Справа № 2-1359/11

            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 травня 2011 роу

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві –Коломієць  Я.В.,       

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього Підприємства  Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», де третя особа –Відділення виконавчої  дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Дніпропетровську про захист честі, гідності, ділової репутації та признання незаконними рішення комісії по розслідуванню нещасного випадку на виробництві,

ВСТАНОВИВ:

       Позивач звернувся до суду із позовом, підстави та предмет якого за судового  розгляду уточнив (заяві від 13.01.2011 р.), та в якому просив суд встановити  факт нещасного випадку на виробництві, що стався 27 липня 2006 року в ДП «Дніпропетровський річковий порт»АСК  «Укррічфлот»з ОСОБА_1, визнати недостовірною інформацію в акті розслідування нещасного випадку, що стався 27 липня 2006 року в ДП «Дніпропетровський річковий порт»АСК  «Укррічфлот»     від  12.03.2010 р., а також в Акті №1/10 від 12.03.2010 р. про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом, про визнання незаконними рішення комісії, відображене в Акті розслідування нещасного випадку, що стався 27 липня 2006 р. в ДП ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК  «Укррічфлот», від 12.03.2010 р., а також Акті №1/10 про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний із виробництвом від 12.03.2010 р., про скасування актів розслідування нещасного випадку, що стався 27 липня 2006 р. в ДП  «Дніпропетровський річковий порт»АСК  «Укррічфлот»від 12.03.2010 р., а також Акті №1/10 про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом від 12.03.2010 р., про визнання дії членів комісії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 протиправними, про зобов’язання річпорт спростувати недостовірну інформацію.

       У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності, посилався на обставини, зазначені в позові, надав пояснення, аналогічні викладеному, просив суд позов повністю задовольнити.

Відповідач позов не визнав,  та, заперечуючи, в особі представника за довіреністю просив відмовити в  задоволенні позову, посилаючись на надуманість вимог позивача та наголошуючи на відсутності підстав для задоволення позову; зокрема, на переконання відповідача, Акт форми Н-5 від 12.03.2010 р. розслідування нещасного випадку, що стався 27.07.2006 р. в ДП «Дніпропетровський річковий порт»АСК «Укррічфлот», містить наступний  висновок: данний випадок погіршення стану здоров’я ОСОБА_1 стався не внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, а у зв’язку з загальним захворюванням; данний випадок погіршення стану здоров’я не вважається повязаним з виробництвом і складається акт за формою НПВ, у зв’язку з чим на підставі  проведеного розслідування та зібраних матеріалів комісія з розслідування прийшла до висновку, що особи, діяння яких призвела до заявленого ОСОБА_1В, нещасного випадку,  відсутні та саме через що 12.03.2010 р. складено Акт №1/10 /форми НПВ/ про нещасний випадок на підприємстві, що не пов'язаний з виробництвом. З приводу вимоги позову про спростування інформації, то представник відповідача зазначив, що до відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі, утім,  повідомлення таких відомостей лише особі, якої вони стосуються, не може визнаватись їх поширенням, та відповідач діяв відповідно до положень законодавства України; відомості, які викладені у актах, відповідають дійсності (акти містять зібрану інформацію відповідно до законодавства та затверджені в той же спосіб), тоді як в свою чергу позивач  навіть у підставі позову не зазначає, в чому саме  ці акти (рішення комісії) порочать його гідність.

       Представник третьої особи  також заперечував проти задоволення позову повністю,  пояснив, що розслідування випадку, що стався із ОСОБА_1, 27.07.2006 р., проводилося на підприємстві комісією за участі керівництва, працівників (свідків) та страхового експерта відділення Фонду, та діагноз ОСОБА_1 (транзиторно-ішемичний напад у вертебробазилярному басейні не входить до захворювань, які затверджено Постановою КМУ №1662 від 08.11.2000 р., та комісією було встановлено, що причиною погіршення стану здоров’я  ОСОБА_1 стало загальне захворювання, що ніяким чином не може бути пов’язане з нещасним випадком на виробництві (Протокол засідання комісії №2 від 29.11.2007 р. по розслідуванню нещасного випадку за заявою ОСОБА_1 від 30.10.2007 р.), тому, наголошуючи на тому, що нещасний випадок –це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або  настала смерть, утім, захворювання ОСОБА_1 не є страховим випадком, оскільки не було раптового впливу на неї небезпечного виробничого фактора чи середовища, та не було виконання трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяна шкода, комісія вирішила, що дане загальне захворювання не є виробничою травмою і не підлягає розслідування згідно п. 7 Постанови КМУ від 25.08.2004 р. ;1112, в актах відсутні записи щодо окремих думок членів комісії у зв’язку з незгодою з текстом обставин, викладених в акті, тобто висновок комісії складений законно, у відповідності до умов чинного законодавства та обставин справи, яка трапилася з ОСОБА_1

      Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, а також дослідивши  докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову повністю, виходячи з наступного.

      Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб - підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю, а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного  захворювання визначена  Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим Постановою КМУ  №112 від 25 серпня 2004 року, та відповідно до п. 13 зазначеної вище Постанови КМУ   комісія  зобов’язана  скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках , якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю. Як було встановлено судом у даній справі  Акт за формою  Н-5  розслідування нещасного випадку, що стався 27.07.2006 р. в ДП «Дніпропетровський річковий порт»АСК «Укррічфлот»від 12.03.2010 р. містить наступний висновок: данний випадок погіршення стану здоров’я ОСОБА_1 стався не внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, а у зв’язку з загальним захворюванням;  данний випадок погіршення стану здоров’я не вважається повязаним з виробництвом і складається акт за формою НПВ, через що  комісія  з розслідування прийшла до висновку, що особи, діяння яких призвели до заявленого ОСОБА_1  нещасного випадку, відсутні, та у звязку з чим 12.03.2010 р. складено Акт №1/10 форм  НПВ про нещасний випадок на підприємстві, що не пов'язаний з виробництвом.  При цьому, рішення спеціальної комісії оскаржено в судовому порядку не було (п. 59 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ  №112 від 25 серпня 2004 року), акти недійсними не визнавалися тощо.    

      Разом зтим, з наведених вище підстав не підлягає  й задоволенню  вимога позову  про визнання дій членів комісії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 протиправними.   

      За ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; згідно зі змістом ст. 60 зазначеного вище кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, та доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

      Виконуючи обов’язок доказування, відповідач, на переконання суду, довів необгрунутованість вимог позивача та безпідставність заявлених ним вимог.

      Разом з тим, з приводу вимоги позову про зобов’язання  відповідача  спростувати  недостовірну інформацію, то, відмовляючи в її задоволенні суд виходить з того, що за розгляду справи не було встановлено факту порушення особистих немайнових прав ОСОБА_1, зокрема, права на повагу до її честі, гідності, ділової репутації: згідно з положеннями ст.  277 ЦК і ст. 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права,  чого у цій справі з боку позивача не відбувалося.

       Керуючись  ст.ст. 10, 11, ст.ст. 212, 214-215, 218  ЦПК України,  суд                                     

ВИРІШИВ:

       В задоволенні позову ОСОБА_1 до Дочірнього Підприємства  Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», де третя особа –Відділення виконавчої  дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Дніпропетровську про захист честі, гідності, ділової репутації та признання незаконними рішення комісії по розслідуванню нещасного випадку на виробництві  відмовити повністю.

       Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська  протягом десяти днів з дня його проголошення.         

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення суду надирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя