ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
21.09.06 Справа № 7/260-2006
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Процик Т.С.
Галушко Н.А.
розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді, м.Ужгород № 1220/9/10 від 11.08.2006р.
на постанову Господарського суду Закарпатської області від 07.08.2006р.
у справі № 7/260-2006
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Транском”, м.Ужгород
до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді, м.Ужгород
про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.05.2006р. № 0004381640/0
За участю представників сторін:
від позивача: не з”явився.
від відповідача: Трускавецька Д.І. –головний державний податковий інспектор.
Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено. Заяв про відвід суддів не поступало.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Закарпатської області від 07.08.2006р. у справі № 7/260-2006 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Транском”, м.Ужгород та скасовано в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Ужгороді від 05.05.2006р. № 0004381640/0/2113/15-0/20463771/11700 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 1331,43 грн.
Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що сплата самостійно узгоджених платником податків сум податкових зобов'язань з ПДВ за податкові періоди травень, серпень, листопад 2005р. була проведена платником податків у межах передбаченого пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" терміну.
Скаржник, відповідач у справі, з постановою місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.
Позивач письмового заперечення на апеляційну скаргу не подав, уповноваженого представника у судове засідання не скерував, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Виходячи з приписів ч.4 ст.196 КАС України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.
Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, актом перевірки Державної податкової інспекції у м.Ужгороді від 25.04.2006р № 894/15-0 встановлені факти порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість на протязі 2005 року. Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на підставі акту перевірки спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 1331,43 грн. Висновок органу відповідача про порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань ґрунтується на тому, що платник податків, самостійно визначивши належні до сплати спірні суми податкових платежів за визначені в розрахунку до акту перевірки місячні податкові періоди (травень, серпень, листопад 2005р.), сплатив їх із затримкою на 1-2 дні. Підставою для такого висновку відповідача є твердження про те, що перенесення граничного строку подання податкової декларації за пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не є підставою для перенесення граничного строку сплати, визначеного у такій податковій декларації податкового зобов'язання.
Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплачувати суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно з пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 вказаного Закону якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.
Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 цього ж Закону передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
Матеріалами справи встановлено, що сплата самостійно узгоджених платником податків сум податкових зобов'язань з ПДВ за податкові періоди травень, серпень, листопад 2005р. (податкові декларації, а.с.9-10, 13-16, 19-22) була проведена платником податків у межах передбаченого пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" терміну, що стверджується платіжними дорученнями (а.с.11-12, 17-18, 23-24).
Що стосується твердження відповідача про те, що перенесення граничного строку подання податкової декларації за пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не є підставою для перенесення граничного строку сплати, визначеного у такій податковій декларації податкового зобов'язання, то апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що воно не відповідає правовому змісту п.5.3 вказаного Закону та не є логічним, оскільки десятиденний термін для погашення податкового зобов'язання після спливу граничного строку для подання конкретної податкової декларації за конкретний податковий період є безумовним та незалежним від обставини перенесення граничного строку подання такої податкової декларації.
Таким чином, обставини та матеріали справи не дають підстав вважати законним та обґрунтованим застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, тому спірне податкове повідомлення-рішення правомірно скасовано місцевим господарським судом та позов задоволено.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:
Постанову Господарського суду Закарпатської області від 07.08.2006р. у справі № 7/260-2006 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Процик Т.С.
Суддя Галушко Н.А.