Справа  № 2-а-177/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 травня 2011 року  Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

               головуючого судді – Присакар О.Я.,

при секретарі – Горбуновій Х.М.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області про зобов’язання здійснити перерахунок, призначення та виплату недоотриманих сум пенсії по інвалідності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії по інвалідності, мотивуючи тим, що він має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, являється інвалідом 2 групи, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області та отримує пенсію, передбачену законодавством України, а саме відповідно до вимог ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він повинен отримувати пенсію по інвалідності не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та статтею 50 цього Закону, передбачено щомісячну додаткову пенсію, за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам 2 групи у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Однак коли позивач звернувся до  відповідача з заявою здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 01.07.2010 року, відповідно до ст.ст. 49, 50 ч.4, ст.54 ч.3, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому відповідачем було відмовлено. Заявою від 04.05.2011 року позивач уточнив п.3 позовних вимог та просив  зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 04.07.2010 року, відповідно до ст.ст. 49, 50 ч.4, ст.54 ч.3, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно заперечення представника відповідача вх. № 4624 від 10.02.2011 року, відповідач з позовом не згодний, посилаючись на те, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, з оглядом на що розрахунок та виплати проводяться з урахуванням виділених державних коштів відповідно до роз’яснення, яке надано постановами Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року та № 1293 від 27.12.2005 року.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та відноситься до категорії 1, осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено посвідченням серії  НОМЕР_1 та вкладкою № 614010, являється інвалідом 2 групи, захворювання пов’язане з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено довідкою до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОБ № 061575 від 01.08.2005 року та довідкою серії 2-18 АГ № 002365 від 01.08.2005 року, інвалідність встановлена безстроково.

Позивач на підставі ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» отримує державну та додаткову пенсії в розмірах, які нараховуються та виплачуються відповідачем, виходячи з мінімальних розмірів пенсій, встановлених відповідно до постанов Кабінету Міністрів України: а саме постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 831, постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293, постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 та постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року, а не виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Разом з цим, встановлені вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України розміри сум, виходячи з яких проводиться розрахунок та виплата основної та додаткової пенсій за ст.ст. 50, 54 вказаного Закону, не відповідають і є меншими, ніж розміри мінімальної пенсії за віком, що не заперечує відповідач.  

Позивач звертався  до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач листом № 6/А-01 від 10.01.2011  року  відмовив йому в цьому.

Відповідно до вимог частини третьої  ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно до вимог статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 вищевказаного Закону, особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам 2 групи – у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 53 цього Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ч.4 ст. 54 цього Закону, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до  категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій.

Відповідно до ч.1 ст. 67 цього Закону встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Разом з цим, встановлені вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України розміри сум, виходячи з яких проводиться розрахунок та виплата основної та додаткової пенсій за ст.ст. 50,54 вказаного Закону, не відповідають і є меншими, ніж розміри мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року № 107 –УІ «Про Державний бюджет України за 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційними, а тому з 22 травня 2008 року дія статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ була відновлена у попередніх редакціях. Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, сума додаткової пенсії для інвалідів 2 групи знову встановлена в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по 2 групі інвалідності – не менше 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, розмір пенсії позивача одночасно був врегульований по різному і різними нормативними актами.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, до спірних правовідносин необхідно застосувати нормативний акт вищої юридичної сили – Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року. Однак встановлено, що у період 2008 -2010 роки після відновлення з 22 травня 2008 року дії статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідачем необґрунтовано застосовано той акт, що має нижчу юридичну силу – Постанову Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року, а Закон України, який має вищу юридичну силу, відповідачем не застосовано, що є протиправним та таким, що порушує права позивача.

Відповідно до частини 1,2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з письмових заперечень представника відповідача, суд вважає, що останній не надав доказів правомірності дій Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області щодо відмови в здійсненні позивачу відповідного перерахунку, передбаченого саме статтями 50, 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В частині позовних вимог щодо визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл Одеської області у відмові перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, що передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  після 20 квітня 2011 року;  зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством після 20 квітня 2011 року та зобов’язання відповідача призначити позивачу по ІІ групі інвалідності державної пенсії згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в подальшому, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки суд розглядає справу з приводу тих правовідносин, що сталися, і не може прогнозувати дій відповідача на майбутнє, тобто захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого факту їх порушення.

Вищезазначена позиція суду співпадає з позицією Одеського апеляційного  адміністративного суду України викладеною у постанові від  31 березня 2011 року  (справа 2-а-207/10/1503, головуючий – Яковлєв Ю.В.) та Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалі від 06.04.2011 року (справа К- 20174/09,  доповідач – Штульман І.В.)

З оглядом на вищенаведене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги  позивача в частині визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області у відмові перерахунку та виплаті ОСОБА_1 по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, що передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 04 липня 2010 року по 04 травня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, з 04 липня 2010 року по 04 травня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.

На підставі пп. 1 п. 1 ст. 256 КАС України суд зобов’язує відповідача негайно виконати постанову суду у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст.9-11, 69 -71, 183-2, 256  КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області про зобов’язання здійснити перерахунок, призначення та виплату недоотриманих сум пенсії по інвалідності – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області у відмові перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, що передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 04 липня 2010 року по 04 травня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, з 04 липня 2010 року по 04 травня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Зобов’язати Управління Пенсійного  фонду України в м. Ізмаїл Одеської області негайно виконати постанову суду у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя:                                                                                О. Я. Присакар