ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
21.09.06 Справа № 2/58-2А
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Процик Т.С.
Галушко Н.А.
розглянув апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1, смт.Іваничі від 08.08.2006р. № 7
на постанову Господарського суду Волинської області від 10.07.2006р.
у справі № 2/58-2А
за позовом підприємця ОСОБА_1, смт.Іваничі
до Нововолинської об”єднаної державної податкової інспекції Волинської області, м.Нововолинськ
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -представник.
від відповідача: Костюк А.Ю. - начальник юридичного відділу
Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено. Заяв про відвід суддів не поступало.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Волинської області від 10.07.2006р. у справі № 2/58-2А в позові підприємця ОСОБА_1, смт.Іваничі про скасування рішення Нововолинської ОДПІ НОМЕР_1 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 170 грн. з підстав відсутності цінників на товар та в частині застосування штрафної санкції в розмірі 944 грн. з підстав невідповідності суми готівкових коштів сумі, яка зазначена у денному звіті реєстратора, відмовлено; в частині позовних вимог про скасування рішення НОМЕР_1 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 85 грн. з підстав порушення режиму попереднього програмування провадження у справі закрито.
Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що проведеною відповідачем перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.8,11,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: відсутність 10-ти цінників на товар, за що статтею 23 передбачена штрафна санкція в розмірі одного неоподаткованого мінімуму громадян за кожен цінник, тобто 170 грн.; порушення режиму попереднього програмування товарів на реєстраторі розрахункових операцій, за що п.6 ст.17 Закону передбачено штрафну санкцію в розмірі п'ять неоподаткованих мінімумів доходів громадян -85 грн.; невідповідність суми готівкових коштів сумі, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, в розмірі 188,8 грн., за що ст.22 Закону передбачено штрафну санкцію у п'ятикратному розмірі -944 грн. Наявність вказаних порушень підтверджена документально, що є підставою для відмови в позові. Оскільки позивач відмовилася від позовних вимог в частині скасування рішення щодо застосування штрафної санкції в розмірі 85 грн., в цій частині позову провадження у справі підлягає закриттю.
Скаржник, позивач у справі, з постановою місцевого господарського суду не погоджується, подала апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити, з підстав, наведених в апеляційній скарзі. При цьому скаржник стверджує, що готівка перевірялась і сумована у двох відділах, один з яких належить підприємцю ОСОБА_3; в порушення положення "Про порядок направлення органами податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій НОМЕР_2, затвердженого наказом ДПА України, податкове повідомлення податковим органом їй не вручено, листом з повідомленням про вручення не надіслано, з ним позивач ознайомилася лише в судовому засіданні підчас розгляду справи; з актом перевірки не ознайомлена, хоча була присутня в торговому приміщенні; щодо цінників, то вони були на всіх товарах, але з незрозумілих причин лежали на підлозі; в порушення Інструкції "Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби”, затвердженої наказом ДПА НОМЕР_3, податкове повідомлення-рішення їй не вручено протягом 10 робочих днів.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідач у письмовому запереченні на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти вимог і доводів апеляційної скарги заперечив, просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 01.02.2006р. на підставі ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в і", ст.15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", наказу ДПА Волинської області НОМЕР_4, працівниками ДПА у Волинської області було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 і належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, про що складено акт перевірки НОМЕР_5. При цьому перевіркою виявлено порушення п.п.8,11,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: відсутність 10-ти цінників на товар (горілка "Поліська горобина з медом на бруньках" 0,5л по ціні 5,50 грн., горілка "Поліська з медом на коньяку" 0,5л по ціні 5,50 грн., горілка "Влада житня" 0,5л по ціні 9 грн., горілка "Левадія руська горілка" 0,5л по 7,5 грн., напій "Бермікс" лимон по 2,30 грн., горілка "Мягков душевна" 0,5л по 11 грн., напій "Шейк" по 3,20 грн., горілка "Пшенична златогор" 0,5л по 10 грн., горілка "Пшенична м'яка" по 10 грн., горілка "Златогор хлібна" по 13,50грн.), за що статтею 23 Закону передбачена штрафна санкція в розмірі одного неоподаткованого мінімуму громадян за кожен цінник, тобто 170 грн.; порушення режиму попереднього програмування товарів на РРО (під кодом 143 закодовано горілку "Штурман" 0,25л по ціні 5,00 грн., фактично в наявності горілка "Штурман" легка 0,25л по ціні 5,00 грн., "Штурман" легка 0,5л по 5,00 грн. та "Штурман" прозора 0,25л по 5,00 грн.), за що п.6 ст.17 Закону передбачено штрафну санкцію в розмірі п'ять неоподаткованих мінімумів доходів громадян -85 грн.; невідповідність суми готівкових коштів сумі, яка зазначена у денному звіті РРО, в розмірі 188,8 грн. (у денному "Х" звіті сума готівки - 37,20 грн., на місці проведення розрахунків сума готівки -226 грн.), за що ст.22 Закону передбачено штрафну санкцію у п'ятикратному розмірі -944 грн. На підставі вказаного акту перевірки НОМЕР_5 відповідачем прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції НОМЕР_6 на суму 1199 грн.
