Справа  № 2-а-272/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" травня 2011 р.  

Стрийський міськрайонний суд Львівської області

у складі головуючого судді                               Пака В.М.

при секретарі                                                  Трембецькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стрий про визнання дій неправомірними та нарахування та виплату недоплаченої доплати до пенсії дітям війни,

Встановив:

         10.03.2011 року в суд поступила позовна заява ОСОБА_1, 29.03.2011 року ОСОБА_2 та  04.04.2011 року ОСОБА_3, які просять визнати неправомірними дії УПФУ в м. Стрий щодо нарахування та виплати їм, як дітям війни доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії  за віком за шість місяців з моменту звернення до суду, а ОСОБА_2 просить стягнути вказані платежі з січня 2006 року по січень 2011 року, в суді уточнив свої позовні вимоги по  29 березня 2011 рік..

В суді позивачі позовні вимоги уточнили підтримали та просять зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їм недоплачену доплату до пенсії як дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” із врахуванням раніше виплачених сум, уточнивши позовні вимоги в суді. В обгрунтування заявлених вимог покликаються на те, що за період з 01 вересня 2010 року по 28 лютого 2011 року відповідач нараховував та виплачував їм допомогу до пенсії як дітям війни у зменшених розмірах, ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Тому просять визнати дії пенсійного фонду неправомірними та стягнути в їх користь недоплачену доплату до пенсії.

Представник пенсійного фонду України в м. Стрий будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи на 06 квітня 2011 року та 05 травня 2011 року, в суд не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, та не подали заяви про слухання в їх відсутності.

Зібраними та перевіреними по справі доказами доведено, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення частково.

        Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

        Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

        Позивачі згідно поданих ними пенсійних посвідчень та копій паспортів є дітьми війни, та перебувають на обліку в УПФУ в м. Стрий, що видно з долучених довідок про доплату.

        Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року з 01.01.2006 року, таким особам пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України –усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.         

        Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", що призупиняли дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  від 18 листопада 2004 року, а тому суд практику вищевказаного суду застосовує і до даних спірних правовідносин.

        З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», що визнані неконституційними, втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

        Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.

          На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленому для осіб, що втратили працездатність.

          Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” –прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

          Положеннями ст., ст. 3,6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” встановлено конкретний розмір державної соціальної гарантії „Дітям війни” у вигляді підвищення до пенсії, та передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

          Тому Управління Пенсійного Фонду України в м. Стрий не вправі було визначати розмір підвищення до пенсії позивачам, який відрізняється від установленого законом розміру, оскільки при розрахунку підвищення до пенсії, яке передбачено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на певний рік, а не розмір установлений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

          Статею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

          З довідок управління пенсійного фонду в м. Стрий вбачається, що позивачам за оспорюваний період щомісячно виплачувалось підвищення до пенсії з 47 грн. по 49 грн. 80 коп.

          Позивач ОСОБА_2 просить зобов’язати виплатити йому як дитині війни з січня 2006 по січень 2011 року включно, звернувся до суду 29.03.2011 року, а тому суд на підставі вимог ст. 99, 100 КАС України також задовольняє позовні вимоги частково, в межах шестимісячного строку з моменту подачі позову до суду.

Отже, суд вважає, що дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Стрий щодо невиплати та недоплати позивачам підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є неправомірними, а тому слід зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стрий нарахувати та виплатити в користь позивачів недоплачену доплату до пенсії за віком як дітям війни згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із врахування раніше виплачених сум, а  судові витрати залишити за сторонами.

        Керуючись ст., ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст., ст. 1, 3, 6, 7 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі „Кечко проти України” від 08.11.2005 року,  а також  ст., ст. 9, 71, 86, 99,100,159-163 КАС України, суд

Постановив:

        Позови задовольнити частково.

        Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити підвищення до пенсії як дітям війни у менших розмірах, ніж встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- неправомірними.

        Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стрий Львівської області нарахувати і виплатити:

-ОСОБА_4 за період з 10 вересня 2010 року по 10 березня 2011 року включно;

-ОСОБА_2 за період з 29 вересня 2010 року по 29 березня 2011 року включно;

-ОСОБА_3 за період з 04 жовтня 2010 року по 04 квітня 2011 року недоплачене щомісячне підвищення до пенсії за віком як дітям війни згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»із врахуванням виплачених сум за вказаний період.

          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати залишити за сторонами.

        Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя                                                                                В.М. Пак