Справа №  2-2/11

            Р І Ш Е Н Н Я

                                                          І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

11 березня 2011 року  Димитровський міський суд Донецькой області у складі:

головуючого –судді             Перекупка І.Г.,

при секретарі                        Мітюхіної О.В.,Трифонової І.О.,

за участю позивача              ОСОБА_1,

представника позивача       ОСОБА_2,

за участю відповідача          ОСОБА_3,

представника відповідача    ОСОБА_4,

за участю третіх осіб            ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, яке являється спільною сумісною власністю подружжя та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1  про поділ майна, яке являється спільною сумісною власністю подружжя, -

          У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 12 березня 2010 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, яке являється спільною сумісною власністю подружжя. 25 березня 2010 року звернулася до суду ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_1  про поділ майна, яке являється спільною сумісною власністю подружжя. В обґрунтування позовних вимог сторони вказали, що 22 липня 1995 року вони між собою уклали шлюб, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу від 22 липня 1995 року, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Димитровського міського управління юстиції Донецької області,  актовий запис № 234 .

У період шлюбу та спільного ведення господарства сторони придбали: стінку (одна штука) вартістю 2500 грн., телевізор «Сони»одна штука вартістю 1000 грн., електропіч «Веста-електро»одна штука вартістю 500 грн., відеомагнітофон «Сони»одна штука вартістю 500 грн., водонагрівальний бак «Арістон»одна штука вартістю 700 грн., лампа настільна, дві штуки, вартістю по 50 грн., загальна вартість  100 грн.; килим, два штуки по 500 грн. на загальну суму 1000 грн.; спальний гарнітур, одна штука, вартістю 2000 грн.; пральна машинка «Донбасс»вартістю 500 грн.; килимова доріжка, одна штука, вартістю 100 грн.; холодильник «Норд», ода штука, вартістю 2000 грн.; морозильна камера «Гореніє», одна штука, вартістю 2 500 грн.; пилосос, одна штука, вартістю 250 грн.; люстра, одна штука, вартістю 200 грн.; столовий стіл, одна штука, вартістю 200 грн.; кухонний стіл, одна штука, вартістю 150 грн., стільці, два штуки, вартістю по 100 грн. кожна, загальна вартість 200 грн.; каструлі, шість штук вартістю по 50 грн. кожна, загальна вартість 300 грн. Загальна сума майна –10 700 (десять тисяч сімсот грн.); пральну машинку німецька, одна штука, вартістю 1500 грн.; пральна машинка «Вірпул», одна штука, вартістю 2300 грн.; диван, одна штука, вартістю 500 грн.; м’які кресла, два штуки, вартістю по 200 грн. кожне, загальна вартість 400 грн.; килими, три штуки вартістю по 500 грн. кожний, загальна вартість 1500 грн.; холодильник «Норд», ода штука, вартістю 2000 грн.; люстри, дві штуки, вартістю по  200 грн. загальна вартість 400 грн. Загальна сума майна –12 600 (дванадцять тисяч шістсот грн.)

Крім того, сторони у 1996 році придбали автомобіль «Daimler-Benz 190», 1990 року выпуску. Також, у 2007 році сторони придбали автомобіль «Mersedes- Benz 114»,  1999 року випуску за 10 000 доларів США. Суму коштів, на придбання останього автомобіля, сторони придбали шляхом укладення кредитного договору з Відділенням «Красноармійської філії»філіалу «Донецького Регіонального управління»ЗАТ комерційного банку «ПриватБанк».

Також, сторонами у 1998 році був придбаний металевий торгівельний кіоск та обладнання до нього, який розташований за адресою: м. Димитров, вул. Ватутіна, біля житлового будинку 13.

При подачі позовної заяви, ОСОБА_1, як варіант розподілу спільною сумісного майна пропонував наступне. За ним залишити: стінку (одна штука) вартістю 2500 грн., телевізор «Сони»одна штука вартістю 1000 грн., електропіч «Веста-електро»одна штука вартістю 500 грн., відеомагнітофон «Сони» одна штука вартістю 500 грн., водонагрівальний бак «Арістон»одна штука вартістю 700 грн., лампа настільна, дві штуки, вартістю по 50 грн., загальна вартість  100 грн.; килим, два штуки по 500 грн. на загальну суму 1000 грн. Тоб то майна на суму 6 300 грн.

