ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           22.03.2011                                                                   2-а-399/11

Рубіжанський міський суд  

в складі : головуючого -судді Москаленко В.В.

                при секретарі –       Брудницькій О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рубіжне адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1     до Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжне Луганської області  про визнання дій неправомірними , зобов»язання здійснити перерахунок пенсії   

                                                      В С Т А Н О В И В:

                 Позивач звернувся до суду із вищеназваним позовом, в якому вказав, що він, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії з 06.03.2008 року  отримує пенсію, призначену відповідно до ст. 55 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  з урахуванням  ст.51 зазначеного Закону. З наданих  відповідачем довідок про отримання пенсії він помітив,що додаткова пенсія за шкоду,заподіяну здоров”ю йому виплачється не з дня призначення основної пенсії,а з 01.10.2008 року та не в  повному розмірі. Відповідно до Закону  особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Відповідач виплачує йому додаткову пенсію в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком ,посилаючись на Постанову КМУ „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян „  від 28.05.2008 р.№ 530.  Оскільки  відповідачем додаткова пенсія виплачуються у меншому розмірі, здійснити перерахунок пенсії останній відмовився. Позивач просить  визнати дії відповідача щодо нарахування йому щомісячної додаткової пенсії за шкоду ,заподіяну здоров”ю в розмірі меншому ніж встановлено ст..51 Закону України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” протиправними  та зобов’язати відповідача  здійснити перерахунок  додаткової пенсії  за шкоду ,заподіяну здоров”ю  відповідно до ст..51 Закону України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС  з 06.03.2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, просила справу слухати за її відсутності, позов не визнала, суду надала письмові заперечення  в яких пояснила, що  Постановою  КМУ № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”  визначено розміри додаткової пенсії особам ,що належать до категорії 2 -15 %

                  Заслухавши представника позивача,дослідивши матеріали справи,суд прийшов до наступного.

                 Позивач має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії,що підтверджується посвідченням (а.с.7) , в зв’язку з чим  отримує пенсію, призначену у відповідності до Закону, що не заперечується відповідачем.

10 листопада 2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії (а.с.9).

                Листом відповідача від 24.11.2010 року (а.с.10) позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії..

                Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

                Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

                Стаття 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

                Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

                 Суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею  8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

               Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, про що зокрема зазначено у рішеннях № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005 року, від 22.05.2008р. пов’язаних з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

                Таким чином посилання відповідача  на  Постанову  КМУ № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”  при розрахунку пенсії позивача є безпідставними оскільки  зазначена  постанова суперечить Закону України

«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,а тому ,виходячи із загальних засад пріоритетності законів на підзаконними нормативними актами при вирішенні цього спору застосуванню підлягають норми  Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»а не вказана постанова ,яка  обмежує право позивача на пенсійне забезпечення.  

                 Отже суд вважає, що дії Управління щодо виплати позивачу  додаткової пенсії у розмірі, меншому 30% мінімальної пенсії за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

              Позивач як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно ст. 51 Закону повинен отримувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, після звернення до відповідача з відповідною заявою, тобто згідно зі ч.4 ст. 45  Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" з 10 листопада 2010 року.

Отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6-11,  158-163 КАС   України, -

                                                     П О С Т А Н О В И В :

                 Позовні вимоги ОСОБА_1     до Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжне Луганської області  про визнання дій неправомірними , зобов»язання здійснити перерахунок пенсії   задовольнити частково.

           Визнати дії  Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжне Луганської області щодо нарахування  ОСОБА_1  додаткової  пенсії за шкоду ,заподіяну здоров»ю внаслідок  Чорнобильської катастрофи у розмірі ,яке не відповідає вимогам  ст..51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС”,неправомірними.

             Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжне Луганської області здійснити  ОСОБА_1   перерахунок  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 10 листопада 2010 року  з урахуванням здійснених виплат,  визначаючи розмір пенсії з урахуванням вимог ч.3  ст. 67  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС” .  

             Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення.  

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою , яка її подає ,до суду апеляційної інстанції.

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для  подання  апеляційної скарги, якщо апеляційна  скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги, постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                          В.В. Москаленко