УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-22245/11
Справа № 22ц-22245/11 Головуючий в першій
Категорія № 5 (4) інстанції – Косторенко А.Ю.
Доповідач - Савіна Г.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2011 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Савіної Г.О.,
суддів – Турік В.П., Братіщевої Л.А.,
при секретарі – Євтодій К.С.,
за участю – заявника ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3
представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства «ОСОБА_9» про визнання права власності на новостворене нерухоме майно, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «ОСОБА_9» (надалі – ПП «ОСОБА_9») про визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що ним було засноване ПП «ОСОБА_9», яке зареєстроване виконкомом Криворізької міської ради народних депутатів на підставі розпорядження № 12-р від 09 січня 1998 року. 24 грудня 2009 року він, як власник ПП «ОСОБА_9» прийняв рішення про вихід зі складу учасників ПП «ОСОБА_9» з подальшим відчуженням частки у статутному фонді в розмірі 200,00 грн., що складає 100% статутного фонду шляхом укладення договору купівлі-продажу (відступлення) долі з ОСОБА_6 Відповідно до рішення від 24 грудня 2009 року у разі його виходу зі складу учасників виплата вартості належної йому частки майна повинна відбуватися шляхом передання йому майна в натурі, а саме: нежитлового приміщення, загальною площею 11,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення цегляного магазину А-1, загальною площею 98,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_2.
02 липня 2010 року між власником ПП «ОСОБА_9» та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) долі в статутному фонді, однак у звя’зку з тим, що ПП «ОСОБА_9»відмовив йому здійснити належним чином передачу цих нежитлових приміщень з подальшим оформленням на нього права власності, позивач просив визнати за ним право власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення в перший поверх житлового будинку літ. А-5, загальною площею 116,8 кв.м з прибудованими: ганок літ. а, площею 1,1 кв.м., ганок літ а?, площею 5,0 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 06 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову позивачу в позові, посилаючись на порушення судом її прав та норм матеріального і процесуального права.
Згідно рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2010 року з ПП «ОСОБА_9» на її користь стягнуто 318000 грн. та судові витрати в сумі 1950 грн.
На виконання цього рішення 29.06.2010 року Дзержинським відділом ДВС КМУЮ відкрито виконавче провадження та від цієї дати накладено арешт на все майно ПП «ОСОБА_9».
При вирішенні питань щодо примусового виконання виконавчого листа та підготовці до проведення прилюдних торгів, їй від державної виконавчої служби стало відомо, що власником спірних приміщень є не ПП «ОСОБА_9», а фізична особа ОСОБА_4 Вважає рішення суду незаконним, оскільки відчуження спірного майна на користь позивача судом здійснено під час дії заборони (арешту) на його відчуження, та порушив її права, не з’ясувавши при розгляді справи про права третіх осіб на спірне нерухоме майно.
Суд безпідставно застосував ст.ст. 319, 383 ЦК України, оскільки ці норми матеріального закону не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство «ОСОБА_9» засноване фізичною особою ОСОБА_4 та зареєстроване розпорядженням виконкому Криворізької міської ради народних депутатів № 12-р від 09 січня 1998 року та включено відомості про юридичну особу до єдиного державного реєстру 09 січня 1998 року за № 12271200000008359.
Згідно реєстраційного посвідчення Криворізького бюро технічної інвентаризації за ПП «ОСОБА_9» на праві приватної власності зареєстроване нежитлове приміщення, яке складається з вбудованого в житловий АДРЕСА_1 приміщення, загальною площею 11,2 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 02 листопада 2000 року між продавцем – Фондом комунальної власності м. Кривого Рогу та покупцем – директором ПП «ОСОБА_9» ОСОБА_4, посвідченого першою державною нотаріальною конторою 02 листопада 2000 року.
На підставі договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого 14 червня 1999 року, за ПП «ОСОБА_9» на праві власності зареєстровано приміщення за адресою АДРЕСА_2 яке складається з цегляного приміщення магазину А-1, прибудованого до житлового будинку, площею 98,0 кв.м.
24 грудня 2009 року власником ПП «ОСОБА_9» прийнято рішення про вихід зі складу власників (учасників) ПП «ОСОБА_9» з відступленням належної йому частки у статутному фонді підприємства в розмірі 100 %, вартістю 200 грн., шляхом укладення договору купівлі-продажу (відступлення) долі з ОСОБА_6 на її користь.
Виплату вартості частини майна у зв’язку з виходом зі складу учасників ПП «ОСОБА_9» власником замінено на передачу йому майна в натурі, а саме належних ПП «ОСОБА_9» нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 11,2 кв.м. та приміщення по АДРЕСА_2, загальною площею 98,0 кв.м., вартість яких на 24.12.2009 року становила відповідно 1683,00 грн., 15786,00 грн.
Згідно договору купівлі-продажу (відступлення) долі в статутному фонді від 02 липня червня 2010 року ОСОБА_4, як власник ПП «ОСОБА_9», зобов’язався передати у власність покупця ОСОБА_6 свою долю в статутному фонді ПП «ОСОБА_9», розмір якої становить 200,00 грн., а покупець за відступлення долі – сплатити продавцю 200,00 грн. На момент укладення цього Договору розрахунок між сторонами проведено в повному обсязі.
