Справа №  2-587/11  

  Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 травня 2011 року                                                                      м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді                              Струтинського Р.Р.,

секретаря                                              Кожуховської О.І.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом,-

    в с т а н о в и в :

 Позивачі подали позов до відповідачів про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом. Свої позовні вимоги обгрунтували тим, що позивачі проживають у будинковолодінні № 30 по вул. Незалежності с. Слобідка Тисменицького району Івано-Франківської області. Станом на 15.04.1991 року будинковолодіння належало до колгоспного двору і в ньому проживали ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачі по справі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6. В 1997 році відповідачі вибули із будинковолодіння та у встановленому законом порядку не витребували свої частки із колгоспного двору. На підставі рішення Слобідської сільської ради № 9 від 05.03.1999 року ОСОБА_7 надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на старому місці по вул. Незалежності №30 с. Слобідка Тисменицького району Івано-Франківської області. У цьому ж році позивачка із чоловіком виготовили будівельний паспорт, знесли старе домоволодіння та розпочали житлове будівництво, яке закінчили в 2000 році. Проте, будинковолодіння, не було введено в експлуатацію і документ, який би посвідчував право власності на нього відсутній. Отже, воно належало їй, ОСОБА_1, та її чоловікові, ОСОБА_7, на праві спільної сумісної власності. 10.04.2002 року ОСОБА_7, при житті, склав заповіт про те, що після його смерті позивачка, ОСОБА_2 буде спадкоємцем всього належного йому майна.  10.09.2009 р. останній помер. Після смерті останнього відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі Ѕ частину будинковолодіння №30 по вул. Незалежності с. Слобідка Тисменицького району Івано-Франківської області. ОСОБА_2, є спадкоємцем за заповітом Ѕ частини спірного будинковолодіння. Спадкоємцем за законом першої черги є позивачка ОСОБА_1 та сестра ОСОБА_3 Проте, останні на спадкове майно не претендують. У зв’язку з тим, що позивачка ОСОБА_1, є непрацездатною тому, незалежно від змісту заповіту є право на обов’язкову частку у спадковому майні. Проте, остання подала до державної нотаріальної контори заяву про відмову від обов’язкової частки у спадковому майні.  Інших спадкоємців за законом або заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_7 немає. Оскільки ОСОБА_2 постійно проживала із ОСОБА_7 на час його смерті, тому в силу вимог ст.1268 п.3 ЦК України, є такою, що прийняла спадщину.

          Позивачі в судове засідання не з”явилися. Від них надійшли заява, в яких вони просили справу розглядати без їх участі, позов підтримують, просили його задоволи.

           Відповідачі в судове засідання не з”явилися. Від них надійшли заяви, в яких вони просили справу розглядати без їх участі, позов визнають, проти його задоволення не заперечують.

          Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі проживають у  будинковолодінні №30 по вул. Незалежності с. Слобідка Тисменицького району Івано-Франківської області.

Станом на  15.04.1991 рік будинковолодіння належало до колгоспного двору і в ньому проживали ОСОБА_7 та позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачі по справі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6. В 1997 році відповідачі вибули із будинковолодіння та у встановленому законом порядку не витребували свої частки із колгоспного двору. На підставі рішення Слобідської сільської ради від 05.03.1999 року № 9, чоловіку позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_7 надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на старому місці по вул. Незалежності № 30 с. Слобідка Тисменицького району Івано-Франківської області. Згідно довідок Слобідської сільської ради № 130, 131 від 14.03.2011 року, будівельного паспорту, актом відводу земельної ділянки, технічного паспору (а.с.7-14,18) році вони виготовили будівельний паспорт, знесли старе домоволодіння та розпочали житлове будівництво, яке закінчили в 2000 році, проте не ввели його в експлуатацію і документ, який би посвідчував право власності на нього відсутній.

Отже, зазначене вище будинковолодіння належало ОСОБА_1, та її чоловікові, ОСОБА_7, на праві спільної сумісної власності.

10.04.2002 року ОСОБА_7, при житті, склав заповіт, який було посвідчено головою Слобідської сільської ради та внесено в реєстр за № 9 про те, що після його смерті позивачка ОСОБА_2, буде спадкоємцем всього належного йому майна. На даний час, зазначений вище, заповіт не відмінявся і не змінювався про що свідчить довідка, яка видана Слобідською сільською радою №130 від 14.03.2011р. та Витяг про реєстрацію заповіту в Спадковому реєстрі від 09.08.2007р..

10.09.2009 року ОСОБА_7 помер. Після смерті останнього відкрилася спадщина на належне йому майно в тому числі Ѕ частину будинковолодіння №30 по вул. Незалежності с. Слобідка Тисменицького району Івано-Франківської області.

Позивачка ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом Ѕ частини спірного будинковолодіння. Спадкоємцем за законом першої черги є позивачка ОСОБА_1 та сестра ОСОБА_3 Проте, останні на спадкове майно не претендують, в установленому законом порядку не заявили про свої спадкові права.

У зв’язку з тим, що позивачка ОСОБА_1, є непрацездатною тому, незалежно від змісту заповіту, має право на обов’язкову частку у спадковому майні. Однак 16.02.2010 року остання подала до державної нотаріальної контори заяву про відмову від обов’язкової частки у спадковому майні.  

Інших спадкоємців за законом або заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_7 немає.

Оскільки, позивачка ОСОБА_2, постійно проживала із ОСОБА_7 на час його смерті, тому в силу вимог ст.1268 п.3 ЦК України, є такою, що прийняла спадщину.

Зазначена вище обставина підтверджується довідкою, яка видана Слобідською сільською радою №130 від 14.03.2011 року (а.с.17).

В лютому 2010 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до Тисменицької районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на будинковолодіння. Проте, їй відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на будинковолодіння.  

            На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 61,63 СК України, ст.ст. 386, 392, 1217, 1222, 1223, 1235, 1268 ч.1 ЦК України та  керуючись ст. 213- 215 ЦПК Укаїни, суд,-

                                                                   в и р і ш и в :

            Позов задоволити.

            Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину  будинковолодіння № 30 по вул. Незалежності в с.Слобідка Тисменицького району Івано-Франківської області, загальною вартістю 426492 грн., на праві спільної сумісної власності.

            Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину  будинковолодіння № 30 по вул. Незалежності в с.Слобідка Тисменицького району Івано-Франківської області, загальною вартістю 426492 грн., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 гнатовича, яка настала 10.09.2009 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Тисменицький районний суд.

      Головуючий:                                                                              Струтинський Р.Р.