У х в а л а

іменем   україни

13 червня 2006 року                                                           м. Київ

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Левченко Є.Ф.,

розглянувши касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 17 лютого 2006 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 24 березня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1  до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в              м. Кіровське Донецької області звернулося з касаційною скаргою на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 17.02.2006 р., змінене рішенням Апеляційного суду Донецької області від 24.03.2006 р., яким позов задоволено частково, зменшено розмір відшкодування і стягнуто з відповідача на користь позивача 17000 грн. моральної шкоди.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення у справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, вважаю, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Судами встановлено, що 2.12.2003 р. з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, він  одержав тяжку травму ноги. Згідно з висновком МСЕК від 18.03.2004 р. йому встановлено 45% втрати професійної працездатності безстроково та ІІІ групу інвалідності.

Зменшуючи розмір грошової суми у відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд обґрунтовано виходив з вимог розумності й справедливості, характеру й глибини фізичних та душевних страждань позивача, а також з того, що на спірні правовідносини поширюється  дія ст.ст. 21 та 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись п. 5 ч. 3 та ч. 5 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в :

Відмовити відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області про відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в          м. Кіровське Донецької області.

Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України                                      Є.Ф. Левченко