Згідно з уточненням позовних вимог від 10.07.2006р. позивач просить скасувати спірне рішення НОМЕР_1 в сумі 1114 грн. штрафної санкцій, в сумі 85 грн. штрафної санкції за порушення режиму попереднього програмування товарів від позову відмовилась, у зв”язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано в цій частині закрито провадження усправі.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: - реалізувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника та товар (меню, прейскуранта, тарифу на послуги, що надаються у грошовій одиниці України) (п.8 ст.3); - забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки, загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13 ст.3).
Наявність порушень наведених норм Закону стверджується актом перевірки від 01.02.2006р., денним "Х" звітом про наявність готівки в касі в сумі 37,20 грн. станом на 01.02.2006р.
Статтями 22,23 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачена відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вказаного Закону, а саме: у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність; до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є грошовою одиницею України, застосовується фінансова у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.
Позивач в апеляційній скарзі покликається на порушення відповідачем положення Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій, затвердженого наказом ДПА України НОМЕР_7, із змінами внесеними наказом ДПА України ОСОБА_3, в частині невручення позивачу рішення про застосування штрафних санкцій. Даний висновок позивача не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки відповідно до пп.4.7 ст.4, пп.7.7 п.7 вказаного Порядку спірне рішення про застосування штрафних санкцій було надіслане позивачу листом з повідомленням про вручення 20.02.2006р.
Покликання позивача на порушення відповідачем Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України НОМЕР_9, в частині невручення акта перевірки підприємцю ОСОБА_1, є помилковим, так як даний Порядок поширюється на невиїзні документальні, виїзні планові та позапланові перевірки щодо повноти нарахування, своєчасності сплати податків та зборів. В свою чергу, Порядок проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності регламентовано наказом ДПА України НОМЕР_8. Згідно з пп.3.1 п.3 цього Порядку акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності у разі відсутності посадової особи керівника, вручається особі, яка уповноважена здійснювати розрахункові операції суб'єкта підприємницької діяльності. Як вбачається зі змісту акту перевірки, підприємець ОСОБА_1 під час проведення перевірки була відсутня, тому акт був вручений продавцю магазину ОСОБА_4, що засвідчує її підпис про ознайомлення та отримання акту від 01.02.2006р.
Твердження позивача про те, що готівка перевірялась у двох відділах, один з яких належить підприємцю ОСОБА_3, є недоведеним, оскільки про перерахування готівкових коштів службовими особами ДПА складено відомість про зняття готівки в касі в присутності продавця підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_4, що засвідчує її підпис у відомості. До того ж, сама продавець в акті перевірки зазначає про відсутність претензій до перевіряючих ревізорів та до акту перевірки.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення.
Доводами апеляційної скарги неправомірності спірного рішення та висновків суду першої інстанції щодо відмови в позові не доведено, фактів порушень приписів Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не спростовано.
В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати судове рішення та закрити провадження у справі. При цьому жодної з підстав закриття провадження у справі, передбачених ст.157 КАС України, не наводить.
За таких обставин в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:
Постанову Господарського суду Волинської області від 10.07.2006р. у справі № 2/58-2А залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Процик Т.С.
Суддя Галушко Н.А.