За ОСОБА_3 залишити: спальний гарнітур, одна штука, вартістю 2000 грн.; пральна машинка «Донбасс»вартістю 500 грн.; килимова доріжка, одна штука, вартістю 100 грн.; холодильник «Норд», ода штука, вартістю 2000 грн.; морозильна камера «Гореніє», одна штука, вартістю 2 500 грн.; пилосос, одна штука, вартістю 250 грн.; люстра, одна штука, вартістю 200 грн.; столовий стіл, одна штука, вартістю 200 грн.; кухонний стіл, одна штука, вартістю 150 грн., стільці, два штуки, вартістю по 100 грн. кожна, загальна вартість 200 грн.; каструлі, шість штук вартістю по 50 грн. кожна, загальна вартість 300 грн. Загальна сума майна –10 700 (десять тисяч сімсот грн.); пральну машинку німецька, одна штука, вартістю 1500 грн.; пральна машинка «Вірпул», одна штука, вартістю 2300 грн.; диван, одна штука, вартістю 500 грн.; м’які кресла, два штуки, вартістю по 200 грн. кожне, загальна вартість 400 грн.; килими, три штуки вартістю по 500 грн. кожний, загальна вартість 1500 грн.; холодильник «Норд», ода штука, вартістю 2000 грн.; люстри, дві штуки, вартістю по  200 грн. загальна вартість 400 грн. Загальна сума майна –16 500 грн.

Крім того, щодо розподілу автомобіля «Mersedes-Benz 114»,  1999 року випуску,  ОСОБА_1 пропонував залишити за ним, а частину суми, сплаченої по кредиту за період сумісного проживання, у розмірі 12 679 грн. 73 коп., він зобов’язувався сплатити ОСОБА_3

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 пропонувала наступний варіант розподілу -  залишити у власності  ОСОБА_1 але стягнути з останього на її користь  ? частини вартості автомобіля «Daimler-Benz 190», 1990 року випуску; металевого кіоску, розташованого за адресою: м. Димитров, вул. Ватутіна, біля житлового будинку 13; холодильної вітрини, холодильного шкапу; кондиціонера.  

У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наполягала на своїх варіантах розподілу сумісної власністі подружжя.

Cуд, вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слід задовольнити частково з наступних причин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 22 липня 1995 року зареєстрували шлюб про що свідчить свідоцтво про одруження від 22 липня 1995 року, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Димитровського міського управління юстиції Донецької області,  актовий запис № 234. (а. с. 9, 30).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, про що у Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 3 від 13 січня 2010 року. (а. с. 31).

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі СК України), майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 3 ст. 61 СК України передбачено, що якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то майно, яке отримано за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно наданих сторонами гарантійних талонів та свідоцтв про придбання побутової техніки, під час шлюбу сторони придбали:телевізор «Сони», електропіч «Веста-електро», відеомагнітофон «Сони», пральну машинку «Донбасс», холодильник «Норд», водонагрівальний бак «Арістон». (а. с. 12-16).

На підставі даних ВРЕР м. Красноармійськ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області за  ОСОБА_1 зареєстровані наступні транспортні засоби: автомобіль «Daimler-Benz 190», 1990 року випуску, державний № НОМЕР_1 та автомобіль «Mersedes- Benz 114»,  1999 року випуску, державний № НОМЕР_2. (а. с. 27).

Щодо автомобіля автомобіль «Daimler-Benz 190», 1990 року випуску, державний № НОМЕР_1, згідно інформації ВРЕР м. Красноармійськ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, вказаний автомобіль був зареєстрований 06 липня 2002 року за ОСОБА_1. 16 червня 2007 року даний автомобіль було продано по дорученню громадянину ОСОБА_7 та 06 лютого 2010 року даний транспортний засіб було знято з обліку останнім. (а. с. 100-102).

Згідно ст. 210 ЦК України свідчить, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Диспозиція ст. 657 ЦК України –форма окремих видів договорів купівлі-продажу, передбачає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідчення та державній реєстрації.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 що до залишення у власності ОСОБА_1 автомобіля «Daimler-Benz 190», 1990 року та виплати її ?  частини вартості автомобіля задоволенню не підлягають так як автомобіль ОСОБА_1 громадянину ОСОБА_7 було продано в період шлюбу з ОСОБА_3 (16 червня 2007 року), у зв’язку з чим остання має право звернутися до суду для встановлення своїх порушених прав щодо автомобіля «Daimler-Benz 190», 1990 року, державний № НОМЕР_1.

Щодо позовних вимог сторін по розподілу автомобіля «Mersedes-Benz 114»,  1999 року випуску, державний № НОМЕР_2 судом встановлено. Згідно кредитного договору № DO1FAE00000083 від 16 червня 2007 року та договору залогу рухомого майна № DO1FAE00000083 від 16 червня 2007 року  між ОСОБА_1 та Відділенням «Красноармійської філії»філіалу «Донецького Регіонального управління»ЗАТ комерційного банку «ПриватБанк»останній надав ОСОБА_1 кошти для придбання автомобіля у сумі 10 000 доларів США. Кінцевий термін погашення кредиту є 14 червня 2012 року. Згідно вказаного  договору автомобіль перебуває в залогу у банку та розподілу не підлягає до повного виконання обов’язків по кредитному договору. (а. с. 10-11, 55-60).

