Справа0827/2-1141/11

                                                                РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

          29.03.2011 року                                                            м. Запоріжжя

Шевченківський  районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді:                               Артемової Л.Г.,

при секретарі:                                         Прокопенко Ю.В.,

за участі позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судового засідання, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Запорізької міської ради про визнання права власності, -  

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернувшись до суду, просять встановити факти прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5, ними після смерті ОСОБА_4, та визнати за ними право власності на житловий будинок літ. А, будинок літ. Б, літню кухню літ. В, баню  літ. Г, сараїв літ Д та Е, душу літ. Ж, вбиральню літ. З, по Ѕ частині на кожну який розташовано за адресою м.Запоріжжя, вул. Калинівська, 13, в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ОСОБА_5А була власником житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою: вул.Калинівська, 13, в м.Запоріжжя, померла 10.01.2001 року.

Після її смерті відкрилася спадщина, яку успадкував за заповітом  її син ОСОБА_4, шляхом проживання, в нотаріальну контору не звертався.

ОСОБА_4 помер 06.04.2005 року, позивачі, які є дружиною та дочкою померлого фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, в нотаріальну контору не зверталися.

          В судовому  засіданні позивачки підтримала позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні посилаючись на викладене в заяві.

Представник відповідача за довіреністю в судове засідання не з»явився, повідомивши письмово суд про слухання справи на його відсутність, разом з тим зазначивши свою позицію, яка полягає в тому, що  Запорізька міська рада не заперечує проти задоволення позову.

          Вислухавши пояснення позивачки та представника,  вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов не підлягає  задоволенню частково.

Незважаючи на визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що повне задоволення позову неможливо  з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла 10.01.2001 року, згідно свідоцтва про смерть 1-ЖС №181580.

За життя, ОСОБА_5 було складено заповіт на користь її сина ОСОБА_4, згідно якого заповіла все належне майно, на яке вона матиме право за законом.

          ОСОБА_4 помер 06.04.2005 року, фактично вступивши у володіння спадком після смерті ОСОБА_5

          Після смерті ОСОБА_4 залишилися спадкоємці першої черги, якими є ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6, яка письмово відмовилася від права на спадок.

          Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

          З цієї норми права вбачається, що право власності спадкодавця на нерухоме майно є саме тим правом, яке переходить спадкоємцеві  в разі відкриття спадщини, однак до спадкоємця може перейти право тільки на те майно, яке належало спадкодавцеві на підставі діючого законодавства.

          На праві власності померлій ОСОБА_5 належав лише житловий будинок літ. А., всі інші  споруди самовільно побудовані та не введені в експлуатацію.

          За змістом ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

          Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

          Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

          Відтак, для виникнення права власності на новостворене майно необхідно декілька умов, якими в даному випадку є: по - перше – введення в експлуатацію будинку, якщо його побудовано у відповідності до вимог чинного законодавства; по - друге –державна реєстрація права власності на житловий будинок, у відповідності до Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445 з подальшими змінами.

          До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, що були використані в процесі цього будівництва.

Так, судом встановлено, що будинок літ А, сєні літ. Б, літня кухня літ. В, баня літ. Г, сарай літ. Д, сарай літ. Е, душ літ. Ж, не прийнято до експлуатації та не проведено державну реєстрацію права власності, у відповідності до чинного законодавства.

Тобто, спадкодавцем – ОСОБА_5, за життя не набуто право власності, яке в разі відкриття спадщини може бути передано.

Право позивачки, яке вона просить встановити не може бути встановлено судом, для набуття належного права власності на новобудову існує позасудовий порядок, позивачка не позбавлена права, реалізації свого права забудовника, із усіма наслідками, встановленими правилами ст. 331 ЦК України.

Все встановлене дає суду змогу зробити висновок про те, що позивачки успадкували після смерті ОСОБА_4, який в свою чергу успадкував після ОСОБА_5, будинок літ.А, вбиральню, забори 1,2,3, водопровід №4, зливні ями №5,6, замощення погріб із шийкою.

Кожній з спадкоємиць належить право власності на Ѕ частину вище переліченого майна, факти, які просить встановити позивачка не викликають сумніву та є лише засобом доказування підстав виникнення права власності.

Керуючись ст.1218, 331 ЦК України, ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

          Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності на домоволодіння, яке складається з будинку літ.А, вбиральні, забори 1,2,3, водопроводу №4, зливних ям №5,6, замощення, погребу із шийкою по Ѕ частині за кожною.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення (повний текст рішення буде виготовлено 10.08.2009 року) та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                           Артемова Л.Г.