Справа №   1-20/11  

12

 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 року                                                             м. Болехів                                                                                        

Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Головенко О.С.

секретаря  Галів І.Б.

              з участю прокурора      Попадинець О.В.

              підсудної     ОСОБА_1                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та жительку м.Болехів, вул. М.Клюк,17, Івано-Франківської області, українку, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружену, невійськовозобов’язану, директора ПП «Топ-топ Болехів», несудиму, на утриманні одна неповнолітня дитина,-  

за ч.2ст.172 Кримінального Кодексу України ,-   

в с т а н о в и в :

Підсудня ОСОБА_1,  використовуючи найману працю, грубо порушила законодавство про працю, в тому числі стосовно матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років.

Цей злочин скоїла при таких обставинах.

ОСОБА_1, будучи засновником та одночасно керівником приватного підприємства «Топ-топ Болехів»прийняла на роботу в  цех по виготовленню заготовок для взуття, що розташований в м.Болехові по вул. Котляревського, 6В, окремих грамадян, не уклавши з ними трудових угод, не зареєструвавши ці угоди в Болехівському міському центрі зайнятості та не внісши записи про їх працевлаштування до трудових книжок, а заробітню плату виплачувала їм без відомості, не подаючи при цьому відповідні дані в державні контролюючі органи, чим  грубо порушила законодавство про працю та конституційні права громадян. Такими своїми діями заподіяла збитки у вигляді несплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на суму 1133,20 грн. та податку з доходів фізичних осіб на суму 427,50 грн., всього разом в сумі 1606,70 грн.

Таким чином, без відповідної реєстрації, тобто неофіційно у ПП «Топ-топ Болехів»працювали: розкрійником ОСОБА_2 з 01.02.2011 року по 16.02.2011 року, швачкою ОСОБА_3 з 01.02.2011 по 16.02.2011 року, швачкою ОСОБА_4 з 01.12.2010 р. по 16.02.2011 р., різноробочою ОСОБА_5 з 10.01.2011 р. по 16.02.2011 р., швачкою ОСОБА_6 з 28.12.2010 р. по16.02.2011 р., пакувальником ОСОБА_7 з 15.11.2010 р. по 16.02.2011 р. розкрійницею ОСОБА_8 з 20.01.2011 р. по 16.02.2011 р.,  швачкою ОСОБА_9 з 15.02.2011р. по 16.02.2011 р., швачкою ОСОБА_10 з 01.02.2011 р. по 16.02.2011 р., вставником деталей виробів та фурнітури ОСОБА_11 з 17.01.2011 р. по 16.02.2011 р та швачкою ОСОБА_12 з 14.02.2011 р. по 16.02.2011 р., яка має дитину віком до 14 років. Внаслідок таких дій ОСОБА_1, неофіційно працевлаштовані працівники втратили весь обсяг прав, що надані та забезпечуються державою: право на пенсійне забезпечення за стажем роботи, право на відпустки, право на відшкодування шкоди, заподіяної на виробництві, право на загальнообов`язкове соціальне страхування, гарантії та права, що надаються при праці жінок, тощо.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_1 порушила вимоги  ст.ст.43, 46 Конституції України та ст.ст.21, 24, 26, 48 Кодексу законів про працю України.

Підсудня ОСОБА_1 свою вину визнала повністю та пояснила, що вона є засновником ПП «Топ-топ Болехів» з червня 2005 року. Підриємство займається виготовленням заготовок для взуття, штат підприємства становить близько 35 чоловік. Під час проведення перевірки з питань дотримання трудового законодавства 16 лютого 2011 року в цеху було виявлено одинадцять працівників без оформлених трудових відносин. Їх кількість та періоди роботи зазначені в акті перевірки, з яким вона погоджується. Донараховану суму збитків у розмірі 1606,70 грн. (1133,20 грн.- обов`язкових платежів до пенсійного фонду та 474,50 грн. –штрафних санкцій з прибуткового податку) погашено нею добровільно. Вона щиро кається у вчиненому, розуміє протиправність своїх дій. Неофіційно влаштовані працівники прийняті нею на роботу з моменту фактичного початку їх роботи, відповідно до акту, окрім ОСОБА_9, яка відмовилась від працевлаштування та подальшої роботи.

А тому, з врахуванням викладеного та зважаючи на перебуванні на її утриманні неповнолітньої дитини, невелику тяжкість злочину, повне визнання нею своєї вини, дійове каяття, сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, просить закрити стосовно неї кримінальну справу у зв`язку з дієвим каяттям.

Крім визнання вини підсудною її винність у скоєному підтверджується матеріалами справи: актом перевірки  на а.с.22-24, протокол заявами (а.с.5,7,9,11,13,15)  та поясненнями потерпілих, копіями відомостей про нарахування зарплати за жовтень 2010 року – січень 2011 року, розрахунком ненарахованих та несплачених внесків до ПФУ (а.с.170), копіями корінців податкових повідомлень-рішень (а.с.174-178), копією актового запису про народження ОСОБА_13 (а.с.168).

Потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що працює пакувальником в ПП «Топ-топ Болехів»з середини листопада 2010 року. На роботу її приймала ОСОБА_1 Працює кожного дня крім суботи та неділі з 8 до 16 год., з перервою на обід. За період роботи отримала 700 грн. Жодних претензій до ОСОБА_1 немає. На даний час вона є офіційно працевлаштованою.

Аналогічні пояснення дали потерпілі ОСОБА_12, яка неофіційно працювала швачкою з 14.02.2011 року, ОСОБА_4, яка працювала з 01.12.2010 року та отримувала зарплату у розмірі від 600-800 грн. на місяць, ОСОБА_11, яка працювала з 17.01.2011 року, за вказаний період отримала заробітню плату у розмірі 300,00 грн., ОСОБА_14, яка працює з 28.12.2010 року, зарплата близько 300-350 грн.; ОСОБА_3, яка працює швачкою з 01.02.2011 року, заробітньої плати ще не отримувала; ОСОБА_5, прийнята на роботу неофіційно з 10.01.2011 року; ОСОБА_8 працює з 20.01.2011 року, отримала зарплату в сумі 390,00 грн.; ОСОБА_2, який працює розкрійником з 20.01.2011 року та ОСОБА_10, яка працює швачкою з 01.02.2011 року.

Зазначили, що на даний час вони є офіційно працевлаштованими.

Потерпіла ОСОБА_9 суду пояснила, що працювала в ПП «Топ-топ Болехів»з 15.02.2011 року, заробітної плати за цей час не отримувала. В даний час вона на підприємстві не працює, від офіційного працевлаштування відмовилась.

Жодних претензій до підсудної  потерпілі не мають та не заперечують проти закриття кримінальної справи.  

Суд, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідним задоволити клопотання щодо закриття відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ч.2 ст. 172 КК України, звільнивши її від кримінальної відповідальності виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 р. “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності”дійове каяття полягає у тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялася, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України.

Санкція ч.2 ст.172 КК України, за якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні злочину, передбачає покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними  роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

Ч.2 ст.12 КК України встановлено, що злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше більш м`яке покарання.

Отже злочин, передбачений ч.2 ст.172 КК України згідно кваліфікації є злочином невеликої тяжкості.

Вивченням особи підсудної встановлено, що вона вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину та позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.179, 181-182).

Однією зі складових дійового каяття є, також, активне сприяння розкриттю злочину, яке полягає у наданні особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги у встановленні невідомих їм обставин справи.

Обставинами, які свідчать про дійове каяття підсудної суд визнав: активне сприяння розкриттю злочину, що проявилось у наданні згоди на огляд території цеху, визнавальних поясненнях щодо вчиненого нею злочину, щиросердечному каяттю та висловленні жалю з приводу вчиненого, бажанні виправити ситуацію та відновити порушені права потерпілих, яке проявилось в укладенні 23 лютого 2011 року трудових договорів з ОСОБА_2, ОСОБА_3; 17 лютого 2011 року трудових договорів з ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4О,, ОСОБА_14, ОСОБА_10 з дати прийняття на роботу згідно акту перевірки, (потерпіла ОСОБА_9 не виявила бажання працевлаштуватись),    добровільному відшкодуванні завданих збитків  шляхом оплати податків та внесків (а.с.198-199). Тобто  підсудна виконала передумови звільнення її  від кримінальної відповідальності, передбачені ст. 45 КК України                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

При таких обставинах суд погоджується з думкою прокурора про наявність правових підстав для задоволення клопотання підсудної про звільнення її від кримінальної відповідальності  за дійовим каяттям.

На підставі викладеного, керуючись ст.45 КК України ст.ст.7-1, 282 КПК України , суд-

П о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.172 КК України у зв’язку із дійовим каяттям, провадження в справі закрити.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - скасувати.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд  протягом семи  діб з дня її винесення шляхом подачі апеляції.

 Суддя                                                                                                   Головенко О.С.