Покупець вважається повноправним власником купленої долі з моменту державної реєстрації у встановленому законом порядку змін до Статуту підприємства (п. 1.7 Договору).
При настанні обставин, зазначених в п. 1.7 Договору, покупець (ОСОБА_6) стає по відношенню до підприємства його новим учасником і до нього переходять усі права та обов’язки щодо підприємства, що належало продавцю на момент відступлення долі. Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу 02.07.2010 року.
Відповідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 02.07.2010 року керівником ПП «ОСОБА_9» зареєстровано ОСОБА_7.
Задовольняючи позовні вимоги позивача та визнаючи за ОСОБА_4 право власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення в перший поверх житлового будинку літ. А-5, загальною площею 116,8 кв.м. з прибудованими ганком літ. а, площею 1,1 кв.м., ганок літ а?, площею 5,0 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач, як власник майна, відповідно до ст. 319 ЦК України на свій розсуд володіє, користується, розпоряджається своїм майном, в тому числі має право поліпшити умови використання свого майна, благоустрій належних йому нежитлових приміщень, в результаті здійснення перепланування, яке не порушує санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку, а саме конструктивної схеми споруди житлового будинку та несучої здатності будівельних конструкцій.
Відповідно до ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни в квартирі. Проведеним же обстеженням приміщень встановлено, що в результаті реконструкції нежитлового приміщення, вбудованого в житловий АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення цегляного магазину, прибудованого до житлового АДРЕСА_2 та їх об’єднання в одне нежитлове приміщення, загальною площею 116,8 кв.м., конструктивна схема споруди житлового будинку, а також несуча здатність будівельних конструкцій не порушена, технічний стан конструкцій відповідає нормам, дефектів, які впливають на несучу спроможність конструкцій будинку не виявлено, з конструктивної точки зору надійна експлуатація приміщення можлива, тому для можливості позивача в повній мірі розпоряджатися належним йому майном, судом у повному обсязі задоволені позовні вимоги.
Однак з такими висновками погодитися не можна враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як убачається із позовної заяви спір між сторонами виник у зв’язку з невиконанням ПП «ОСОБА_9» зобов’язання щодо передачі позивачу нежитлових приміщень з подальшим оформленням права власності на них на ім’я позивача, взятого на себе покупцем його долі у статутному фонді за рішенням власника ПП «ОСОБА_9» від 24.12.2009 року та договору купівлі-продажу (відступлення) долі в статутному фонді від 02.07.2010 року ОСОБА_6
Виходячи із приписів ч. 2 ст. 148 ЦК України, якою передбачено право одержати вартість частини майна, пропорційну частці учасника, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, у статутному капіталі товариства, а за домовленістю між учасниками та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі, позивач просив визнати за ним право власності на нерухоме майно.
Суд першої інстанції, керуючись ст. 319 ЦК України, якою передбачено здійснення права власності та ст. 383 ЦК України, в якій закріплені права власника житлового будинку, квартири, визнав за позивачем право власності на новостворене нежитлове приміщення.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 ЦПК України норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Судом першої інстанції застосовано ст. ст. 319, 383 ЦК України, які не поширюються на спірні правовідносини, оскільки ОСОБА_4 не є власником спірних нежитлових приміщень, оскільки згідно реєстраційних посвідчень їх власником є ПП «ОСОБА_9».
Не підлягають застосуванню до спірних правовідносин положення ст. 148 ЦК України, якою передбачено вихід учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки відповідно до приписів ч. 1 ст. 140 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Частиною 3 цієї статті передбачено, що найменування товариства з обмеженою відповідальністю має містити найменування товариства, а також слова «товариство з обмеженою відповідальністю» (ст. 90 ЦК України), відповідачем же по справі є приватне підприємство.
Як убачається із договору купівлі-продажу (відступлення) долі в статутному фонді від 02.07.2010 року, на момент укладення цього Договору покупець ОСОБА_6 за належну продавцю ОСОБА_4, як власника ПП «ОСОБА_9» долю у статутному фонді отримав грошову вартість належної долі у повному обсязі – 200,00 грн.
Крім того, при розгляді справи, суд першої інстанції не врахував, що спірні нежитлові приміщення включено до акту опису й арешту майна, яке належить ПП «ОСОБА_9» від15.07.2010 року на виконання виконавчого провадження за рішенням суду від 09.06.2010 року, згідно якого з ПП «ОСОБА_9» на користь ОСОБА_2 стягнуто 319950 грн.
Згідно витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна об’єктом обтяження є все нерухоме майно ПП «ОСОБА_9» на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 29.06.2010 року Дзержинської виконавчої служби КМУЮ.
За таких підстав колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності і обгрунтованості рішення суду, тому підлягає скасуванню з ухваленням, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, нового рішення про відмову позивачу в позові.
Керуючись ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 серпня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У позові ОСОБА_4 до Приватного підприємства «ОСОБА_9» про визнання права власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення в перший поверх житлового будинку літ. А-5, загальною площею 116,8 кв.м з прибудованими: ганок літ. а, площею 1,1 кв.м., ганок літ а?, площею 5,0 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_1, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Г.О.Савіна
Судді: В.П.Турік
Л.А.Братіщева