Справа №  2-а-1618/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року суддя Димитровського міського суду Донецької області Клепка Л.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Димитров Донецької області  про оскарження дій та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -  

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  Управління Пенсійного фонду України в м.Димитров Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання перерахувати і сплатити недоотриману пенсію.  В обгрунтування вимог зазначив, що він перебуває на обліку в Управлінні пенсійного Фонду України в м.Димитров, отримує пенсію за віком  і продовжує працювати. Набувши додаткового страхового стажу та отримавши право на перерахунок пенсії, він в січні 2010року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.40 та частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи  із середньої заробітної плати працівників в галузі економіки  за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, і з врахуванням  додаткового стажу. Проте в здійсненні перерахунку пенсії за показником середньої заробітної плати  працівників в галузі економіки за 2009рік йому було відмовлено. Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними і зобов’язати його здійснити йому перерахунок пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за 2009рік, та забезпечити її виплату в майбутньому.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

 Відповідач, не визнаючи позову і вважаючи його безпідставним, в наданих суду запереченнях зазначає, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м.Димитров  з 18.09.1999року і є отримувачем  пенсії, призначеної на пільгових умовах. 15.01.2010року з набуттям необхідного додаткового страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії, який був здійснений з 1.04.2008року, він звернувся з заявою про наступний перерахунок на підставі ст.42 Закону №1058 за стажем та заробітною платою. Перерахунок пенсії позивачу був здійснений лише за додатковим страховим стажем, набутим після попереднього перерахунку, а  в перерахунку пенсії за заробітною платою, про який просить позивач, було відмовлено, оскільки заробітна плата  позивача, з якої обчислювалася пенсія, зменшилася  з 3390,72грн. до  3239,78грн. Вимоги позивача щодо  перерахунку пенсії за заробітною платою, взятою за 2009 рік, про який просить позивач, на думку відповідача  є безпідставними, оскільки ч. 4 ст.42 Закону України №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на яку посилається позивач, не містить в собі вимоги здійснення перерахунку пенсії з застосуванням  показника середньої заробітної плати працівників за  календарний рік, що передує  року перерахунку пенсії та, крім того, перерахунок пенсії  здійснюється із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стражу, визначені в частині першій ст.40 зазначеного Закону. Тому свої дії щодо перерахунку пенсії за заробітною платою вважає такими, що відповідають нормам чинного законодавства.                                                                                                                                                                                                                                                         

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач  ОСОБА_1 народився  ІНФОРМАЦІЯ_1, з 18.09.1999року перебуває на обліку в УПФУ в   м.Димитров, отримує пільгову пенсію за віком і після її призначення продовжує працювати, що підтверджується даними його трудової книжки ( арк.спр. 11-21).

15.01.2010року позивач звернувся до УПФУ в м.Димитров з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням набутого стажу та заробітку, який він отримував  після попереднього перерахунку пенсії, здійсненого, відповідно до даних відповідача, з 1.04.2008року (арк.спр.28,35 ).   

Згідно рішення заступника начальника УПФ – начальника відділу пенсійного забезпечення УПФУ в м.Димитров за №134851 від 15.01.2010року позивачу за його заявою від  15.01.2010 року був здійснений перерахунок пенсії з врахуванням збільшення страхового стажу, в здійсненні перерахунку пенсії по заробітній платі  було відмовлено за недоцільністю, оскільки розмір заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія, на день перерахунку зменшився з 3390,72  грн. до 3239,78 грн.   (арк..спр. 34 ).

           Предметом спору є незастосування відповідачем при перерахунку пенсії  показника середньої заробітної плати працівників в галузі економіки України за 2009рік. Спір між сторонами з приводу перерахунку пенсії за страховим стажем відсутній.

          Відповідно до частини четвертої ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28.12.2007року №107-6 згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008року №10-рп/2008,  у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 40, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців  страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000року.

Частиною 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, і в подальшому при перерахунку пенсії не змінюється.

          Таким чином, правовий аналіз вказаних норм свідчить про те, що механізми призначення і перерахунку пенсії різні. Перерахунок пенсії здійснюється  із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, і з набуттям додаткового страхового стажу. В разі, коли після виходу на пенсію зарплата є меншою, аніж до її призначення, то в цьому випадку враховується лише стаж, оскільки  заробітна плата (дохід) може вплинути на коефіцієнт заробітної плати, що у свою чергу може призвести до зменшення пенсії. Тому при набутті позивачем права на перерахунок пенсії управлінням пенсійного фонду правильно прораховано два варіанти перерахунку і вірно зроблений висновок щодо недоцільності  перерахунку пенсії за заробітною платою, так як такий варіант привів би до зменшення розміру пенсії позивача.

Оскільки іншого тлумачення правові норми зазначеного Закону не передбачають, це вказує на те, що в даному випадку врахуванню підлягає лише страховий стаж після призначення пенсії. При цьому зміна періодів, за який береться заробіток, не може бути підставою для проведення перерахунку пенсії, виходячи із середньомісячного заробітку працівників, зайнятих у галузях економіки України, на момент звернення заявника за перерахунком, оскільки такий показник застосовується виключно при первісному призначенні  пенсії, а не при її перерахунку.

Суд не може приймати до уваги положення п/п 3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на яку посилається позивач, оскільки в ній фактично відтворена редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону України від 28.12.2007 року №107-VI, яка хоча і надавала можливість здійснення перерахунку пенсії з врахуванням періодів страхового стажу, визначених частиною першою статті 40 цього Закону, із застосуванням такого показника, проте була визнана неконституційною, і таким чином умови перерахунку пенсії, визначені в п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, не відповідають умовам, викладеним в ст.40, частині 4 ст. 42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка відновила свою дію з 22 травня 2008 року.

Суд також наголошує, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, про яку йдеться в частині 2 ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV і середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії, про яку йдеться в частині 2 ст. 40  та частині 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції  Закону від 28.12.2007 р. № 107-VI та в п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, не є тотожними поняттями в правовому розумінні і не можуть підмінювати одне одне.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат визначаються виключно цим Законом.

Таким чином, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають ст. 40 та частина 4 ст. 42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, які регулюють умови перерахунку пенсії, а не постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.  

          Оскільки в  діючій редакції Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»вихідними критеріями перерахунку пенсії є додатковий страховий стаж і заробітна плата (дохід), з якої була первісно обчислена пенсія, а не показник середньої заробітної плати працівників  в галузі економіки за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, вимоги позивача суперечать діючому законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а отже правові підстави для задоволення  вимог відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40,  42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  ст.ст.11,17,18,99,100,158-163,183-2,185,186,256 Кодексу  адміністративного судочинства України,  суддя  -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Димитров Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов’язання перерахувати призначену йому пенсію за віком відповідно до ст.40, ст.42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в  галузі економіки України  за 2009 рік  і  виплачувати таку пенсію в подальшому відмовити повністю.

Витрати покласти на позивача.

            Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених  частиною четвертою статті 167 цього Кодексу було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після  закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень  повідомлення про можливість  отримання копії постанови суду.

Суддя