Справа № 3-341/11

ПОСТАНОВА

12 квітня 2011 року                                                          смт. Нові Санжари

Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Івко В.М. розглянувши матеріали адміністративної справи стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 за ст. 41 ч. 1 КпАП України, -

встановив:

21.03.2011 року від Головного державного інспектора праці територіальної інспекції праці у Полтавській області надійшов зазначений адміністративний матеріал, для розгляду по суті.

Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 21.03.2011 року №16-21-89/13 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 41 ч. 1 КпАП України, порушивши ст. ст. 24, 24-1 КЗпП України, використовуючи найману працю працівників, без оформлення трудових договорів.

Як зазначено в акті перевірки від 18.03.2011 року №16-21-89/19 інспекцією праці, в ході перевірки легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 здійснюючи роздрібну торгівлю продуктами харчування на ринку с. Руденківка станом на 04.03.2011 року в порушення вимог ст. 24, 24-1 КЗпП України використовує найману працю продавця ОСОБА_2 без оформлення трудового договору, чим грубо порушуються конституційні права найманого працівника в сфері оплати праці.

З протоколом про адміністративне правопорушення та актом перевірки ознайомлений ОСОБА_1

Запрошений на розгляд справи правопорушник 05.04.2011 року нічого конкретного пояснити не зміг, заявив клопотання про відкладення розгляду справи, для укладення угоди з адвокатом.

Повторно, на розгляд справи 12.04.2011 року на 8 год. правопорушник не з’явився, в зв’язку з чим справа розглянута за його відсутності, відповідно до ст. 268 КпАП України.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 41 ч. 1 КпАП України, як порушення ним вимог законодавства про працю. Статтею 24  ч. 1  п.6 КЗпП України зокрема передбачена обов’язкова письмова форма трудового договору з фізичною особою, який, згідно ст. 24-1 цього ж Кодексу, підлягає реєстрації у державній службі зайнятості.

Письмові пояснення, з приводу цього ОСОБА_1, що працівник ОСОБА_2 працює в нього лише 3 години на день протягом робочого тижня, за що розрахунок з нею проводиться не коштами, а продуктами харчування, не є такими, що спростовують вчинене ним порушення діючого законодавства про працю.

При накладенні стягнення за вчиненим правопорушенням, суд враховує його характер, особу порушника, який вперше притягується до відповідальності, є приватним підприємцем, згідно його пояснень утримує 2-х неповнолітніх дітей 8 та 14 років. Обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

З урахуванням, викладеного, вважаю за можливе застосування до нього мінімальне стягнення, передбачене санкцією ст. 41 ч.1 КпАП України.

Керуючись ст. ст. 41 ч.1, 283, 284, 294 КпАП України, -

постановив:

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1  КУпАП України і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - п’ятсот десять гривень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляції через Новосанжарський районний суд.

                         Суддею надруковано власноручно і є оригіналом.

Суддя Новосанжарського районного суду                                                   

Полтавської області                                                                                В.М.Івко