Справа №   2-п-5/11 р.

У Х В А Л А

про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

28 квітня 2011 року         Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого  судді                                        - Корягіна В.О.

при секретарі                                                  - Сафонової А.Г.

за участю відповідача                              - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Тернівки заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом ПАТ комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2011 р. позовні вимоги ПАТ комерційний банк «ПриватБанк»задо волені повністю та з ОСОБА_1 на користь ПАТ комерційний банк «ПриватБанк»стягнута заборгованість за кредитним договором у сумі 82572,56 грн. та судові витрати: витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн., судовий збір у сумі 825,73 грн.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що у відповідності з вимогами ЦПК України суд мав право винести заочне рішення у разі, якщо відповідач повторно не з’явився в судове засідання, тому у суду не було підстав для винесення рішення. Окрім того, заявник вважає, що судом не враховано те, що зі стягнення заборгованості за кредитним договором неможливо з одночасним розірванням кредитного договору, так як у позивача виникне право на стягнення по рішенню суду і по існуючому договору.

Заявник в судовому засіданні пояснив, що не з’явився в судове засідання, оскільки був зайнятий по роботі, суд не повідомляв про те, що не може з’явитися в судове засідання. Вважає рішення незаконним, так як він розбив транспортний засіб, під який йому банком надавався кредит та страховою компанією була виплачена страховка банку після 14.10.2010 року.

Позивач в судове засідання не з’явився про час і місце судового засідання повідомлений, тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності.

Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і  докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, справа була призначена до розгляду на 09.02.2011 р. і зв’язку з  неявкою позивача та відповідача відкладена на 25.02.2011 р. Після чого, у зв’язку з неявкою відповідача 25.02.2011 року справу була розглянуто та судом винесено заочне рішення, яким позовні вимоги ПАТ комерційний банк «ПриватБанк»задо волені повністю та з ОСОБА_1 на користь ПАТ комерційний банк «ПриватБанк»стягнута заборгованість за кредитним договором у сумі 82572,56 грн. та судові витрати: витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн., судовий збір у сумі 825,73 грн.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 10 ЦПК України,   цивільне  судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень,  крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом не можуть бути прийняті до уваги пояснення позивача про те, що він розбив транспортний засіб, під який йому банком надавався кредит та страховою компанією була виплачена страховка банку після 14.10.2010 року та те, що судом не враховано те, що зі стягнення заборгованості за кредитним договором неможливо з одночасним розірванням кредитного договору, так як у позивача виникне право на стягнення по рішенню суду і по існуючому договору з наступних підстав.

Позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували той факт, що страхова компанія виплачувала після 14.10.2010 року страховку. Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №DN81AR03110001 від 23.07.2007 року, заборгованість у сумі 82572,56 грн. нарахована саме станом на 14.10.2010 року, позов поданий 19.01.2011 року, справа розглянута та винесено рішення 25.02.2011 року, позивачем не змінювалися позовні вимоги та відповідачем не подавалися письмові заперечення.

В своїх позовних вимогах позивачем не були заявлені вимоги про розірвання договору, тому суд з урахуванням вимог ст. 11 ЦПК України дані вимоги не розглядав.

Також судом не можуть бути прийняті до уваги пояснення позивача про те, що його неявка була поважною, так як його повторно не викликали в судове засідання для розгляду справи, оскільки судом було винесено рішення саме з урахуванням вимог ст. 224 ЦПК України.

Тобто посилання відповідача на те, що він не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, та на те, що суд при ухваленні заочного рішення  обмежився лише доказами позивача, а відповідач був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права та взяти участь у змагальному процесі, безпідставні.

Неявка відповідача, належним чином повідомленого про час і місце судового засідання та неповідомлення про причини неявки давали суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Інших будь-яких доказів які б підтверджували незаконність та необґрунтованість рішення суду позивачем не надавалось.

Тому суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 209,231,232 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий