Справа №  2-а-10994/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 травня 2011 року   Кіровський районний суд м. Кіровограда                     

у складі:     головуючого - судді Бурлака О.В.,

     при секретар  - Стойко Ю.С.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС окремої роти ДПС відділу ДАІ з обслуговування доріг державного значення при УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -   

                                                               В С Т А Н О В И В:   

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВО1 № 054885 від 01.04.2011 року, визнати протиправними дії інспектора,  а також закрити провадження по справі, посилаючись на те, що 01.04.2011 року він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності за протоколом про адміністративне правопорушення, складеними відповідачем незаконно.   

В судове засідання позивач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак до суду не з’явився, не надавши судові письмові заперечення.  

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином суд визнає, що відповідач-суб’єкт владних повноважень не з’явився до суду без поважних причин, а тому справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов висновку, щодо часткового задоволення заявленого адміністративного позову.

Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КУпАП України.   

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.   

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.   

01.04.2011 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності згідно протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що позивач порушив вимоги 9.2 б). ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року,  яке знайшло свій прояв в тому, що він 01.04.2011 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на 120 км. а/д Львів-Тернопіль при здійсненні повороту праворуч не ввімкнув правий покажчик повороту.          

В позові позивач зазначив, що з вищезазначеною постановою не згоден та вважає, що вона підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням вимог чинного законодавства. Вказує, що у вказаний в постанові час, він рухався автодорогою та виконував поворот праворуч. При під’їзді ним до перехрестя, він зайняв відповідне праве положення для руху, рухаючись при цьому 20 км/год. Він рухався відповідно до п.2.3. ПДР України, не створюючи своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, також не порушуючи п.10.1 ПДР, тобто перед початком перестроювання і зміною напрямку руху він переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Відповідно він їхав в правій стороні дороги з ввімкненим покажчиком повороту, який згідно п.9.4 ПДР України, він ввімкнув на відстані 150 метрів до початку заокруглення дороги. Зазначає, що після виконання повороту, після повернення керма в попереднє положення поворотний механізм, який працює в автоматичному режимі на вимкнення, вимкнув покажчик повороту. Правила не регламентують, на якій відстані від повороту, виконаного маневру перестроювання чи зміни положення, варто вимикати покажчик повороту. Отже, на цій ділянці він рухався відповідно до ПДР України.

З’ясовуючи фактичні обставини справи, співробітник ДПС при документуванні згаданого порушення залишив поза увагою заперечення водія про те, що він не згоден з рішенням інспектора, так як правил не порушував.

Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

          Суб'єкт владних повноважень – відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані – на користь відповідача чи навіть позивача.

Під час розгляду справи, відповідачем суду не були надані письмові заперечення, пояснення інспектора чи відеозапис скоєного адміністративного правопорушення позивачем, чи будь-які інші докази з яких би вбачалося, що позивач порушив ПДР.  Тому суд приймає як доказ по справі пояснення позивача та його доводи.   

Вказані обставини вказують на те, що відповідач не розібрався, неправильно трактував ситуацію на дорозі, у зв’язку з чим притягнув позивача до адміністративної відповідальності.   

В діях позивача не вбачається адміністративного правопорушення, у зв’язку з чим він неправомірно був притягнутий до відповідальності.   

Суд вважає, що доводи позивача є обґрунтованими та доведеними.   

Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.   

Враховуючи викладене, з протоколу вбачається, що при розгляді справи відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які свідчать, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення неправомірно.   

          За таких обставин, позивач, не порушував ПДР, у зв’язку з чим неправомірно був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності.   

Відповідач - працівник Державтоінспекції при здійсненні відносно позивача владних повноважень діяв у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами, в межах своєї компетенції, неупереджено, не зловживаючи своїм службовим положенням.   

На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає скасуванню, а провадження закриттю.   

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 245, 276, 280, 293 КУпАП, ст. ст. 8, 9, 17, 19, 128, 159-163, 167, 171-2 КАС України, суд,-

                                                            П О С Т А Н О В И В:   

           Позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВО1 № 054885 від 01.04.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, закрити.

          В решті позовних вимог відмовити.

Постанова  суду є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_3