Справа № 2-П-296/2007 p.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Міщенка Г.В.,
при секретарі Михалюк С.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на житловий будинок,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій зазначив, що відповідачу на праві власності належав будинок АДРЕСА_1. У серпні 1996 року сторони уклали договір про передачу позивачу в користування зазначений будинок з послідуючою виплатою. На протязі 1996-2000 років, позивач сплатив, відповідачеві вартість житлового будинку, після чого відповідач передав технічний паспорт на будинок, надав договір на право користування та розпорядження вказаним будинком. Оформити договір в нотаріальному порядку відповідач відмовляється. Таким чином, ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Позивач просить визнати договір купівлі-продажу житлового будинку дійсним, визнати за ним право власності на будинок.
Позивач ОСОБА_1в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить визнати договір дійсним, визнати за ним право власності на житловий будинок.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але надіслав письмову заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку , встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачем 06 серпня 1996 року був укладений договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1. Сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов договору, ОСОБА_1сплатив ОСОБА_2 грошові кошти. Позивач проживає в будинку, однак відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору.
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно із ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,а також у разі втрати ним документации засвідчує його право власності.
Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин суд вважає що позов підлягає задоволенню на підставі ст. ст.220,238,334,392,655 щ України.
Керуючись ст. ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 від 06 серпня 1996 року, укладеного між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1, загальною площею 48,9 кв.м., житловою площею 43,0 кв.м, що складається з житлового будинку з верандою та ґанком А,а № 1, двох кам'яних сараїв В.Г, дерев'яного сараю Б, кам'яного погреба Д, кам'яного гаража Е, дерев'яної вбиральні Ж,споруди № 2 ,1-іУ,огорожі № 3-8.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Міщенко Г.В.