Справа №  2-а-1101/11

ПОСТАНОВА

20 травня 2011 року

Суд міста Свердловська Луганської області у складі:

головуючого – судді Бусленко В.П.,

секретаря – Свєтова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Свердловська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача – УДАІ УМВС у Луганській області на постанову по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ

 В обгрунтуваня своїх вимог позивач вказує, що постановою від 12.12.2010р. ВВ №193310, відповідач визнав його винним у порушенні п.19.1 правил дорожнього руху та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 гривень. Вважає постанову від 12.12.2010р. ВВ №193310 незаконною з наступних підстав:

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції. У точній відповідності з законом.

Притягаючи його до адміністративної відповідальності, відповідач зазначив (витяг з постанови ) : “...в умовах недостатньої бачимості (туман) не були увімкнуті фари ближнього або дальнього світла, чим порушив п.19.1 ПДР...”. Але такий висновок відповідача суперечить нормі процесуального права ст.251 КпАП України, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпших, свідків.

Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно нього, не містить фактичних даних, які б вказували на те , що факт того , що “...в умовах недостатньої бачимості (туман) не були увімкнуті фари ближнього або дальнього світла, чим порушив п.19.1 ПДР...” було фактично встановлено, що відповідач не звернув уваги на те, що у відповідності з вимогами , викладеними ст.ст.245,252,280,283 КпАП України, в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.

Цих вимог закону останній, розглядаючи справу, не дотримав.          

Так вважаючи, що його винність доведена, відповідач неповно з'ясував обставини справи, залишивши поза своєю увагою відсутність будь-яких доказів його вини, крім протоколу про адміністративне правопорушення, складеного ним же.

Між тим, відповідно до вимог чинного КпАП України, наведені у протоколі відомості щодо того, що “...в умовах недостатньої бачимості (туман) не були увімкнуті фари ближнього або дальнього світла, чим порушив п.19.1 ПДР...” повинні були підтверджені відповідними належними доказами. Так, відповідно до п.1.10 ПДР недостатня видимість - видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо. Але до матеріалів про притягнення його до відповідальності, відповідач не витребував та не долучив метереологічну довідку про погодні умови у місті Свердловськ Луганської області 12.12.2010 року об 11:45 годин. Тобто, висновки про те, що мала місце недостатня видимість не підтверджені відповідними доказами та грунтуються виключно на припущеннях.

Відповідач повністю ігнорував його пояснення про те, що видимість була достатньою, не навів у постанові своїх міркувань щодо його пояснень.

Крім того, в розпорядженні МВС України №466 від 21 травня 2009 року “Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису” у п.1.6 вимагається виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень Правил дорожнього руху (фото-відеоматеріалів, показань свідків тощо).

А згідно з п.1.7 розпорядження встановлено, що працівники ДАІ у ході документування порушень, правил дорожнього руху працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, та маючими функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобами фото-, кінозйомки, відеозапису, повинні до відповідного процесуального документу додавати 3-4 знімки зафіксованого порушення правил дорожнього руху. При чому, знімки повинні містити інформацію про місце, час скоєння порушення, чітке зображення автомобіля порушника.

Крім того, в порушення ст.256 КпАП йому було відмовлено у праві викласти у протоколі свої зауваження щодо незаконного притягнення до адміністративної відповідальності.

Співробітник ДПС взагалі не роз'яснював йому права, передбачені ст. 63 Конституції України й ст.268 КоАП України, чим було порушено ч.4 ст.256 КоАП України.

Відповідач відмовлявся прийняти його клопотання про надання права на захист, що він неодноразово намагався долучити, керуючись ч.З ст.268 КпАП України, ст.ст.59, 64 Конституції України, тим самим надати йому можливість реалізовувати його право на правову допомогу.

Крім наведеного, розгляд справи який здійснювався на місці, без підготовки й надання йому часу для звернення за правовою допомогою, надання документів, які характеризують особу, інших доказів у справі, - не тільки порушує його права, передбачені ст.268 КоАП України, але й приводить до того, що при винесенні постанови не враховано його матеріальний стан і інші обставини, які необхідно враховувати при призначенні адміністративного стягнення у відповідності зі ст.ЗЗ КпАП України. За вищенаведенних умов його права при розгляді справи грубо було порушено.

Отже, у зв'язку з наведенням не можна вважати обгрунтованим рішення відповідача, про порушення ним ПДР, адже належних доказів його вини, передбачених чинним законодавством і підзаконними актами, справа не містить.

У відповідності до ч.2 ст.122 КпАП України порушення водіями транспортних засобів правил тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наведені у позові обставини, підтверджуються доданними до позову доказами. Крім того наведені у позові обставини можуть бути підтверджені матеріалами про притягнення його до адміністративної відповідальності, які знаходяться у відповідача й які у відповідності до ст.71 КАС України останній зобовязаний надати суду.

На підставі викладеного і у відповідності з ч.1 ст.287, п.2 ч.1 ст.293 КпАП України позивач просить:

Визнати незаконними дії ІДПС Свердловського взводу ДПС ОСОБА_2 щодо притягнення його до відповідальності.

Скасувати постанову 12.12.2010р. ВВ №193310 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 КпАП України.

Припинити провадження по справі про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 КпАП України у зв'язку з відсутністю у його діях складу правопорушення.

В судовому засіданні позивач підтвердив все, що вказано в позовній заяві і підтвердив все вказане в заяві. Наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача позов не визнав і суду пояснив, що позивач порушив Правила дорожнього руху, оскільки під час туману їхав без світла, чим порушив ст.122 ПДР.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним скасувати постанову в справі про адмінправопорушення з наступних підстав.

            Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВВ 1 №190558, складеного ІДПС Свердловського взводу старшиною ОСОБА_2 12.12.2010 року вказав, що 12.12.2010 року об 11 годині 45 хвилин в місті Свердловську, на вулиці Р.Люксембург ОСОБА_1 керував автомобілем “DAEWOO LANOS”, держномер ВВ 7899 ВСН, на якому на умовах недостатньої бачимості (туман) не були увімкнені фари ближнього або дальнього світла. До цього ж суд приймає до уваги туобставину, що в данному протоколі не вказані два свідки. Тут позивач вказав в протоколі, що з протоколом про адмінправопорушення він не згодний.

            Аналізуючи данний протокол про адміністративне правопорушення серія ВВ 1 №190558 не відповідає вимогам КУпАП, оскільки в ньому не вказані свідки, що є порушенням норм КУпАП, а саме ст.251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Також відповідно до ст.268 КУоАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача.

Як вбачаєтся з вищевикладеного, відповідачем допущене порушення норм КУпАП, а саме норм закону: ст.ст.251, 268 КУпАП.

Також суд приймає до уваги наступне: відповідно до п.19.1 Правил дорожнього руху,  в темний час доби і в умовах недостатньої бачимості незалежно від ступеню освітлення дороги, а також в тоннелях на рухающемуся транспортному засобі повинні бути включені наступні світові пристрої: а) на всіх механічних транспортних засобах – фари ближнього (дальнього) світла, б) на мопедах (велосипедах) і гужових повозках (санях) – фари або фонарі, в) на прицепах і буксированих трансопртних засобах – габаритні фонарі.

          Судом також досліджена постанова в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої позивач притягнутий до адмінвідповідальності у вигляді штрафу у сумі 500 гривень.

          При цьому суду не зрозуміло, за що саме на позивача накладене адміністративне стягнення, оскільки самі робітники ДАІ допустили правопорушення.

За таких підстав суд вважає необхідним скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення.

При цьому суд вважає, що позивач якщо і скоїв адміністративне правопорушення, то воно не потягло за собою тяжких наслідків, і з цього приводу вважає необхідним і достатнім оголосити позивачу усне зауваження.

В задоволенні решти вимог суд вважає відмовити за необгрунтованістю.

На підставі ст.ст.22, 251, 268 КпАП України, керуючись ст.ст.10,11,12,17,18,70,158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ

  Визнати незаконними дії ІДПС Свердловського взводу ДПС ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Скасувати постанову від 12.12.2010 року ВВ №193310 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 КпАП України.

В задоволені решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Оголосити ОСОБА_1 усне зауваження.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: