Справа №  2-196/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2011 року Димитровський  міський суд Донецької області у складі:

головуючої –судді Клепка Л.І.,

при секретарі  Тіссен О.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про  стягнення аліментів на утримання дитини.

          В обґрунтування вимог зазначила, що з відповідачем ОСОБА_2 вона перебувала в фактичних шлюбних стосунках з 17 червня 2000 року. Від сумісного життя мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на її утриманні. В січні 2008 року вони з відповідачем припинили сімейні стосунки і  з зазначеного часу проживають окремо, сумісне господарство не ведуть. Так як донька залишилася на її вихованні, а відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини заробітної плати  відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму, визначеного законом на дитину відповідного віку.

          В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, обгрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами.

          Відповідач позов  про стягнення з нього аліментів  визнав повністю і суду пояснив, що він є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після припинення  ним та позивачкою сімейних стосунків залишилася на її вихованні. Визнає, шо він, як батько,   зобов’язаний утримувати дитину і дбати про її матеріальне забезпечення, тому не заперечує,   щоб з нього на користь позивачки були стягнуті аліменти на утриманні дитини в розмірі  1/4 частини його доходу  до досягнення нею повнолітнього віку.

          Третя особа ОСОБА_4, залучена до участі у справі в ході судового розгляду та яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до судового засідання не з’явилася по невідомій суду причині,  клопотання про перенесення слухання справи суду не надіслала.

          Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

          Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_3, батьком якої, згідно свідоцтва про встановлення батьківства, є відповідач (а.с.8-9).  

Як встановлено судом, дитина  проживає разом з матір’ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).

          І відповідач, і дина здорові, на медичних обліках не перебувають, що підтверджується долученими до справи  відповідними довідками. (а.с. 10, 12).

          Згідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повнолітнього віку. Обов’язок утримувати дитину є рівною мірою обов’язком як матері, так і батька. Одним з способів виконання батьками обов’язку з утримання дитини є стягнення аліментів за рішенням суду, які присуджуються у частці від доходу її матері, батька і у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів визначається судом з урахуванням обставин, зазначених в ст.182 Сімейного Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач працездатний, має задовільний стан здоров’я, перешкоди для стягнення з нього аліментів на утримання дитини відсутні. Зазначені обставини дають суду підстави для  стягнення з нього аліментів на утримання дитини  в тому розмірі, про який просить позивачка і з яким погоджується відповідач, а саме  в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) до досягнення дитиною повнолітнього віку. Суд вважає, що такий порядок визначення аліментів буде найбільш сприятливим і найбільш відповідатиме інтересам дитини. При цьому суд зазначає, що відповідно з законом за жодних обставин розмір аліментів не може бути нижчим 30% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

          Крім цього, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., так як позивачка на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»та положень ч.3 ст.81 ЦПК України звільнена від вказаних витрат при подачі позову до суду.

Враховуючи вищенаведене, керуючись  ст.ст.180-183 Сімейного Кодексу  України,  ст.ст. 10,60,79,88,213,214,215, 367 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити повністю.

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Димитрова Донецької області, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) до досягнення нею повнолітнього віку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Стягнення проводити з 24 грудня 2010 року.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на користь УДК в м. Донецьк  в розмірі 120 грн.

Рішення в частині утримання аліментів підлягає негайному виконанню в межах щомісячного платежу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя