АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1971/2011 Головуючий у 1-й інстанції:. Воробйової І.А.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Спас О.В.
суддів: Кухаря С.В.
Крилової О.В.
при секретарі Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Запорізької обласної кредитної спілки „Довіра" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2011 року у справі за позовом Запорізької обласної кредитної спілки „Довіра" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором ,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2010 року Запорізька обласна кредитна спілка „Довіра" (надалі ЗОКС „Довіра") звернувся до суду з вказаним позовом.
В позові зазначено, що 02 лютого 2009 року ОСОБА_4 вступила в члени ЗОКС „Довіра". При вступі до кредитної спілки відповідач одержала членську книжку з особовим рахунком, на який сплатила вступний внесок - 10 грн., членський внесок - 20 грн. 02 лютого 2009року ОСОБА_4, як член кредитної спілки, звернулась в кредитний комітет кредитної спілки з проханням одержання кредиту, після чого особисто заповнила та подала заяву-анкету на отримання кредиту.
02 лютого 2009 року ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 10000 грн. відповідно до кредитного договору №10573 від 02 лютого 2009 року, що підтверджується видатковим касовим ордером.
З метою забезпечення повернення кредиту, 02 лютого 2009 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 з однієї сторони та ЗОКС „Довіра" був укладений договір поруки №10573.
Оскільки ОСОБА_4 отриману суму кредиту не повернула, встановлені договором відсотки за користування кредитом сплатила частково у сумі 975 грн., представник позивача просив суд розірвати кредитний договір №10573 від 02 лютого 2009 року, стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором №10573 з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в розмірі 16100 грн., а саме:
9375 грн. - основна сума кредиту;
3550 грн. - проценти за користування кредитом згідно п.1.1 кредитного договору;
3175 грн. - проценти за запізнення сплати процентів за користування кредитом згідно п.5.1 кредитного договору, а також судові витрати.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Розірвано кредитний договір №10573 від 02 лютого 2009 року кладений між ЗОКС „Довіра" та ОСОБА_4
Стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором №10573 від 02 лютого 2009 року з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, на користь ЗОКС „Довіра" у розмірі 15906 (п’ятнадцять тисяч дев’ятсот шість) грн. 45 коп., судовий збір у розмірі 161 (сто шістдесят одна) грн. 40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 (сто двадцять) грн.
В решті задоволення позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ЗОКС „Довіра" подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати, та ухвалити нове яким задовольнити їхні позовні вимоги повністю.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між усіма учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції застосував вірно норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Доводи апеляційної скарги полягають у особистому тлумаченні умов договору і вимог законодавства. Виходячи з цих доводів судова колегія, діючи відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, не вбачає наявності обставин, якими б підтверджувалися вимоги апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 02 лютого 2009 року ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 10000 грн. відповідно до кредитного договору №10573 від 02 лютого 2009 року укладеного між ОСОБА_4 та ЗОКС „Довіра".
З метою забезпечення повернення кредиту, 02 лютого 2009 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 з однієї сторони та ЗОКС „Довіра" був укладений договір поруки №10573.
Згідно п.1.1 кредитного договору ЗОКС „Довіра" надає ОСОБА_4 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру кредит в розмірі 10000 гривень на споживчі потреби на 12 місяців, тобто до 02 лютого 2010 року, а позичальник повертає кредит протягом зазначеного в Договорі строку і сплачує 4 процента щомісячно наперед від залишку суми неповерненого кредиту у відповідності з графіком погашення суми кредиту і процентів за користування кредитом.
Згідно п.1.1 Договору поруки, Поручителі поручаються перед Спілкою за виконання умов кредитного договору.
Станом на 20 січня 2010 року ОСОБА_4 отриману суму кредиту не повернула, встановлені договором відсотки за користування кредитом сплатила частково у сумі 975 грн.
Згідно п. 5.1 вищезазначеного кредитного договору №10573 від 02 лютого 2009 року за запізнення строків обов’язкової щомісячної сплати процентів за кредит, ОСОБА_4 повинна сплатити подвійну процентну ставку за кожен місяць запізнення.
Згідно п.5.2 кредитного договору при запізненні повернення основної суми кредиту в строк, передбачений кредитним договором, позичальник сплачує підвищену процентну ставку в розмірі 0,1 проценту від залишку суми неповерненого кредиту за кожен день запізнення.
Вивчивши надані суду розрахунки, суд першої інстанції вірно встановив, що заборгованість за кредитним договором станом на 15 січня 2010 року складає:
- 9375 грн. - основна заборгованість (неповернена сума кредиту) згідно п.1.1 кредитного договору;
- 3356,45 грн. - сума процентів за користування кредитом, згідно п.1.1 вищевказаного кредитного договору;
- 3175 грн. - проценти за користування кредитом, згідно п.5.1 вищевказаного кредитного договору;
Загальна сума заборгованості за договором складає 15906,45 грн.
За положеннями ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В апеляційній скарзі представник ЗОКС „Довіра" посилається на помилкове визначення суми процентів за користування кредитом, згідно п. 1.1 вищевказаного кредитного договору оскільки суд першої інстанції стягнув ці проценти тільки по 15 січня 2010 року у сумі 3356,45 грн., а повинен на його думку згідно умов договору стягнути за січень в повному обсязі і просив додатково стягнути 193,45 грн.
Однак така позиція представника позивача протирічить вказаним вимогам ст. 11 ЦПК і є помилковою оскільки суд першої інстанції виходив з розміру позовних вимог, бо в позові представник ЗОКС „Довіра" просив стягнути солідарно з відповідачів вказані проценти з 2 лютого 2009 року по 15 січня 2010 року, заяв щодо збільшення розміру позовних вимог не заявлялось. Тому суд першої інстанції вірно визначив розмір стягнення.
В іншій частині судове рішення не оскаржувалось.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Запорізької обласної кредитної спілки „Довіра" відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: