Справа № 2-464/2007
РІШЕННЯ
ІМ"ЯМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпроптеровської області
В складі: судді - Петрюк Т.М.
При секретарі - Рязгіс Н.С.
Розглянувши у відкритому попердньому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,-
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулась позивачка ОСОБА_1 з позовом про розірвання договору довічного утримання до відповідача ОСОБА_2, посилаючись на слідуюче: 09.02.1994 року вона уклала з відповідачем договір довічного утримання, який був посвідчений державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Зезуль Л.Я. і зареєстрований за № 2-281.
Згідно договору відповідач повинен був довічно утримувати її, забезпечувати харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою, а також зберігати в її користуванні одну кімнату.
Вона згідно умов договору, передала у власність ОСОБА_2 жилий будинок з господарськими спорудами, розташований АДРЕСА_1, який належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу № 1325 від 08.10.1979 року.
Після укладення договору відповідач свої обов"язки виконувати не став в загалі, ніякої допомоги ні догляду їй не надавав, не забезпечував її продуктами харчування, в добровільному порядку розірвати договір довічного утримання не бажає.
Вона є непрацездатною за віком та в силу своїх фізичних можливостей, не може сама забезпечувати собі нормальну життєздатність, в зв"язку з чим змушена звернутись до суду з позовом про розірвання договору довічного утримання.
В судовому засіданні позивачка свої позовні підтримала просить розірвати договір довічного утримання, укладений між нею та відповідачем, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи
Відповідач в поперднє судове засідання не з"явився, подавши заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному об"ємі.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за слідуючими обставинами: 09.02.1994 року позивачка уклала з відповідачем договір довічного утримання, який був посвідчений державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Зезуль Л.Я. та зареєстрований за № 2-281.
Згідно до умов укладеного договору відповідач повинен був довічно її утримувати, забезпечувати харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою, а також зберігати в її користуванні 1 кімнату.
Вона, згідно умов договору, передавала у власність відповідача ОСОБА_2 жилий будинок з господарськими спорудами, розташований АДРЕСА_1, який
належав їй на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу № 1325 від 08.10.1979 року.
Відповідно до ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду за вимогою відчужувача у випадку невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, не залежно від його вини.
Судом встановлено, що відповідач свої обов'язки після укладення договору виконувати не став взагалі ніякої допомоги позивачці не надавав, не доглядав за нею, не забезпечував продуктами харчування та доглядом.
Позивачка є непрацездатною за віком та в силу своїх фізичних можливостей не може само забезпечити себе нормальними умовами проживання.
За таких умов суд вважає за можливе розірвати договір довічного утримання укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 09.02.1994 року
На основі ст. 755 ЦК України, керуючись ст. 10,60,212 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Розірвати договір довічного утримання, укладений 09 лютого 1994 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Зезуль Л.Я, зареєстрований в реєстрі за № 2-281
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпроптеровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі заяви про його оскарження до Верхньодніпровського районного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів пкЭы подачі заяви.
Суддя
Справа № 2-522/2007
УХВАЛА
22 травня 2007 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
В складі: судді - Петрюк Т.М.
При секретарі - Рязгіс Н.С.
За участю представника - адвоката ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданної залиттям квартири,-
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулась позивачка ОСОБА_6 з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданної залиттям квартири до відповідача ОСОБА_5, посилаючись на слідуюче: на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 травня 1993 року виданного на підставі розпорядження від 21 квітня 1993 року за № 179 вона є власником квартири АДРЕСА_2, яка розташована на першому поверсі двоповерхового цегляного, жилого, багатоквартирного будинку.
У вказаній квартирі проживає вона, її чоловік та внучка.
Відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_2, яка розташована над її квартирою на другому поверсі.
21.11.2006 року з вини відповідачів було залито водою її квартиру. Водою був залитий бік кімнати № 4, стіна між кімнатою № 4 та кухнею з коридором з обох боків, потолок на кухні, коридорі та ванній кімнаті, всі стіни кухні, ванни та коридора, поли на коридорі та на кухні в квартирі, а також загальний коридор. В наслідок залиття її квартири водою пожовтіли стіни, а потім і почорніли від плісняви потолки та стіни у вище перерахованих приміщеннях, відклеїлись обої, розбухли та перекосились вхідні двері, віконний перепльот, над вікном у залі відвалилась штукатурка, ліноліум відстав на кухні та у коридорі від підлоги, дерв"яна підлога стала гнити.
Причиною залиття її квартири стало те, що відповідачі залишили без догляду відкритим кран холодної води у ванній кімнаті в час, коли подачу води припинили, а коли воду подали, то вода через кран повністю наповнила ванну кімнаті і стала литись через верх ванни на підлогу.
В результаті залиття квартири їй завдана значна матеріальна шкода на сумму 2965 грн., та моральна шкода на суму 2000 грн., яку відповідач в добровільному порядку не відшкодовує, що й стало причиною звернення до суду.
В судовому засіданні сторони заявили клопотання про затвердження мирової угоди, досягнутої між ними, згідно з умовами якої відповідач ОСОБА_5 в рахунок відшкодування, спричиненної матеріальної шкоди в зв"язку з затоплення квартири АДРЕСА_2 в строк до 22 червня 2007 року виплачує власнику вказаної квартири ОСОБА_4, 2000 гривень ( дві тисячі) гривень, а власник вказаної квартири
ОСОБА_4 згодна суму 2000 грн., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди внаслідок затоплення її квартири в строк до 22 червня 2007 року одержати від ОСОБА_5
ОСОБА_4 в останній частині позову, пред"явленного до ОСОБА_5, відмовляється в зв"язку з укаладенням мирової угоди, яку вона просить затвердити, а провадження по справі припинити.
Умови мирової угоди подані до суду в письмовій формі, підписані сторонами. Сторонам роз'ясненні наслідки укладення мирової угоди і припинення провадження по справі.
Враховуючи, що мирова угода не протирічить закону, укладена в інтересах обох сторін, виконані ними умови не порушують інтереси інших осіб, суд вважає за можливе затвердити її.
Керуючись ст. 175,205 , п. 2 ст. 206 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 иа ОСОБА_5, за якою ОСОБА_5 в строк до 22 червня 2007 року передає ОСОБА_4, 2000 ( дві тисячі) гривень в рахунок погашення спричиненої матеріальної шкоди в зв"язку з залиттям квартири, а ОСОБА_4 приймає від ОСОБА_5 2000 гривень в строк до 22 червня 2007 року.
Провадження по цивільній справі № 2-522 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в зв"язку із залиттям квартири - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з моменту її проголошення, шляхом подачі заяви про її оскарження до Верхньодніпровського районного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з моменту подачі заяви.
Суддя