Диспозицією ч. 3 ст. 368 ЦК України передбачено, що майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.  

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу,визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»(далі Постанова), вирішуючи спори між подружжям про поділ спільно нажитого майна, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частини 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Пунктом 25 вказаної Постанови передбачено при  вирішенні питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, необхідно застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Керуючись вище вказаним, суд вважає, що позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню і між  сторонами необхідно поділити по ? частині суми сплаченої по кредиту № DO1FAE00000083 від 16 червня 2007 року та договору залогу рухомого майна № DO1FAE00000083 від 16 червня 2007 року під час перебування сторін у шлюбі а сам автомобіль «Mersedes-Benz 114»,  1999 року випуску, державний № НОМЕР_2 залишити у власності ОСОБА_1 Враховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 22 липня 1995 року зареєстрували шлюб, 16 червня 2007 року уклали договір кредиту з Відділенням «Красноармійської філії»філіалу «Донецького Регіонального управління»ЗАТ комерційного банку «ПриватБанк»а 13 січня 2010 року шлюб було розірвано, суд вважає, що розподілу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підлягає сума сплачена в рахунок погашення кредиту за період з 16 червня 2007 року по 13 січня 2010 року.

Згідно довідки Відділенням «Красноармійської філії»філіалу «Донецького Регіонального управління»ЗАТ комерційного банку «ПриватБанк»ОСОБА_1 з 16 червня 2007 року по 13 січня 2010 року була сплачена сума 9 655,67 (дев’ять тисяч шістсот п’ятдесят п’ять доларів США шістдесят сім центів). Згідно довідки Філії «Відділення Промінвестбанк в м. Димитров Донецької області»курс гривні до іноземної валюти доларів США станом на 13 січня 2010 року складав –100 доларів США –799,84 грн. Таким чином, сума сплачена ОСОБА_1 по кредиту № DO1FAE00000083 від 16 червня 2007 року в перерахунок на гривні, станом на 13 січня 2010 року склала 77 229 (сімдесят сім тисяч двісті двадцять дев’ять грн.) 91 коп. Саме ця сума підлягає розподілу між  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по ? частині, а саме по 38 614 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот чотирнадцять грн.) 95 коп. (а. с. 50, 184).

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про поділу майна ПП «Юність»судом встановлено. Згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне підприємство «Юність»зареєстроване 12 травня 1993 року № 1 259 120 0000 000152. Місце знаходження: м. Димитров вул. Невського буд. 31. Засновником юридичної особи є ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 103-105, 148-149).

Зі змісту інформації виконавчого комітету Димитровської міської ради від 16 лютого 2011 року свідчить, що торговий павільон за адресою: м. Димитров, вул. Ватутіна, біля житлового будинку 13 відноситься до категорії нестаціонарних об’єктів (мала архітектурна форма) які не підлягають вводу до експлуатації. Земельна дільниця під торговим павільоном находиться в користуванні ПП «Юність», згідно договору оренди. (а. с. 160-166).   

Згідно положень ст. 57, 61 Сімейного кодексу України, ст. 52 Цивільного Кодексу України та п. 28 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу,визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший з подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Таким чином у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 щодо поділу майна ПП «Юність»а саме металевого кіоску, розташованого за адресою: м. Димитров, вул. Ватутіна, біля житлового будинку 13; холодильної вітрини, холодильного шкапу; кондиціонера слід відмовити.

З урахуванням викладеного суд вважає, що майно, набуте під час шлюбу між  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слід поділити наступним чином.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на майно, яке являється спільною сумісною власністю подружжя –відеомагнітофон «Сони»одна штука вартістю 500 грн., водонагрівальний бак «Арістон»одна штука вартістю 700 грн., лампа настільна, дві штуки, вартістю по 50 грн., загальна вартість  100 грн.; килим, два штуки по 500 грн. на загальну суму 1000 грн.; спальний гарнітур, одна штука, вартістю 2000 грн.; пральна машинка «Донбасс»вартістю 500 грн.; килимова доріжка, одна штука, вартістю 100 грн.; холодильник «Норд», ода штука, вартістю 2000 грн.; морозильна камера «Гореніє», одна штука, вартістю 2 500 грн.; пилосос, одна штука, вартістю 250 грн.; люстра, одна штука, вартістю 200 грн.; столовий стіл, одна штука, вартістю 200 грн.; кухонний стіл, одна штука, вартістю 150 грн., стільці, два штуки, вартістю по 100 грн. кожна, загальна вартість 200 грн.; каструлі, шість штук вартістю по 50 грн. кожна, загальна вартість 300 грн. Загальна сума майна –10 700 (десять тисяч сімсот грн.)

Визнати за ОСОБА_3 право власності на майно, яке являється спільною сумісною власністю подружжя –стінка (одна штука) вартістю 2500 грн., телевізор «Сони»одна штука вартістю 1000 грн., електропіч «Веста-електро»одна штука вартістю 500 грн., пральна машинка німецька, одна штука, вартістю 1500 грн.; пральна машинка «Вірпул», одна штука, вартістю 2300 грн.; диван, одна штука, вартістю 500 грн.; м’які кресла, два штуки, вартістю по 200 грн. кожне, загальна вартість 400 грн.; килими, три штуки вартістю по 500 грн. кожний, загальна вартість 1500 грн.; холодильник «Норд», ода штука, вартістю 2000 грн.; люстри, дві штуки, вартістю по  200 грн. загальна вартість 400 грн. Загальна сума майна –12 600 (дванадцять тисяч шістсот грн.)

Визнати за ОСОБА_1 ? частину суми виплаченого кредиту за автомобіль «MERCEDES BENZ»модель 114, рік випуску 1999, держаний № НОМЕР_2 у розмірі 38 614 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот чотирнадцять грн.) 95 коп. (загальна сума 77 229 грн. 91 коп.), а сам автомобіль «Mersedes-Benz 114»,  1999 року випуску, державний № НОМЕР_2 залишити у власності ОСОБА_1

Визнати за ОСОБА_3 ? частину суми виплаченого кредиту за автомобіль «MERCEDES BENZ»модель 114, рік випуску 1999, держаний № НОМЕР_2 у розмірі 38 614 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот чотирнадцять грн.) 95 коп. (загальна сума 77 229 грн. 91 коп.)

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слід відмовити.

На підставі викладеного у відповідності зі статтями 60, 61, 65, 70, 71 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року, ст. ст. 355, 356, 357 ЦК України, ст.ст. 3, 119, 120 ЦПК України,

                                                            В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, яке являється спільною сумісною власністю подружжя та ОСОБА_3 до ОСОБА_1  про поділ майна, яке являється спільною сумісною власністю подружжя задовольнити частково.

Поділити майно, яке являється спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - наступним чином:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на майно, яке являється спільною сумісною власністю подружжя –відеомагнітофон «Сони»одна штука вартістю 500 грн., водонагрівальний бак «Арістон»одна штука вартістю 700 грн., лампа настільна, дві штуки, вартістю по 50 грн., загальна вартість  100 грн.; килим, два штуки по 500 грн. на загальну суму 1000 грн.; спальний гарнітур, одна штука, вартістю 2000 грн.; пральна машинка «Донбасс»вартістю 500 грн.; килимова доріжка, одна штука, вартістю 100 грн.; холодильник «Норд», одна штука, вартістю 2000 грн.; морозильна камера «Гореніє», одна штука, вартістю 2 500 грн.; пилосос, одна штука, вартістю 250 грн.; люстра, одна штука, вартістю 200 грн.; столовий стіл, одна штука, вартістю 200 грн.; кухонний стіл, одна штука, вартістю 150 грн., стільці, два штуки, вартістю по 100 грн. кожна, загальна вартість 200 грн.; каструлі, шість штук вартістю по 50 грн. кожна, загальна вартість 300 грн. Загальна сума майна –10 700 (десять тисяч сімсот грн.)

Визнати за ОСОБА_3 право власності на майно, яке являється спільною сумісною власністю подружжя –стінка (одна штука) вартістю 2500 грн., телевізор «Сони»одна штука вартістю 1000 грн., електропіч «Веста-електро»одна штука вартістю 500 грн., пральна машинка німецька, одна штука, вартістю 1500 грн.; пральна машинка «Вірпул», одна штука, вартістю 2300 грн.; диван, одна штука, вартістю 500 грн.; м’які кресла, два штуки, вартістю по 200 грн. кожне, загальна вартість 400 грн.; килими, три штуки вартістю по 500 грн. кожний, загальна вартість 1500 грн.; холодильник «Норд», одна штука, вартістю 2000 грн.; люстри, дві штуки, вартістю по  200 грн. загальна вартість 400 грн. Загальна сума майна –12 600 (дванадцять тисяч шістсот грн.)

Визнати за ОСОБА_1 ? частину суми виплаченого кредиту за автомобіль «MERCEDES BENZ»модель 114, рік випуску 1999, держаний № НОМЕР_2 у розмірі 38 614 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот чотирнадцять грн.) 95 коп. (загальна сума 77 229 грн. 91 коп.)

Визнати за ОСОБА_3 ? частину суми виплаченого кредиту за автомобіль «MERCEDES BENZ»модель 114, рік випуску 1999, держаний № НОМЕР_2 у розмірі 38 614 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот чотирнадцять грн.) 95 коп. (загальна сума 77 229 грн. 91 коп.)

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовити.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі і не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя