Справа № 2а-655/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.05.2011  

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Бойко О.М., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м.Львова про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії щодо нарахування та виплати соціальної допомоги «Дітям війни», -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить визнати дії відповідача, щодо недоплати йому, як «дитині війни»належних сум щомісячної державної соціальної допомоги згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»протиправними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дитині війни» починаючи з 01.10.2010 року з врахуванням виплачених сум. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни та згідно ст.6 цього ж Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак така допомога йому не виплачувалась.

Представник відповідача подав суду письмове заперечення, в якому позов не визнає з тих підстав, що жодного нормативного акту на виконання вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не прийнято, відтак не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком»як розрахункової величини. Державним бюджетом України не передбачені кошти на виплату такої допомоги, тому така її виплата буде безпідставною. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

          Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року №2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст.1 цього Закону дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Як встановлено судом позивач народився 02 серпня 1945 року, відтак, є дитиною війни, а тому на нього поширюється дія вказаного Закону.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими обмежується дія ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік»втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.

Відповідно до Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто відповідно з 09 липня 2007 року та з 22.05.2008р., відтак, саме із 09.07.2007 року та 22.05.2008р. відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії   за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму,  встановленого законом.

У розумінні частини першої статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму   людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Статтею 2 цього Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної  пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по  безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Враховуючи те, що в подальшому зміни у ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не вносились, а вказаною нормою визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що дії Управління пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова щодо виплати у заниженому розмірі за період з 01.10.2010р. по 06.05.2011р. підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є протиправними, а тому його слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період з врахуванням виплачених сум.

На підставі  ст.ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та керуючись ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

позов задоволити. Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова щодо виплати у заниженому розмірі ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 01.10.2010р. по 06.05.2011р. відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.10.2010р. по 06.05.2011р., з врахуванням виплачених сум.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 10 днів до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова з дня отримання її копії.

          Суддя                                                                                                                     Бойко О.М.