Справа №  4-181/11

П О С Т А Н О В А

13 травня 2011 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого суддіКовтуненко О. В.

при секретаріБілик І.В.

за участі прокурораВиноградова А.Г.,

захисника - адвоката ОСОБА_4,

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі подання в.о. заступника начальника СВ Орджонікідзевського РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області Панова В.А.  про обрання запожного заходу у виді взяття під варту у відношенні:   ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, одруженого, працюючого водієм в ВАТ "Металугрійний комбінат "Азовсталь", не судимого, який проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1, обвинуваченого в вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя 13 травня 2011 року звернувся в.о. заступника начальника СВ Орджонікідзевського РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області Панов В.А. з поданням, узгодженим із в.о. прокурора Орджонікідзевського району міста Маріуполя Виноградовим А.Г., про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_6 З подання вбачається, що  ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що   03 травня 2011 року, приблизно о 11 годин 30 хвилин, ОСОБА_6, умисно, переслідуючи мету  противоправного заподіяння смерті інший людині - ОСОБА_8, знаходячись, в приміщенні чебуречної, розташованої на території ринку “Привоз”, по вул. Азовстальській, 76 “а”, в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, на ґрунті  неприязних відносин, які  виникли  раптово, утримуючі в руці ніж,  наніс  один удар  в область грудної клітини зліва потерпілому ОСОБА_9, в наслідок чого спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: гострого малокрівья внутрішніх органів,  проникаючого колото-різаного  поранення грудної клітини зліва з пошкодженням серця, від яких останній  помер.

03 травня 2011 року за вказаним фактом порушено кримінальну справу № 19-1084.   

ОСОБА_6. був затриманий у порядку ст. 115 КПК України 04 травня 2011 року о 19-50 годин (дані протоколу затримання).

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від  06 травня 2011 року строк затримання ОСОБА_6 було продовжено до 10-ти діб.

Подання мотивовано тим, що ОСОБА_6. звинувачується в вчиненні особливо тяжкого злочину, знаходячись на волі, може приховуватися від слідства та суду, а також тим, що ст. 115 ч.1 КК України не передбачає іншого альтернативного покарання окрім позбавлення волі.

У судовому засіданні слідчий вказав, що  по справі виконані майже всі слідчі дії: допитані свідки, проведено відтворення обставновки та обставин події, зібрані документи, що характеризують особи обвинуваченого і потерпілого, призначені судові експертизи. Залишилося витребувати висновки експертиз післі їх проведення та призначити судову психолого-психіатричну експертизу щодо обвинуваченого.

У судовому засіданні прокурор підтримав подання та просив його задовольнити, так як ОСОБА_6. обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а тому затриманий може приховуватися від слідства та суду.

У судовому засіданні обвинувачений пояснив, що йому відомо в чому він обвинувачується, однак, провину не визнає. При допиті як підозрюваний та обвинувачений визнав провину у скоєнні злочину під фізичним та психологічним впливом працівників міліції. На його тілі залишилися сліди від застосування електричного струму. Також він вказав, що наміру приховуватися від слідства у нього не має, так як він має постійне місце проживання та постійне місце роботи, у нього на утримання є неповнолітня дочка  ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, яку з трьох років виховує зі своєю другою дружиною, так як мати дитини була позбавлена батьківських прав, а потім померла, зобов'язується з'являтися до Орджонікідзевського РВ на кожен виклик. Просить обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді застави.

Захисник  ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задовленні подання та обрати щодо його підзахисного запобіжний захід у вигляді застави. Току позицію захисник обгрунтовує тим, що  тяжкість злочину, у якому обвинувачується особа, не є визначальним при обранні запобіжного заходу. Просив суд врахувати всі обставини, на які посилався ОСОБА_6, а також те, що у нього також батьки похилого віку. Вказав, що заставу бажає внести дружина обвинуваченого ОСОБА_11   

Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Запобіжний захід у вигляді взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років (ч. 1 ст. 155 КПК), і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність (ч. 2 ст. 148 КПК).   

Статтею 150 КПК України визначено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується особа підозрюваного, обвинуваченого, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.   

Крім того, за ч. 7, 8 п. 10  Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003 року “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” при розгляді подання про взяття під варту досліджуються також обставини, які відповідно до ст. 150 КПК мають бути враховані при обранні запобіжного заходу: вік підозрюваного, обвинуваченого, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання. З'ясовуються дані про попередні судимості, соціальні зв'язки особи, її схильності (чи вживає наркотики, алкогольні напої тощо), спосіб життя, поведінку під час провадження в цій або іншій кримінальній справі (чи не ухилялася раніше особа від слідства, суду або виконання судових рішень, чи не вчинювала злочини проти правосуддя). Дослідженню підлягають і відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків та не займатиметься злочинною діяльністю.   

ОСОБА_6. хоча й обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину,  однак, він раніше не судимий, має постійне місце проживання та постійне місце роботи, за якими характеризується позитивно, що підтверджується матеріалами кримінальної справи, також має на утриманні неповнолітню дочку  ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3. Також має батьків похилого віку. Ці обставини вказують на те, що обвинувачений у своєму житті має такі обставини та моральні цінності, які свідчать про те, що ОСОБА_6 не буде порушувати процесуальні обов'язки. До цього часу з участю обвинуваченого виконані майже всі слідчі дії. Вказані обставини свідчать про те, що у обвинуваченого відсутній намір приховуватися від слідства та суду.

Крім даних про тяжкість вчиненого злочину, досудовим слідством не надано будь-яких доказів про те, що ОСОБА_6. має намір залишити місце постійного проживання та ухилитись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальній справі та продовжувати злочинну діяльність.

Тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_6., сама по собі не є підставою про обрання саме того запобіжного заходу, про який просив слідчий у поданні, про що зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003, відповідно до якого визнано таким, що не відповідає Конституції України положення статті 150 КПК України, згідно з яким  при вирішенні питання  про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

Враховуючи, що запобіжні заходи є різновидом заходів кримінально-процесуального примусу, що тимчасово обмежують права особи, з метою забезпечення: виконання підозрюваним, обвинуваченим, підсудним процесуальних обов’язків; його належної поведінки, з тим щоб  не уникати  слідства й суду, не перешкоджали встановленню істини у справі або не займалися злочинною діяльністю; виконання вироку, суд вважає,  що належну поведінку  ОСОБА_6 на досудовому та судовому слідстві може забезпечити  більш м’який  запобіжний захід не пов’язаний із взяттям під варту.

Вирішуючи питання про обрання запобіжноого заходу у вигляді затави у порядку ст. 154-1 КПК України, суд враховує, що згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 26.03.1999 року “Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу” за змістом ст. 154-1 КПК застосування чи незастосування застави повністю залежить від розсуду особи чи органу, в провадженні яких перебуває справа. Суд повинен вирішувати це питання (з наведенням відповідних мотивів) у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин, зазначених у ст. 150 КПК, і обирати цей запобіжний захід замість тримання під вартою лише тоді, коли є всі підстави вважати, що він може забезпечити належну поведінку підсудного та виконання ним процесуальних обов’язків, а також виконання вироку. Якщо на стадії досудового розслідування кримінальної справи під час розгляду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту чи продовження строку тримання під вартою, а також на стадіях попереднього та судового розгляду справи суддя (суд) дійшов висновку, що належну процесуальну поведінку підозрюваного (обвинуваченого, підсудного) чи виконання ним процесуальних обов’язків можливо забезпечити лише за умови обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави або тримання під вартою, він, визначивши розмір застави, повинен з’ясувати, чи бажає підозрюваний (обвинувачений, підсудний), щоб до нього було застосовано такий вид запобіжного заходу, і чи є у нього відповідні кошти чи інші матеріальні цінності.

У судовому засіданні допитувалася дружина обвинуваченого  ОСОБА_11 , яка підтвердила свою можливість внесення застави у розмірі 17000 гривен, а також те, що їй відомі наслідки порушення обвинуваченим умов застави.

Визначаючи розмір застави суд приймає до уваги тяжкість вчиненого злочину, вказані обставини справи і дані про особу обвинуваченого та вважає достатнім розмір застави в розмірі 17000 гривень.

Вказаний розмір застави (грошові кошти у сумі 17000 гривен) необхідно внести на депозитний рахунок НОМЕР_1, отримувач – Територіальне управління Державної судової адміністрації у Донецькій, код 26288796, банк отримувача Головне управління державного казначейства України у Донецькій області, МФО 834016 до 13 травня 2011 року.

Керуючись ст.148, 150, 1541, 165, 1651, 1652 КПК України, ст.12 КК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003 року “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” , Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 26.03.1999 року “Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу”, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити  в  обранні щодо  ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України  міри  запобіжного  заходу у вигляді  взяття  під  варту.   

Обрати  щодо   ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний  захід у  вигляді  застави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень,  яку внести  на  депозитний  рахунок НОМЕР_1, отримувач –Територіальне управління Державної судової адміністрації у Донецькій, код 26288796, банк отримувача Головне управління державного казначейства України у Донецькій області, МФО 834016 заставодавцем  ОСОБА_11 до 13 травня 2011 року.

Звільнити   ОСОБА_6  з- під  варти  в залі судового засідання.   

На постанову суду може бути подана апеляція безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області області протягом трьох діб з дня її винесення.   

Суддя    О. В. Ковтуненко

Постанова мені оголошена, роз'яснено право та порядок подачі апеляції.

                                                                        __________________