Справа № 22-а-473/11
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-473/11 Головуючий у 1 інстанції: Аксьоненко В.І.
Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 10 »травня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Осоцького І.І.
суддів: Давискиби Н.Ф.
Мануйлова Ю.С.
при секретарі: Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на постанову Розівського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області про визнання дій УПФУ в Розівському районі Запорізької області неправомірними та стягнення заборгованості по виплаті пенсії,-
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Розівському районі Запорізької області про визнання дій УПФУ в Розівському районі Запорізької області неправомірними та стягнення заборгованості по виплаті пенсії.
В позові уточненому в ході судового розгляду зазначала, що 21 жовтня 2007 року вона досягла 55 річного віку, тобто віку з якого жінки мають право на вихід на пенсію. Відповідно до записів в її трудовій книжці вона працювала в різні періоди на різних займаних посадах, зокрема в період з 23.06.1975 року по 20.09.1994 року - на посаді секретаря сільської ради, тобто була державним службовцем працівником органів місцевого самоврядування. Однак призначення їй пенсії службовими особами УПФУ в Розівському районі Запорізької області здійснювалося на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», хоча необхідно було призначити їй пенсію відповідно до вимог Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», оскільки вона має стаж роботи в органах місцевого самоврядування 19 років 2 місяці та 28 днів. Просила суд визнати дії Управління пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області щодо не нарахування їй пенсії відповідно до вимог Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»неправомірними, зобов’язати УПФУ в Розівському районі Запорізької області виплатити їй заборгованість по виплаті пенсії за період з 21.10.2007 року по 22.12.2008 року у розмірі 12022 грн. 31 коп., стягнути з УПФУ в Розівському районі Запорізької області на її користь витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 497 грн.
Постановою Розівського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність постанови суду у зв’язку з порушенням норм матеріального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_3 в різні періоди працювала на посаді секретаря сільської ради, являлась державним службовцем, мала стаж роботи в органах місцевого самоврядування 19 років 2 місяці 28 днів.
Пункт «г»статті 26 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 № 803-ХП, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачав право на достроковий вихід на пенсію за півтора роки до встановленого законодавством строку осіб перед пенсійного віку, які мали встановлений законодавством про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж (у тому числі на пільгових умовах).
За заявою про призначення пенсії від 13.12.2006 року, ОСОБА_3 оформлено достроковий вихід на пенсію згідно п. «г»ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року № 803-ХП, тобто за півтора роки до настання 55-ти річного віку, встановленого для жінок.
21.10.2007 року при досягненні позивачкою пенсійного віку –55-ти років у неї виникло право на отримання пенсії за нормами Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсії, заявником за місцем проживання (реєстрації), а при необхідності – його законним представником (батьки або опікун (піклувальник) за місцем проживання (реєстрації) представника.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, при наявності в особи всіх необхідних документів.
З заявою та доданими документами про переведення з одного виду пенсії на інший, позивачка звернулася до управління Пенсійного Фонду України в Розівському районі тільки 23.12.2008 року.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги ОСОБА_3 про визнання дій УПФУ в Розівському районі Запорізької області щодо не нарахування пенсії відповідно до вимог Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»неправомірними та стягнення заборгованості по виплаті пенсії за період з 13.12.2006 по 22.12.2008 роки задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.
Оскільки із заявою про переведення на інший вид пенсії ОСОБА_3 звернулася до управління ПФУ 22.12.2008 року, то і нарахування пенсії має проводитися саме з цієї дати, а не за період з 13.12.2006 по 22.12.2008 роки, як зазначила позивачка в адміністративному позові.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З огляду на викладене, постанова Розівського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2009 року у даній справі є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ст. 198, п.1 ст. 200, ст. 207 КАС України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Розівського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України
Головуючий:
Судді: