецидив злочину, суд до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_1 інкримінується кваліфікуюча ознака - вчинення злочину повторно.
На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України у вигляді обмеження волі.
В строк відбуття покаранняОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 72 КК України слід зарахувати термін її попереднього ув'язнення з 11.10.2007 року.
Міру запобіжного заходу щодо підсудної до вступу вироку в законну силу необхідно залишити попередню - утримання під вартою у Київському СІЗО № 13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік і шість місяців.
Зарахувати в строк відбуття покарання засудженоюОСОБА_4 термін її попереднього ув'язнення з 11.10.2007 року.
Речові докази по справі - жіночу сумку, гаманець, гроші в сумі 30 доларів США, гроші в сумі 1272 гривень, мобільний телефон «Моторола V 3 I », мобільний телефон « LG КЕ 800» з карткою оператора мобільного зв'язку «ЮМС» що знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_3, залишити їй же - за належністю.
Міру запобіжного заходу засудженійОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - утримання під вартою у Київському СІЗО № 13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя