Справа № 2-365

2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 травня 2011 року                                                            смт. Станиця Луганська

                                                                                Луганської області

Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:

                              головуючого                              Антонова Ю.А.

                              при секретарі                              Ісмаіл Ю.М.

          за участю:          відповідача                              ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Станично-Луганське цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_2»до Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ТЕХНОЛОГІЙ»«КРЕДИТ СЕРВІС-1», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2011 року до суду звернувся представник позивача з дійсним позовом та просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 8170,86 грн. Крім того, просить стягнути з них судові витрати сплачені позивачем при звернені до суду: 81,70 грн. –судовий збір (держмито) та 120 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

В обґрунтування своїх вимог, вказав на те, що 08.09.2008 року між Банком та ДП ТОВ «ОСОБА_3 фінансових технологій»«КРЕДИТ СЕРВІС-1» (далі Відповідач-1) був укладений Генеральний договір про співпрацю, згідно якого вони домовилися про співпрацю з метою спільної реалізації споживчого кредитування у відповідності з Договорами про надання кредиту та поруки, які будуть укладені в майбутньому з фізичними особами –позичальниками. Відповідач-1 зобов’язався перед Позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальниками майбутніх зобов’язань за Договором про надання кредиту та поруки, щодо повернення суми кредиту, сплати комісійної винагороди за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірах та випадках, передбачених Договорами кредиту.

Так, 30.09.2008 року в рамках співробітництва по Генеральному договору між Позивачем та ОСОБА_1 (далі Відповідач-2) і Відповідачем-1 був укладений Договір про надання кредиту та поруки №136.268.184, відповідно до якого Позивач в разовому порядку надав ОСОБА_1 у тимчасове користування кредит в розмірі 11614,34 грн. строком з 01.10.2008 року по 28.09.2009 року зі сплатою частини кредиту щомісячно не пізніше 28 числа в розмірі 967,86 грн., а Відповідач-1 зобов’язався нести солідарно відповідальність перед Позивачем за виконання зобов’язань Відповідача-2 по Договору кредиту та надання поруки. Днем остаточного погашення Кредиту є 28.09.2009 року, однак на сьогоднішній день Відповідачі свої зобов’язання по погашенню кредиту належним чином не виконують, що призвело до створення простроченої заборгованості, яка станом на 28.02.2011 року складає 8170,86 грн., з яких сума заборгованості по кредиту 7760,34 грн., сума штрафу –410,52 грн.

Оскільки Відповідачі добровільно не виконують умови кредитного договору, то вони повинні відповідати перед Позивачем, як солідарні боржники, тому, позивач був змушений звернутися до суду з дійсним позовом, підтримав його у повному обсязі та наполягає на задоволенні своїх вимог, просить розглядати справу без участі свого представника про що надіслав до суду відповідну заяву.

В судовому засіданні Відповідачка ОСОБА_1В, позов визнала в повному обсязі, не заперечує проти його задоволення, погодилась погашати борг перед позивачем.

Представник відповідача –ДП ТОВ «ОСОБА_3 фінансових технологій»«КРЕДИТ СЕРВІС-1»надіслав до суду заяву про визнання позову, просить розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги визнає повністю і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.

Вислухавши відповідачку ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки, згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. До того ж боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у договірних відносинах та те, що відповідач ОСОБА_1 має перед Позивачем заборгованість, про що свідчать: Генеральний договір про співробітництво від 08.09.2008 р. з додатковими угодами, Договір про надання кредиту та поруки №1336.268.184 від 30.09.2008 р. з додатком та договір залогу №з/136.268.184 від 30.09.2008 р., довідка про заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №1336.268.184 від 30.09.2008 р. станом на 28.02.2011 р. (арк. справи 9-18)

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, поручитель за договором поруки поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручителі відповідають перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 ЦК України вказує на те, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого поручительством, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків.

          Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалене рішення суд присуджує з іншої сторони стягнення понесених витрат, то з відповідачів варто стягнути на користь Позивача витрати понесені на оплату судового збору - 81,70 грн. та інформаційно-технічного забезпечення - 120 грн., в рівних частках.

Наведені докази переконали суд в тому, що позов позивачем заявлений обґрунтовано, підстав до відмови позовних вимог немає тому суд вважає, що він підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 530, 611, 612, 623, 629, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_2»–задовольнити.

Стягнути солідарно з ДП ТОВ «ОСОБА_3 ТЕХНОЛОГІЙ»«КРЕДИТ СЕРВІС-1», ОСОБА_1 на користь ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_2»8170,86 грн. (вісім тисяч сто сімдесят гривень 86 коп.) –заборгованість за Договором про надання кредиту та поручительства №136.268.184 від 30.09.2008 року.

Стягнути в рівних частках з ДП ТОВ «ОСОБА_3 ТЕХНОЛОГІЙ»«КРЕДИТ СЕРВІС-1»та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_2»201,70 грн. (двісті одна гривня 70 коп.), в тому числі: 81,70 грн. –судовий збір, 120 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –у відшкодування судових витрат.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:                                                                                Ю.А. Антонов