Справа №  2-а-813/11

ПОСТАНОВА

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

28 квітня 2011 року

  Свердловський міський суд Луганської області у складі:

Судді: Бусленко В.П.

при секретарі: Светові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Свердловська Луганської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганській області про визнання незаконними дій.

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом та в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалід 2-ої групи. Захворювання пов'язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням. Статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону позивачу призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлено законами. Статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір його пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідачем всупереч зазначеним нормам не проводиться відповідне нарахування цих пенсій. Крім того, не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 12.01.2005 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 23.12.2004 року №2291-ІУ, яким ч. 1 ст. 28 викладено в такій редакції: «Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом». Обчислення пенсій, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2001 року №1, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому при розрахунку підвищення до пенсії, застосуванню підлягає розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Такі дії відповідача погіршують становище позивача, на його думку, порівняно до чинного законодавства України та порушують його право на отримання пенсії у розмірі, встановленому чинним законодавством України. Добровільно виконувати вимоги закону, відповідач не бажає, що підтверджується, листом відповідача. Наведені у позові обставини підтверджуються доданими до позову доказами.  Крім того, у позові обставини можуть бути підтверджені матеріалами пенсійної справи позивача, яка зберігається у відповідача. Під час звернення до відповідача за призначенням пенсії на вимогу відповідача позивач надавав усі документи які можуть підтвердити його позовні вимоги. Наведені документи знаходяться в особовій справі, яка зберігається у відповідача та останній у відповідності до ст.71 КАС України зобов,язаний надати ці докази суду. Відповідно до п.2 ст.106 КАС на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. З приводу порушення відповідачем своїх прав, позивач у відповідності з діючим на той час законодавством, у липні 2010 року звернувся до Свердловського міського суду з цивільним позовом. В порушення норм щодо строків розгляду справи,  його справа, як вказує позивач, п'ять місяців пролежала в суді без будь якого руху. В подальшому у зв,язку з рішенням Конституційного суду від 09.09.2010 року по справі №19-рп/2010 р. його позов було залишено без розгляду. Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання дій УПФУ у м. Свердловськ Луганської області незаконними, пропущено, на думку позивача, з поважних причин та підлягає поновленню. Відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державний збір» від 21.01.1993 року № 7-93 громадяни, віднесені до категорії 1 й 2 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільняються від сплати судового збору.

На підставі вищенаведеного позивач просить суд поновити строк для звернення до суду з приводу оскарження дій Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську. Визнати неправомірними дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про відмову в перерахунку та виплаті йому пенсії як інваліду 2 групи з 24 березня 2010 року. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області зробити перерахунок та виплату йому пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком починаючи з 24 березня 2010 року. Перерахунок пенсії здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період. Під час попереднього судового засідання витребувати у відповідача особову справу щодо нього. Покласти судові витрати по розгляду справи на Управління пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області.

В судове засідання позивач не з’явився, про розгляд справи належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, в зв,язку з чим суд вважає його неявку з неповажних причин та вважає розглянути справу без його участі не підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов  не визнала, просить у позові відмовити, так як оскаржувані дії вчинені відповідно до Закону, без порушення прав і інтересів позивача.

Суд вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, матеріали пенсійної справи позивача, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (ар. с. 4-6).

Позивачу призначена пенсія внаслідок 2 групи інвалідності по захворюванню, пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який на виконання наданих повноважень, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечую своєчасне і в повному обсязі виплату пенсій, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України (п.1, п.15 Положення про Пенсійний фонд України).

02.07.2010 року позивач звертався із заявою (ар. с. 3) до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області за перерахунком пенсії, на що отримав відповідь, що пенсію йому призначено з 24.03.2010 року у відповідності з діючим законодавством на цей період провести перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком немає юридичних підстав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати  годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання та трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а відповідно до ст. 50 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінетом Міністрів України повинен був встановлений порядок не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком. Зі ст. 50 та 54 вищезазначеного закону випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначив цей розмір або встановлював інший розмір немає.

Таким чином, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційного гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі пожиточного мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином позивачу, як інваліду 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із прожиткового мінімуму на відповідний період.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру пожиточного мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення цього мінімуму. Оскільки позивачу слід визначити пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі пожиточного мінімуму для осіб, які тратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього пожиточного мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не могли бути нижчими: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

На підставі статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначені (перерахунку) пенсії. 

Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону, не може слугувати перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімального розміру пенсії за віком.

У відповідності до положень частини ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивачеві має визначатись, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру пенсії за віком. Отже, вимоги позивача щодо визнання дій відповідача незаконними щодо призначення та перерахунку пенсії в розмірі меншому, ніж передбачено ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», є правомірними.

Статтею 19 ч.2 Конституції України передбачено, що органи державної  влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.     

Відповідно до вимог п. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач щомісячно отримує пенсію, а тому мав змогу знати, що державна і додаткова пенсії йому нараховується і виплачується у належному розмірі. Право на звернення до суду з відповідним позовом у позивача виникло з моменту отримання пенсії у меншому, ніж те передбачено чинним законодавством, розмірі. Позивач звернувся до суду 30 листопада 2010 року. Згідно положень ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Згідно ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Таким чином положення зазначених вище законів поширюються лише на пенсії, вже нараховані, але не одержанні громадянами з вини органу, що призначає або виплачує пенсію. В даному випадку спірні надбавки до пенсії нараховані не були, а тому зазначені вище положення законів не є підставами для незастосування до даного позову наслідків пропущення строків звернення до суду. Крім того суд вважає, що виплата державної та додаткової пенсій відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не є відшкодуванням шкоди, заподіяної здоров’ю, у розумінні положень ч. 1 ст. 268 ЦПК України, а є компенсацією наслідків такої шкоди, а тому вважає застосування до даних правовідносин положень ч. 1 ст. 268 ЦПК України безпідставним.

На підставі вищенаведеного, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську  Луганської області  здійснити перерахунок пенсії в розмірі не нижче 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком є обґрунтованими і відповідають діючому законодавству та підлягають задоволенню частково, а саме з 30.05.2010 року .

Також судом встановлено, що позивача, як постраждалого від аварії на ЧАЕС, згідно ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» звільнено від сплати судового збору, також згідно з п. 34 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» Пенсійний фонд України, його підприємства та організації звільнено від сплати судового збору, у зв’язку з чим суд вважає витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 17, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області про визнання незаконними дій задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про відмову в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 як інваліду 2 групи з 30.05.2010 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком починаючи з 30.05.2010 року, перерахунок пенсії здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Свердловський міський суд Луганської області, а в разі застосування судом  ч. 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: