Справа №2-а-1837/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

10 травня 2011  року                                                                          смт. Гусятин

         Гусятинський районний суд Тернопільської області

                    в складі : головуючого суду       Лисюк І.О.    

                при секретарі                         Федорів О.П.             

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гусятин справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС м. Тернопіль Клебанюка О.А. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності  серії  ВО1  № 092630 від 12.04.2011 року, -    

ВСТАНОВИВ:          

18.04.2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії ВО1  № 092630 від 12.04.2011 року про адміністративне правопорушення, вказавши, що вказаною постановою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 450 грн. В постанові вказано, що ним було порушено п.8.7.3 Правил дорожнього руху України, а саме: 12.04.2011 року о 12.20  год. в м. Тернопіль, керуючи автомобілем, проїхав перехрестя на заборонний (червоний) сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України. Вважає таку постанову незаконною, оскільки того дня він дійсно їхав по вказаній автодорозі, але правил дорожнього руху не перевищував.  Проїзд перехрестя він розпочав на зелене світло і вже на наступному світлофорі було червоне світло, перед яким він і зупинився. Про це він повідомив інспектора, але останній, незважаючи на це, притягнув позивача до адміністративної відповідальності.         

       Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та додатково пояснив, що він їхав по вул. Гайова у м. Тернопіль. Там було два світлофори. Перший він проїхав на зелене світло, а при під’їзді до другого світлофора він зупинився, оскільки загорілося червоне світло. Аналогічні покази дав інспектору ДАІ. Коли він розпочинав маневр на першому і другому світлофорах, то горіло зелене світло .

        Представник відповідача ОСОБА_4 позову не визнав, посилаючись на те, що інспектором правомірно винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

        Суд,  дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.       

       Судом встановлено, що 12.04.2011 року інспектором ДПС м. Тернопіль Клебанюком О.А. винесено постанову ВО1  № 092630,  якою на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 450 грн. за порушення ч.2 ст.122 КУпАП, а саме за те, що «12.04.2011 року о 12.20  год. в м. Тернопіль, керуючи автомобілем, проїхав перехрестя на заборонний (червоний) сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України».

           Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 124885, ОСОБА_2 12.04.2011 року о 12.20  год. в м. Тернопіль, керуючи автомобілем, проїхав перехрестя на заборонний (червоний) сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України.

Частиною третьою ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.        

         Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 252 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.   

Ст. 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису чи засобів фото- і відеозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами. Ст. 256 КУпАП передбачає вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, в протоколі мають бути зазначені місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, дані щодо свідків, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Ці ж дані має містити і постанова згідно ст. 283 КУпАП, зокрема, мають бути викладені обставини, установлені при розгляді справи, та прийняте рішення.    

Як вбачається із пояснень позивача, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 12.04.2011 року ОСОБА_2 заперечував вчинення ним правопорушення. Проте зазначені обставини інспектор не перевірив і доказів умисного порушення правил дорожнього руху не навів.         

При запереченні факту вчинення правопорушення самим позивачем інспектором ДПС м. Тернопіль Клебанюком О.А. не прийнято жодних мір до виявлення інших доказів.   

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що того дня він їхав у автомобілі під керуванням позивача. Їхали по роботі у м. Тернополі. Перший світлофор вони проїхали на зелене світло, а перед другим зупинилися, оскільки було жовте світло.                  

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання  законності. Застосування   уповноваженими на те органами і посадовими пособами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з  законом.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявні в справі матеріали не містять безперечних доказів і є недостатніми для однозначного висновку про винуватість позивача в порушенні вимог пункту 8.7.3 (2) Правил дорожнього руху України і відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху було здійснено у відповідності до вимог КУпАП, Закону України „Про міліцію”, Закону України „Про дорожній рух”, Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за №1111.  

      За таких обставин позивач притягнутий до адміністративної відповідальності без достатніх для цього підстав, винесена щодо нього постанова інспектора ДАІ про накладення штрафу підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити, оскільки не встановлено подію і склад правопорушення.   

         На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 17, 19, 70, 71, 102, 160-163 КАС  України, ст. ст. 7, 33, 281, 254-256, 258, 276, 280, 283, 287, 288, 293 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.                                                         

Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора  ДПС м. Тернопіль Клебанюка О.А. серії ВО1  № 092630 від 12.04.2011 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу у розмірі 450 грн.                                                                

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 122 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.                      

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.     

 Суддя: