Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22ц-1037/11                     Головуючий у суді І-ї інстанції  Шевченко І.М.

категорія 57                                                                                 Доповідач Гайсюк  О. В.   

РІШЕННЯ

Іменем України

17 травня 2011 року                     Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                         головуючої судді –   Белінської І.М.,

                                          суддів –                       Гайсюка О.В.,

                                                                                 Франко В.А.,

                                          при секретарі -           Ткач І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 лютого 2011 року, -

                                                    В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Державного нотаріального архіву в Кіровоградській області про визнання незаконною відмову у вчиненні нотаріальних дій. Позивачка зазначила, що згідно договору дарування від 22.04.1994 року посвідченого державним нотаріусом Третьої Кіровоградської нотаріальної контори їй та ОСОБА_4 в рівних частках (по 1/2) належить однокімнатна квартира АДРЕСА_1. У зв’язку з тим, що влітку 2005 року ОСОБА_4 загубив оригінал договору, за їх спільною заявою ОСОБА_4 отримав дублікат договору 14.09.2005 року, а вона має лише ксерокопію цього дублікату. Оскільки вона має намір розпоряджатися своєю частиною квартири, то її представник звернулася до Державного нотаріального архіву в Кіровоградській області 22.11.2010 року із заявою про видачу дубліката договору дарування від 22.04.1994р. Але постановою від 23.12.2010р. завідуючого державним нотаріальним архівом Степановою Н.М. їй відмовлено у видачі дублікату у зв’язку з відсутністю заяви іншого обдарованого –ОСОБА_4 Посилаючись на ці обставини та вважаючи постанову незаконною, позивачка просила визнати цю постанову незаконною та зобов’язати відповідача видати дублікат договору дарування.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 лютого 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи скарги підтримала. Від відповідача надійшла письмова заява про розгляд справи без присутності в судовому засіданні представника відповідача.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка та ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Кожному із них належить по Ѕ квартири відповідно до дублікату договору дарування від 22.04.1994р. /а.с.11/ оригінал дублікату від 14.09.2005 року знаходиться лише у ОСОБА_4, а позивачка має лише копію дубліката /а.с.10/.

Позивачка не має можливості розпоряджатися належною їй Ѕ квартири, оскільки для здійснення будь-яких дій їй необхідно надати нотаріусу оригінал договору дарування, який загублено ОСОБА_4 ще до отримання в 2005 році дублікату договору. Постановою в.о. завідуючого Державним нотаріальним архівом в Кіровоградській області Н.М. Степанової від 23 грудня 2010 року позивачці відмовлено у видачі дубліката зазначеного договору дарування з посиланням на те, що із заявою про видачу дублікату звернулася лише позивачка, а ОСОБА_4 такої заяви не подав /а.с.7/.

Відмовляючи позивачці в задоволенні позову, суд першої інстанції, також виходив з того, що для видачі їй дублікату договору дарування необхідне звернення із заявою про видачу дубліката як позивачки, так і ОСОБА_4, щодо якого вчинялася нотаріальна дія –посвідчення договору дарування Третьою Кіровоградською державною нотаріальною конторою  22.04.1994р. за реєстраційним номером 3 -1013 /а.с.10/. До того ж, суд прийшов до висновку, що позивачкою не доведено того, що відмова у видачі їй дубліката договору порушила її права. Зазначені висновку суду є помилковими.

Статтею 8 Закону України «Про нотаріат»визначено, що довідки про вчинення нотаріальних дій та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

Відповідно до ст.53 цього ж Закону, у разі втрати документа, посвідченого або виданого нотаріусом за письмовою заявою осіб, перелічених в ч.2 ст.8 Закону видається дублікат втраченого документа.

Відповідно до п.29 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції № 20/5 від 03.03.2004р., у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких, або щодо яких вчинялася  нотаріальна дія, державним нотаріусом державного нотаріального архіву видається дублікат утраченого або зіпсованого документа.

Позивачка є особою, щодо якої вчинялася нотаріальна дія –посвідчення договору дарування від 22.04.1994р. Факт втрати оригіналу цього договору не заперечують сторони, оскільки в 2005 році вже видавався дублікат договору /а.с.10/. Звернення позивачки про видачу їй дублікату викликане тим, що вона не має на руках дубліката, що має силу оригіналу, а ОСОБА_4, відносно якого також вчинялося нотаріальна дія не бажає звертатися із заявою про видачу дубліката.

Таким чином, штучно створена ситуація, яка позбавляє позивачку виконати будь-які дії щодо можливості користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Між тим, ст.53 Закону України «Про нотаріат»і пункт 29 Інструкції не передбачають, що видача дубліката можлива лише за заявою всіх осіб, щодо яких вчинялася нотаріальна дія і неможлива за заявою лише однієї особи, щодо якої вчинялася нотаріальна дія.

Колегія суддів вважає, що тлумачення зазначених правових норм в спорі між громадянином і державним органом повинно бути саме на користь громадянина, в інтересах якого і повинні діяти всі державні органи.

За таких обставин, постанову нотаріального архіву про відмову у видачі дубліката договору не можна визнати законною, відповідача необхідно зобов’язати видати позивачці дублікат.

Необхідність задоволення вимог позивачки випливає також із загальних завдань цивільного судочинства /ст.1 ЦПК України/, оскільки захистити іншим шляхом права та інтереси позивачки неможливо.

Наведене вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального та процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.  

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                            В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 лютого 2011 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити. Визнати незаконною відмову виконуючого обов’язки завідуючого Державним нотаріальним архівом в Кіровоградській області Степанової Н.М. від 23.12.2010 року у видачі дублікату договору дарування посвідченого Третьою Кіровоградською державною нотаріальною конторою 22 квітня 1994 р. за № 3-1013 ОСОБА_3.

Зобов’язати Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області видати ОСОБА_3 дублікат договору дарування посвідченого Третьою Кіровоградською державною нотаріальною конторою 22 квітня 1994 р. за № 3-1013.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча:

Судді: