Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          20 травня 2011 року                     Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі                     головуючого судді                               Бондаренко І.В.

при секретарі                                        Биковій С.Б.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ВГІРФО Хортицького РВ, третя особа орган опіки та піклування Хортицької райадміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина подала позов до відповідача, в якому просить визнати його таким, що втратив право користування квартирою №164 в б.8 по бул.Будівельників в м.Запоріжжі, оскільки він в квартирі не проживає з жовтня 2004 року, має інше постійне місце проживання, тому втратив право користування цією квартирою та підлягає зняттю з реєстраційного обліку вказаної квартири.

          Відповідач ОСОБА_3 з позовом не погодився та пояснив, що у вказаній квартирі проживав до лютого 2011 року, коли позивач змінила замки на вхідних дверях квартири та перешкоджає йому проживати в квартирі, тому їй  необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.

          Від представника ВГІРФО надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, заперечень по позову немає.

          Від представника органу опіки та піклування Хортицької райадміністрації пояснень або заперечень по позову не надійшло.

          В судовому засіданні встановлено, що згідно ордеру №2969 від 26.01.2001 року позивачці на сім»ю з двох осіб –її та їх з відповідачем сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, була надана однокімнатна квартира №164 в б.8 по бул.Будівельників в м.Запоріжжі. В  2005 році позивачці був наданий новий ордер на вказану квартиру в зв»язку з виключенням її з гуртожитків та передачею до комунальної власності, і в цьому ордері цю квартиру було надано вже на трьох осіб, включаючи відповідача ОСОБА_3, з яким позивач знаходилась в зареєстрованому шлюбі.

          Відповідач був зареєстрований у вказаній квартирі 16.09.2003 року.

          05.10.2004 року рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний, свідоцтво про розірвання шлюбу отримане 01.02.2005 року.

          25.06.2005 року позивачці та її сину ОСОБА_2 було видане свідоцтво №15731 про право власності на квартиру №164 в б.8 по бул.Будівельників в м.Запоріжжі, вони є власниками вказаної квартири.

          Позивач суду пояснила, що після розірвання шлюбу вони з сином вимушені були піти з вказаної квартири, в цій квартирі вони не проживали до лютого 2011 року, оскільки ОСОБА_3 перешкоджав їм проживати, поміняв замки на дверях. При цьому, сам ОСОБА_3 весь цей час там не проживає.

          В лютому 2011 року вона примусово проникла до квартири, вставила нові замки на вхідні двері, ключі відповідачу не передавала.

          Факт примусового проникнення позивачки до квартири та заміни нею замків на вхідних дверях підтверджено актом від 13.02.2011 року, складеним сусідами позивачки, та затвердженим начальником ЖРЕД-35, які також в акті зазначили, що квартира має нежитловий вигляд, в ній відсутня електроенергія, всі меблі старі та пильні, відсутні міжкімнатні двері, речей ОСОБА_3 в квартирі немає.

          Згідно акту ЖРЕД-35 від 06.04.2011 року, складеного майстрами ЖРЕД, зі слів сусідів ОСОБА_3 в квартирі не проживає, але у ЖРЕД немає об»єктивних даних про проживання або не проживання відповідача у вказаній квартирі.

          Свідок ОСОБА_4 – сусід позивачки, суду пояснив, що позивачку частіше зустрічає в під»їзді, а відповідача не бачив вже давно. Взимку 2011 року на запрошення ОСОБА_1 він заходив до квартири з приводу розеток, бачив, що вона має нежитловий вигляд, там є декілька старих меблів.

Свідок ОСОБА_5 – подруга позивачки, суду пояснила, що з 2009 року позивач була вимушена з сином жити на зйомній квартирі, оскільки відповідач перешкоджав їм жити в їх квартирі, міняв там замки, але сам там не жив, квартира стояла закрита. В лютому 2011 року позивач з участю міліції та сусідів відімкнула квартиру, яка мала нежитловий вигляд, речей відповідача там не було, світла немає, стояли старі меблі, кофе та кальян. На протязі 2008-2009 років вона з позивачкою приходила до спірної квартири, але вони не могли туди попасти, було замкнено, двері ніхто не відчиняв. З лютого 2011 року, коли в квартиру попала позивач, свідок приходить до неї в гості, але відповідача там не бачила.

          Позивач, також надала суду квитанції про сплату нею комунальних послуг, особовий рахунок на квартиру відкритий на її ім»я.

          Відповідач суду пояснив, що з 2004 року постійно користується вказаною квартирою, коли не виїжджає до відряджень, то ночує там, у нього дійсно старі меблі, в квартирі дійсно було відключено електроенергію, але він рано лягає спати. Гроші на сплату квартплати та комунальних послуг давав позивачці на руки, квитанцій  у нього немає, так як особовий рахунок по квартирі відкрито на позивачку. Іншого житла у нього немає, він приймав участь у приватизації іншої квартири, але в ній не проживає.

          Свідок  ОСОБА_6 суду пояснив, що він сусід позивачки та відповідача, з 2004 року він постійно бачить ОСОБА_3В, у під»їзді їх будинку 8 по бул.Будівельників,  при зустрічі спілкується з ним. В 2010 році він заходив до квартири, оскільки йому необхідно було домовитись з ОСОБА_3 щодо допуску майстрів для встановлення інтернету, в квартирі він бачив деякі меблі, бачив взуття та верхній одяг ОСОБА_7, міжкімнатні двері відсутні. Оскільки вказана квартира знаходиться зверху над його квартирою, він іноді чує звідти чоловічі голоси, а іноді ОСОБА_3 звертається до нього з проханням зробити тихше музику, яку слухає свідок.

          Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він є знайомим відповідача, той живе в квартирі по бул.Будівельників,8 всі останні роки, по п»ятницях він часто заїжджає за ним за вказаною адресою, щоб разом їхати до бані. Іноді вони з відповідачем проводили разом час в його квартирі, грали в нарди, пили чай. В квартирі він бачив постільну білизну та одяг відповідача, інші його речі, а меблі в квартирі старі.

          Згідно акту від 04.05.2011 року , складеного працівниками ЖРЕД-35, зі слів сусідів та двірника будинку відомо, що ОСОБА_3 проживав в квартирі до лютого 2011 року, коли його колишня дружина поміняла замки на вхідних дверях.

          Суду надані, також, копії постанов ДІМ Хортицького РВ за зверненнями і ОСОБА_1 /постанова від 14.01.2011 року/, і ОСОБА_3В./постанова від 23.02.2011 року/ до Хортицького РВ, з яких вбачається, що в ході перевірок обох скарг встановлено, що між ними є цивільно-правовий спір щодо користування квартирою,при цьому ОСОБА_3 проживає в цій квартирі, а в лютому 2011 року він до квартири попасти не зміг, оскільки позивачка змінила замки на вхідних дверях.

          Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 29.03.2007 року скасоване рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя, яким ОСОБА_1 усунуті перешкоди в користуванні її квартирою, та ОСОБА_3 знятий з реєстраційного обліку квартири, та відмовлено в позові ОСОБА_1.

          Вислухавши сторони, свідків, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

          У відповідності до ст.ст.71,72 ЖК України особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням, якщо протягом 6 місяців не проживає в ньому без поважних причин. При цьому, відповідно до ст.64,65,156 ЖК України члени сім»ї наймача /або власника/житлового приміщення, які проживають в ньому нарівні з власником жилого приміщення, користуються рівними з ним правами та обов»язками.

          Відповідно до ст.ст.11,61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог, та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

          Суд вважає, що позивач не надала суду достатніх, об»єктивних та переконливих доказів того, що відповідач більше 6 місяців в спірній квартирі не проживав без поважних причин та з власної волі, його особистих речей там немає, і він має інше постійне місце проживання, і яке саме місце постійного проживання.

          Свідок ОСОБА_4 в квартирі був лише один раз, і вже тоді, коли позивач змінила замки на вхідних дверях і відповідач не мав доступу в квартиру, тоді ж в квартирі стала бувати і свідок ОСОБА_5, тому вони не можуть достовірно знати, чи проживав або не проживав ОСОБА_9 в цій квартирі до зими 2011 року. Те, що двері квартири під час їх  візитів туди свідку та позивачці ніхто не відкривав, не свідчить про не проживання там відповідача.

          Пояснення же свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які позивач поставила під сумнів, нічим об»єктивно не спростовані.

          Суд критично ставиться до наданих актів, завірених працівниками ЖРЕД-35, оскільки вони складені виключно на підставі пояснень свідків з обох сторін, а жодних об»єктивних підтверджень проживання або не проживання відповідача у спірній квартирі в цих актах не викладено.

          Суд, також, враховує наявність звернення ОСОБА_3 до Хортицького РВ з приводу того, що в лютому 2011 році він не зміг попасти до спірної квартиру через заміну замків на вхідних дверях, цей факт свідчить про те, що ОСОБА_3, якого було зареєстровано в квартирі як члена сім»ї  спочатку наймача, а потім її власників, користується вказаним житловим приміщенням, і з боку позивача заміною замків йому були спричинені перешкоди в користуванні цим житлом.

          При таких обставинах підстав для визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою №164 в б.8 по бул.Будівельників в м.Запоріжжі, суд не знаходить.

          Керуючись ст.ст.10,11,60,208,212-218 ЦПК України, ст.ст.64,65,71,72,156 ЖК України, суд –

В И Р І Ш И В:

          В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ВГІРФО Хортицького РВ,  про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку –відмовити.

          На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції.

          Суддя