Справа № 2-а-5655/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  25.05.2011                                                        м.Калуш    

Калуський міськрайонний суд Івано –Франківської області

в складі: головуючого –судді Бойка М.Я.

секретаря –Пукіш В.В.

з участю:          позивача –

представника відповідача –

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калуші адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії                по інвалідності та спонукання до проведення перерахунку та виплати недонарахованої пенсії, –

В С Т А Н О В И В:

що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язку військової служби по ліквідації наслідків аварії, її визнано інвалідом 3 –ої групи, й відповідно ст. 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” № 796 –ХІІ від 28.02.1991 року її віднесено до категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнбильської катастрофи.

Однак відповідач проводив зазначену виплату в значно меншому розмірі. Позивач зверталася до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші із заявою про перерахунок та виплату їй недоплаченої пенсії по інвалідності. Отримавши відмову у проведенні перерахунку, вона звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом.

ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та зобов’язати провести перерахунок та виплату недоплаченої пенсії  по інвалідності за період з 24 січня 2007 року по день подання заяви до суду.

У судове засідання позивач не з»явилася однак подала до суду заяву в якій позов підтримує в повному обсязі.  Просить справу слухати у її відсутності.

Представник відповідача –Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші подав суду  заяву, в якій позов не визнає, просить справу розглянути у його відсутності.

У письмовому запереченні на позов покликається на те, що вимоги позивача є безпідставними, а соціальні виплати проводились згідно чинного законодавства. А також зазначив, що згідно ст. 54 ч. 5 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок калітства чи захворювання, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови та розпорядження, які є обов’язковими до виконання. Сума основної і додаткової пенсії була визначена Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим для виконання. Даний розмір виплат було встановлено у сумі 19,91 грн. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю інвалідам 3 –ої групи була встановлена в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Основна і додаткова пенсія позивачу виплачувалась вчасно і в розмірі, яка зазначена у довідці, виданій Управління Пенсійного фонду України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та належить до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В результаті захворювання, пов’язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії, визнаний інвалідом 3 –ої групи, що підтверджується довідкою СМЄ (а.с. 14)  у зв’язку з чим їй було призначено державну та додаткову пенсію по інвалідності.

При цьому 22.03.2011 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано –Франківської області, де вона перебуває на обліку, із заявою  про перерахунок призначеної пенсії у розмірах, встановлених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи», однак, в проведенні перерахунку пенсії позивачу було відмовлено.  

Відповідно до вимог ст.8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Постанови, положення готуються на підставі законів України, актів чи доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів, рішень урядових комітетів, доручень Прем’єр –міністра, Першого віце –прем’єр –міністра, віце –прем’єр –міністрів. Таким чином, нормативно –правові акти повинні відповідати актам вищої юридичної сили.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи».

Згідно вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи», позивач, як інвалід 3 –ої групи, має право на отримання основної та додаткової пенсії.

Відповідно до вимог ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі ст. 28 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи»вбачається, що під час визначення розміру пенсії, встановленої відповідно до ст. 54 даного Закону розмір пенсії встановлюється в розмірі 15 % середньої заробітної плати за попередній рік.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежав від нового розміру встановленої середньої заробітної плати.

Оскільки пенсія позивачу мала визначитись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлювалась у розмірі середньої заробітної плати, то у разі збільшення розміру середньої заробітної плати перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 22 ч. 3 Конституції України при прийняття нових законів, або внесенні змін до  діючих законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягає саме ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи», а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Разом з цим, надання ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи»Кабінету Міністрів України права визначати порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.

При цьому відсутність коштів, для забезпечення виплати зазначених пенсій в таких розмірах не є підставою для невиплати пенсій особам, які визнані інвалідами у зв’язку з аварією на ЧАЕС, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Відповідно до Законів України “Про державний бюджет України” на 2006 –2009 роки розмір мінімальної пенсії за віком становив: з 01.04.2006 року –359,00 грн.; з 01.10.2006 року –366,00 грн.; з 01.01.2007 року –380,00 грн.; з 01.04.2007 року –406,00 грн.; з 01.10.2007 року –411,00 грн.; з 01.01.2008 року –470,00 грн.; з 01.04.2008 року –481,00 грн.; з 01.07.2008 року –544,00 грн.

Як вбачається з довідки Управління ПФУ (а.с. 10), державна і додаткова пенсія позивачу виплачувалися у нижчому розмірі, ніж передбачено наведеним чинним законодавством, а тому позов слід задоволити частково.

Відповідно чинного законодавства компенсація нараховується на нараховані і не виплачені суми пенсії, а оскільки зазначена сума не була нарахована позивачу, то у задоволені позову в цій частині слід відмовити.

Статтею 99 КАС України встановлено шестимісячний строк  для звернення до  адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.

Позивач не просить поновити строк звернення до суду та підстав для поновлення цього строку суд не вбачає.

Оскільки правовідносини між сторонами тривають, то суд вважає безпідставною зазначення позивачем вимоги щодо кінцевої дати періоду позовних вимог.

Позивач подала позов до суду 06.05.2011 року.

Таким чином суд вважає, що відмова відповідача у проведенні перерахунку та виплаті основної та додаткової пенсії по інвалідності є неправомірною, а тому позов  слід задоволити частково та визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші неправомірними та зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату  основної та додаткової пенсії по інвалідності позивачу, у відповідності та в розмірі, передбачених     ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”,  починаючи з 6 листопада 2010 року, з врахуванням проведених у цей час виплат.

Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору на підставі Декрету Кабінету  Міністрів України "Про державне мито", у відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ст. ст. 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку і виплаті основної та додаткової пенсії.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої основної та додаткової пенсії у відповідності та в розмірі, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” починаючи з 6 листопада 2010 року з врахуванням проведених у цей час виплат.

У задоволенні решти позову відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом 10  днів з часу її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд.

                    Головуючий: